Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

 З А К О Н   У К Р А Ї Н И 
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 
  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 51, ст.553 ) 
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами 
  N 2375-IV ( 2375-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.194 
  N 2704-IV ( 2704-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.421 
  N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 
  N 1066-VI ( 1066-17 ) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.396 
  N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N  1, ст.2 } 
{ В редакції Закону 
  N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010, ВВР, 2010, N 18, ст.141 } 
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами 
  N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N  8, ст.61 
  N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 
  N 5206-VI ( 5206-17 ) від 06.09.2012 
  N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
 
     Цей Закон визначає правові,  економічні, організаційні засади 
проведення  державної  реєстрації  речових  та  інших  прав,   які 
підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований 
на забезпечення визнання та захисту державою цих  прав,  створення 
умов для функціонування ринку нерухомого майна. 
                             Розділ I 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     Стаття 1. Сфера застосування Закону 
     1. Цей  Закон  регулює  відносини,  пов\’язані   з   державною 
реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. 
     Державна  реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва 
та  їх  обтяжень  у  випадках, установлених законом, проводиться у 
порядку,  визначеному  цим  Законом,  з  урахуванням  особливостей 
правового  статусу  такого  об’єкта.  {  Частину  першу  статті  1 
доповнено  абзацом  другим згідно із Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012 } 
     2. Дія  цього  Закону  не  поширюється на державну реєстрацію 
прав на повітряні і морські судна,  судна  внутрішнього  плавання, 
космічні  та  інші  об\’єкти  цивільних  прав,  на  які поширюється 
правовий режим нерухомої речі. 
     Стаття 2. Визначення термінів 
     1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 
     державна реєстрація речових прав на нерухоме  майно  (далі  – 
державна  реєстрація  прав)  –  офіційне  визнання і підтвердження 
державою  фактів  виникнення,  переходу  або  припинення  прав  на 
нерухоме майно,  обтяження таких прав шляхом внесення відповідного 
запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 
     Державний реєстр речових  прав  на  нерухоме  майно  (далі  – 
Державний  реєстр прав) – єдина державна інформаційна система,  що 
містить відомості про права на нерухоме  майно,  їх  обтяження,  а 
також про об\’єкти та суб\’єктів цих прав; 
     нерухоме майно   –   земельні   ділянки,   а  також  об\’єкти, 
розташовані на земельній ділянці,  переміщення яких неможливе  без 
їх знецінення та зміни призначення; 
     обтяження –   заборона  розпоряджатися  та/або  користуватися 
нерухомим  майном,  яка  встановлена  або  законом,   або   актами 
уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або 
яка виникає на підставі договорів. 
     Стаття 3. Засади державної реєстрації прав 
     1. Державна реєстрація прав є  обов\’язковою.  Інформація  про 
права  на  нерухоме  майно  та  їх  обтяження підлягає внесенню до 
Державного реєстру прав. 
     2. Держава  гарантує  достовірність  зареєстрованих  прав  на 
нерухоме майно та їх обтяжень.
{  Частина  друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     3.  Права  на  нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають 
державній  реєстрації  відповідно  до  цього  Закону,  виникають з 
моменту такої реєстрації.
{  Частина  третя статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     4.  Права  на  нерухоме  майно та їх обтяження, що виникли до 
набрання   чинності   цим  Законом,  визнаються  дійсними  у  разі 
відсутності  їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за 
таких  умов: { Абзац перший частини четвертої статті 3 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно 
до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або 
     якщо   на   момент  виникнення  прав  та  їх  обтяжень  діяло 
законодавство,  що  не  передбачало  обов\’язкової реєстрації таких 
прав та їх обтяжень.
{  Частина  четверта  статті  3  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     5. Державна реєстрація прав є публічною,  проводиться органом 
державної реєстрації прав,  який зобов\’язаний надавати  інформацію 
про  зареєстровані права та їх обтяження в порядку,  встановленому 
цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в 
порядку черговості надходження заяв. 
     Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена 
відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під 
час   вчинення  нотаріальної  дії  з  нерухомим  майном,  об’єктом 
незавершеного  будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється 
така  дія.  {  Частину  п\’яту статті 3 доповнено абзацом згідно із 
Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     Державна  реєстрація  прав у результаті вчинення нотаріальної 
дії   з   нерухомим  майном,  об’єктом  незавершеного  будівництва 
проводиться  нотаріусом,  яким  вчинено  таку дію. { Частину п\’яту 
статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012 } 
     6.  Будь-які  правочини  щодо  нерухомого  майна (відчуження, 
управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше 
речове  право  на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього 
Закону,   крім  випадків,  передбачених  частиною  четвертою  цієї 
статті.
{  Частина  шоста статті 3 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012 } 
     7.  Державна реєстрація права власності та інших речових прав 
проводиться  за  місцем  розташування  об\’єкта  нерухомого майна в 
межах   території,   на   якій  діє  відповідний  орган  державної 
реєстрації  прав,  крім  випадків,  установлених абзацами другим і 
третім частини п’ятої цієї статті. 
     Державна   реєстрація   обтяжень   речових  прав  проводиться 
незалежно   від   місця  розташування  об’єкта  нерухомого  майна. 
{  Частину  сьому  статті  3  доповнено  абзацом  другим згідно із 
Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 }
{  Частина  сьома статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     Стаття 4. Права та обтяження, що підлягають державній 
               реєстрації 
     1. Обов\’язковій державній реєстрації підлягають речові  права 
та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що 
належить фізичним та юридичним особам,  державі в  особі  органів, 
уповноважених управляти державним майном,  іноземцям та особам без 
громадянства,    іноземним    юридичним    особам,     міжнародним 
організаціям,  іноземним державам, а також територіальним громадам 
в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 
     1) право власності на нерухоме майно; 
     2) право  володіння;  право  користування  (сервітут);  право 
користування  земельною  ділянкою для сільськогосподарських потреб 
(емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право 
господарського   відання;  право  оперативного  управління;  право 
постійного користування та право оренди земельної  ділянки;  право 
користування  (найму,  оренди)  будівлею  або  іншими капітальними 
спорудами,  їх окремими  частинами;  іпотека;  довірче  управління 
майном; 
     3) інші речові права відповідно до закону; 
     4) податкова  застава,  предметом  якої є нерухоме майно,  та 
інші обтяження. 
     2. Речові права на нерухоме майно,  зазначені в пунктах 2 і 3 
частини  першої  цієї  статті,  є  похідними  і реєструються після 
державної реєстрації права власності на таке майно. 
     3.   Право  власності  на  підприємство  як  єдиний  майновий 
комплекс,  житловий  будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) 
може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право 
власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. 
     Право  власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення 
може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право 
власності   на  житловий  будинок,  будівлю,  споруду  (їх  окремі 
частини), в яких вони розташовані.
{  Частина  третя статті 4 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012 } 
     Стаття 5. Об’єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться 
               державна реєстрація прав 
     1.  У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх 
обтяження  на  земельні  ділянки,  а  також  на об’єкти нерухомого 
майна,   розташовані   на   земельній  ділянці,  переміщення  яких 
неможливе   без  їх  знецінення  та  зміни  призначення,  а  саме: 
підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, 
споруди  (їх  окремі  частини),  квартири,  житлові  та  нежитлові 
приміщення. 
     2.  Якщо  законодавством передбачено прийняття в експлуатацію 
об’єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об’єкт 
проводиться  після  прийняття  його в експлуатацію в установленому 
законодавством порядку.
{   Стаття  5  в  редакції  Закону  N  5037-VI  (  5037-17  )  від 
04.07.2012 } 
                            Розділ II 
                 ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ 
     Стаття 6. Система органів державної реєстрації прав 
     1. Систему органів державної реєстрації прав становлять: 
     Міністерство юстиції України; 
     центральний  орган  виконавчої  влади,  що  реалізує державну 
політику у сфері державної реєстрації прав; 
     органи  державної  реєстрації  прав,  утворені  Міністерством 
юстиції  України  в  установленому  законодавством порядку (далі – 
органи державної реєстрації прав).
{  Частина перша статті 6 в редакції Законів N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     2.  Держателем  Державного  реєстру  прав є центральний орган 
виконавчої  влади,  що  забезпечує реалізацію державної політики у 
сфері державної реєстрації прав.
{  Частина  друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
{  Зміни  до  частини  другої  статті  6  див.  в Законі N 5461-VI 
( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     3. Адміністратором  Державного  реєстру   прав   є   державне 
підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції 
України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного 
забезпечення  Державного  реєстру прав та відповідає за технічне і 
технологічне  забезпечення,  збереження  та   захист   даних,   що 
містяться у Державному реєстрі прав. 
     Стаття 7. Компетенція Міністерства юстиції України у сфері 
               державної реєстрації прав 
     1. Міністерство юстиції України: 
     1) забезпечує формування державної політики у сфері державної 
реєстрації прав; 
     2)  здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної 
реєстрації прав; 
     3) затверджує статут державного підприємства – Адміністратора 
Державного реєстру прав, призначає та звільняє його керівника; 
     4)   здійснює   контроль   за  використанням  та  збереженням 
належного   державному   підприємству  (Адміністратору  Державного 
реєстру прав) майна; 
     5)  здійснює  інші  повноваження,  передбачені  цим та іншими 
законами України та покладені на нього Президентом України.
{  Стаття  7  в  редакції  Законів  N  5037-VI  (  5037-17  )  від 
04.07.2012, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012  } 
     Стаття  7-1. Компетенція центрального органу виконавчої 
                  влади, що реалізує державну політику у сфері 
                  державної реєстрації прав 
     1.  Центральний  орган виконавчої влади, що реалізує державну 
політику у сфері державної реєстрації прав: 
     1)   вносить  в  установленому  порядку  пропозиції  щодо  її 
формування; 
     2)  забезпечує створення та функціонування Державного реєстру 
прав; 
     3)  організовує роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності 
з державної реєстрації прав; 
     4)  здійснює  керівництво  та  контроль за діяльністю у сфері 
державної реєстрації прав; 
     5) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації 
державних  реєстраторів  прав  на нерухоме майно (далі – державний 
реєстратор); 
     6)  здійснює  інші  повноваження,  передбачені  цим та іншими 
законами України та покладені на нього Президентом України.
{  Закон  доповнено  статтею  7-1  згідно  із  Законом  N  5461-VI 
( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     Стаття 8. Повноваження органу державної реєстрації прав 
     1. Орган державної реєстрації прав: 
     1) проводить  державну  реєстрацію  прав  та  їх обтяжень або 
відмовляє у їх реєстрації; 
     2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 
     3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в 
порядку, встановленому цим Законом; 
     4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 
     5)  здійснює  інші  повноваження,  передбачені цим Законом та 
іншими  законами  України.  {  Підпункт  5  статті  8  із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     Стаття 9. Державний реєстратор прав на нерухоме майно 
     1.  Державним реєстратором може бути громадянин України, який 
має  вищу  юридичну  освіту,  стаж юридичної роботи не менш як два 
роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором 
є  нотаріус  як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції 
державного реєстратора прав на нерухоме майно. 
     Державний  реєстратор  є  державним службовцем, крім випадку, 
коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт.
{  Частина  перша статті 9 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012 } 
     2. Державний реєстратор: 
     1) встановлює   відповідність   заявлених   прав   і  поданих 
документів   вимогам   законодавства,    а    також    відсутність 
суперечностей  між  заявленими  та  вже зареєстрованими правами на 
нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: { Абзац перший пункту 1 
частини  другої  статті  9 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     відповідність обов\’язкового   дотримання   письмової    форми 
правочину   та   його   нотаріального   посвідчення  (у  випадках, 
встановлених законом); 
     відповідність повноважень  особи,  яка  подає  документи   на 
державну  реєстрацію  прав та їх обтяжень; { Абзац третій пункту 1 
частини  другої  статті  9 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     відповідність відомостей   про   нерухоме  майно,  наявних  у 
Державному реєстрі прав та поданих документах; 
     наявність  обтяжень  прав  на  нерухоме майно, зареєстрованих 
відповідно  до вимог цього Закону; { Абзац п\’ятий пункту 1 частини 
другої  статті  9  в  редакції  Закону  N  5037-VI ( 5037-17 ) від 
04.07.2012 } 
     наявність факту  виконання  умов  правочину,  з  якими  закон 
та/або  договір  (угода)  пов\’язує можливість проведення державної 
реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно 
або обтяження таких прав; 
     2)  приймає  рішення  про  державну  реєстрацію  прав  та  їх 
обтяжень,  про  відмову  в державній реєстрації, про її зупинення, 
внесення змін до Державного реєстру прав;
{  Пункт  2  частини  другої  статті 9 в редакції Закону N 5037-VI 
( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     3) відкриває і  закриває  розділи  Державного  реєстру  прав, 
вносить до них відповідні записи; 
     4) веде реєстраційні справи щодо об\’єктів нерухомого майна; 
     5) присвоює  реєстраційний номер об\’єкту нерухомого майна під 
час проведення державної реєстрації; 
     6) видає свідоцтво про право власності на  нерухоме  майно  у 
випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 
     7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у 
її наданні у випадках, передбачених цим Законом;
{  Пункт 7 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством 
додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та 
їх обтяжень; 
     8-1)  під  час  проведення  державної  реєстрації  прав,  які 
виникли  та  зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 
року,  запитує  від  органів  виконавчої  влади, органів місцевого 
самоврядування,   підприємств,   установ   та   організацій,   які 
відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили 
таку  реєстрацію,  інформацію  (довідки,  копії  документів тощо), 
необхідну  для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи 
не  були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не 
містять  передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або 
про  нерухоме  майно.  Органи  виконавчої  влади, органи місцевого 
самоврядування,  підприємства,  установи  та  організації, до яких 
надійшов    запит,    зобов’язані   безоплатно   в   установленому 
законодавством   порядку   протягом   трьох  робочих  днів  надати 
державному   реєстратору   відповідну   інформацію,  зокрема  щодо 
зареєстрованих  речових  прав  на  нерухоме  майно,  у  тому числі 
земельні ділянки;
{  Частину  другу статті 9 доповнено пунктом 8-1 згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     9)  здійснює  інші  повноваження,  передбачені цим Законом та 
іншими  законами  України.  {  Підпункт  9  статті  9  із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 } 
     Нотаріус  як  спеціальний суб’єкт здійснює функції державного 
реєстратора,  крім  передбачених  пунктами  4  і  6 частини другої 
статті 9 цього Закону.
{  Частину  другу  статті  9  доповнено  абзацом згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     3. Державний  реєстратор  не  має  права приймати рішення про 
державну  реєстрацію  прав та їх обтяжень на своє ім\’я і від свого 
імені,  на  ім\’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його 
(її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, 
сестер).  У такому разі державна реєстрація прав проводиться іншим 
державним реєстратором органу державної реєстрації прав.
{  Частина  третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     4. Державний  реєстратор  самостійно  приймає   рішення   про 
державну  реєстрацію  прав  та  їх  обтяжень  або  відмову в такій 
реєстрації.  { Абзац перший частини четвертої статті 9 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     Втручання будь-яких  органів,  посадових  і  службових  осіб, 
громадян та їх  об\’єднань  у  діяльність  державного  реєстратора, 
пов\’язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і 
тягне за собою відповідальність згідно із законом. 
                            Розділ III 
                      ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПРАВ 
     Стаття 10. Державний реєстр прав 
     1. Державний  реєстр прав містить відомості про зареєстровані 
права і  обтяження,  суб\’єктів  прав,  об\’єкти  нерухомого  майна, 
документи,  на  підставі  яких проведено державну реєстрацію прав. 
Невід\’ємною  складовою  частиною  Державного  реєстру  прав є база 
даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.
{  Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
 
     {  Частину  другу  статті  10  виключено  на  підставі Закону 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
 
     3. Відомості,  що містяться у Державному реєстрі прав,  мають 
відповідати даним реєстраційної справи,  яка містить документовані 
записи  щодо  прав  на  нерухоме  майно та їх обтяжень.  У разі їх 
невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи. 
     4. Державний реєстр прав  є  державною  власністю,  складовою 
Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню. 
     Вилучення будь-яких  документів або частин Державного реєстру 
прав не допускається, крім випадків, передбачених законом. 
     5.  Органи  державної  реєстрації  прав, державні реєстратори 
забезпечують    достовірність    інформації,    її    захист   від 
несанкціонованого  доступу,  оновлення, архівування та відновлення 
даних,  їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури 
державної   реєстрації   прав,   оперативне  надання  витягів  про 
зареєстровані права та/або їх обтяження з Державного реєстру прав. 
{  Частина п\’ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
     Стаття 11. Структура Державного реєстру прав 
     1. Державний   реєстр   прав   складається  з  розділів,  які 
відкриваються на кожний об\’єкт нерухомого майна під час проведення 
державної реєстрації права власності на нього. 
     2. Кожний   розділ  Державного  реєстру  прав  складається  з 
чотирьох частин, які містять відомості про: 
     нерухоме майно; 
     право власності та суб\’єкта (суб\’єктів) цього права; 
     інші речові права та суб\’єкта (суб\’єктів) цих прав; 
     обтяження прав на нерухоме майно та суб\’єкта (суб\’єктів)  цих 
прав. 
     3.  Порядок  ведення  Державного реєстру прав ( 1141-2011-п ) 
визначає Кабінет Міністрів України. 
 
     {   Статтю   12   виключено  на  підставі  Закону  N  5037-VI 
( 5037-17 ) від 04.07.2012 } 
 
     Стаття 13. База даних про реєстрацію заяв і запитів 
                Державного реєстру прав 
     1.  Реєстрація  заяв  і  запитів,  пов’язаних  з  проведенням 
державної  реєстрації  прав  та  наданням  інформації з Державного 
реєстру  прав,  проводиться  в  базі  даних  про реєстрацію заяв і 
запитів.
{  Частина перша статті 13 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) 
від 04.07.2012 } 
     2. Заява і запит реєструються у базі даних Державного реєстру 
прав, якщо заявником додержані вимоги, встановлені цією статтею та 
статтями 16 і 17 цього Закону. 
     Стаття 14. Реєстраційна справа 
     1. Реєстраційна справа включає документи,  в  яких  містяться 
відомості  про  нерухоме  майно,  право  власності на нього,  інші 
речові права та їх обтяження. 
     2. Документи розміщуються в реєстраційній справі у порядку їх 
надходження і нумеруються. 
     3. Реєстраційна   справа   підлягає  довічному  зберіганню  в 
архіві, який створюється в органі державної реєстрації прав. 
     4.   Порядок   ведення   архіву  (  z1299-11  )  визначається 
Міністерством юстиції України.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code