Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні

 З А К О Н   У К Р А Ї Н И 
Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні 
  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 47, ст.251 ) 
 { Із змінами, внесеними згідно із Законами 
   N  898-IV (  898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313 
   N  980-IV (  980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N  2, ст.6 
   N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140 
   N 1378-IV ( 1378-15 ) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.229 
   N 1992-IV ( 1992-15 ) від 09.09.2004, ВВР, 2005, N  1, ст.14 
   N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496 
   N 3205-VI ( 3205-17 ) від 07.04.2011, ВВР, 2011, N 41, ст.413 
   N 4018-VI ( 4018-17 ) від 15.11.2011, ВВР, 2012, N 25, ст.261 
   N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 
   N 5410-VI ( 5410-17 ) від 02.10.2012 
   N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 
   N 5492-VI ( 5492-17 ) від 20.11.2012 } 
 
     Цей Закон визначає правові засади  здійснення  оцінки  майна, 
майнових  прав  та професійної оціночної діяльності в Україні,  її 
державного та  громадського  регулювання,  забезпечення  створення 
системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів 
держави та інших суб\’єктів правовідносин у питаннях оцінки  майна, 
майнових прав та використання її результатів. 
                             Розділ I 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     Стаття 1. Сфера дії Закону 
     Положення цього  Закону  поширюються  на правовідносини,  які 
виникають у процесі здійснення оцінки  майна,  майнових  прав,  що 
належать фізичним та юридичним особам України на території України 
та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав 
на  території  України  та  за  її межами,  якщо угода укладається 
відповідно  до  законодавства  України,  використання  результатів 
оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні. 
     Стаття 2. Законодавство про оцінку майна, майнових прав та 
               професійну оціночну діяльність 
     Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність 
регулюються  цим  Законом,  іншими  нормативно-правовими  актами з 
оцінки майна, що не суперечать йому. Якщо міжнародними договорами, 
згода  на  обов\’язковість  яких  надана  Верховною  Радою України, 
встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та 
професійної    оціночної    діяльності,   застосовуються   правила 
міжнародного договору. 
     Стаття 3. Оцінка майна та майнових прав 
     Оцінка майна, майнових прав (далі – оцінка майна) – це процес 
визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою,  встановленою 
нормативно-правовими актами,  зазначеними в статті 9 цього  Закону 
(далі  – нормативно-правові акти з оцінки майна),  і є результатом 
практичної діяльності суб\’єкта оціночної діяльності. 
     У цьому Законі: 
     майном, яке   може   оцінюватися,   вважаються   об\’єкти    в 
матеріальній  формі,  будівлі  та споруди (включаючи їх невід\’ємні 
частини),  машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні 
папери;   нематеріальні   активи,   в  тому  числі  об\’єкти  права 
інтелектуальної  власності;  цілісні  майнові  комплекси всіх форм 
власності;  (  Абзац  другий  частини  другої статті 3 із змінами, 
внесеними згідно із Законом N 1378-IV ( 1378-15 ) від 11.12.2003 ) 
     майновими правами,   які   можуть   оцінюватися,   визнаються 
будь-які права,  пов\’язані з майном, відмінні від права власності, 
у  тому  числі  права,  які є складовими частинами права власності 
(права  володіння,  розпорядження,  користування),  а  також  інші 
специфічні  права  (права на провадження діяльності,  використання 
природних ресурсів тощо) та права вимоги. 
     Незалежною оцінкою  майна   вважається   оцінка   майна,   що 
проведена    суб\’єктом    оціночної    діяльності    –   суб\’єктом 
господарювання. 
     Процедури оцінки  майна  встановлюються  нормативно-правовими 
актами  з  оцінки  майна.  У випадках проведення незалежної оцінки 
майна складається звіт про оцінку майна.  У випадках  самостійного 
проведення  оцінки  майна  органом  державної  влади  або  органом 
місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.  Вимоги  до 
звітів  про  оцінку  майна  та  актів  оцінки майна встановлюються 
відповідно до статті 12 цього Закону. 
     Датою оцінки є дата,  за станом на яку здійснюються процедури 
оцінки майна та визначається вартість майна.  Нормативно-правовими 
актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про 
оцінку  майна  (акта  оцінки  майна)  від  дати оцінки або дати її 
затвердження (погодження) замовником. 
     Випадки обов\’язкового проведення оцінки майна  встановлюються 
цим Законом. 
     Стаття 4. Професійна оціночна діяльність 
     Професійна оціночна діяльність (далі – оціночна діяльність) – 
діяльність оцінювачів та суб\’єктів оціночної діяльності,  визнаних 
такими   відповідно  до  положень  цього  Закону,  яка  полягає  в 
організаційному,   методичному   та    практичному    забезпеченні 
проведення  оцінки  майна,  розгляді  та підготовці висновків щодо 
вартості майна. 
     Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: 
     практична діяльність  з   оцінки   майна,   яка   полягає   у 
практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур,  пов\’язаних з 
нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами 
з оцінки майна; 
     консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій 
з оцінки майна суб\’єктам оціночної діяльності,  замовникам  оцінки 
та (або) іншим особам в усній або письмовій формі; 
     рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна),  яке 
полягає в їх критичному розгляді  та  наданні  висновків  щодо  їх 
повноти,  правильності  виконання  та  відповідності  застосованих 
процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів  з  оцінки 
майна,  в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими 
актами з оцінки майна; 
     методичне забезпечення   оцінки   майна,   яке   полягає    в 
розробленні  методичних  документів  з  оцінки  майна  та  наданні 
роз\’яснень щодо їх застосування; 
     навчальна діяльність  оцінювачів,  яка  полягає  в  участі  у 
навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів. 
     Практична   діяльність  з  оцінки  майна  може  здійснюватися 
виключно   суб\’єктами   оціночної   діяльності,  визнаними  такими 
відповідно до статті 5 цього Закону. 
     Діяльність  судових експертів,  пов\’язана  з  оцінкою  майна, 
здійснюється  на умовах і в порядку,  передбачених Законом України 
\”Про судову експертизу\” ( 4038-12 ),  з урахуванням  особливостей, 
визначених  цим  Законом щодо методичного регулювання оцінки цього 
майна.  Інші положення цього  Закону  не  поширюються  на  судових 
експертів. ( Частина четверта статті 4 в редакції Закону N 1992-IV 
( 1992-15 ) від 09.09.2004 ) 
     Стаття 5. Суб\’єкти оціночної діяльності 
     Суб\’єктами оціночної діяльності є: 
     суб\’єкти господарювання   –   зареєстровані  в  установленому 
законодавством порядку фізичні особи  –  суб\’єкти  підприємницької 
діяльності,    а   також   юридичні   особи   незалежно   від   їх 
організаційно-правової форми та форми  власності,  які  здійснюють 
господарську   діяльність,  у  складі  яких  працює  хоча  б  один 
оцінювач, та які отримали сертифікат суб\’єкта оціночної діяльності 
відповідно до цього Закону; 
     органи державної  влади  та  органи місцевого самоврядування, 
які отримали повноваження на  здійснення  оціночної  діяльності  в 
процесі  виконання функцій з управління та розпорядження державним 
майном та (або) майном,  що є у комунальній власності, та у складі 
яких працюють оцінювачі. 
     Права, обов\’язки   та  відповідальність  суб\’єктів  оціночної 
діяльності встановлюються цим та іншими законами. 
     Стаття 6. Оцінювач 
     Оцінювачами можуть бути громадяни України,  іноземці та особи 
без  громадянства,  які  склали  кваліфікаційний іспит та одержали 
кваліфікаційне  свідоцтво  оцінювача  відповідно  до  вимог  цього 
Закону. 
     Оцінювачем  не  може  бути  особа, яка має не погашену або не 
зняту судимість за вчинення злочину або на яку протягом останнього 
року    накладалося    адміністративне   стягнення   за   вчинення 
корупційного правопорушення.
{  Частина  друга статті 6 в редакції Закону N 4711-VI ( 4711-17 ) 
від 17.05.2012 } 
     Права,     обов\’язки     та    відповідальність    оцінювачів 
встановлюються цим та іншими законами. 
     Оцінювачу  забороняється  використовувати свої повноваження з 
метою  одержання  неправомірної  вигоди  або прийняття обіцянки чи 
пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
{   Статтю  6  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із  Законом 
N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 } 
                            Розділ II 
                  ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ МАЙНА 
     Стаття 7. Випадки проведення оцінки майна 
     Оцінка майна    проводиться    у    випадках,    встановлених 
законодавством  України,   міжнародними   угодами,   на   підставі 
договору,  а  також  на  вимогу однієї з сторін угоди та за згодою 
сторін. 
     Проведення оцінки майна є обов\’язковим у випадках: 
     створення підприємств  (господарських  товариств)   на   базі 
державного майна або майна, що є у комунальній власності; 
     реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних 
підприємств та підприємств (господарських товариств)  з  державною 
часткою майна (часткою комунального майна); 
     виділення або  визначення  частки майна у спільному майні,  в 
якому є державна частка (частка комунального майна); 
     визначення вартості   внесків   учасників   та    засновників 
господарського   товариства,   якщо   до   зазначеного  товариства 
вноситься  майно  господарських  товариств  з  державною   часткою 
(часткою  комунального майна),  а також у разі виходу (виключення) 
учасника або засновника із складу такого товариства; 
     приватизації та іншого відчуження  у  випадках,  встановлених 
законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є 
у  комунальній  власності,  а  також  повернення  цього  майна  на 
підставі рішення суду; 
     переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; 
     оподаткування майна згідно з законом; ( Абзац восьмий частини 
другої  статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-IV 
( 1255-15 ) від 18.11.2003 ) 
     ( Абзац  дев\’ятий  частини  другої   статті  7  виключено  на 
підставі  Законів  N  898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003,  N  980-IV 
( 980-15 ) від 19.06.2003 ) 
 
     визначення збитків  або  розміру  відшкодування  у  випадках, 
встановлених законом; 
     в інших   випадках   за   рішенням   суду  або  у  зв\’язку  з 
необхідністю захисту суспільних інтересів. 
     Проведення незалежної оцінки майна є обов\’язковим у  випадках 
застави державного та комунального майна, відчуження державного та 
комунального  майна  способами,  що  не  передбачають  конкуренцію 
покупців  у  процесі  продажу,  або у разі продажу одному покупцю, 
визначення  збитків  або  розміру відшкодування, під час вирішення 
спорів  та  в  інших  випадках,  визначених  законодавством або за 
згодою  сторін.  ( Частина  третя  статті  7 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003 ) 
     Стаття 8. Обмеження щодо проведення оцінки майна 
     Не допускається  проведення оцінки майна суб\’єктами оціночної 
діяльності – суб\’єктами господарювання у таких випадках: 
     проведення суб\’єктом   оціночної   діяльності   –   суб\’єктом 
господарювання оцінки майна,  що належить йому або оцінювачам, які 
працюють у його складі,  на праві власності або на  яке  зазначені 
особи мають майнові права; 
     проведення оцінки    майна   фізичної   особи-замовника   або 
керівників юридичної особи,  яка є замовником оцінки,  оцінювачем, 
який  має  родинні  зв\’язки  з зазначеними особами,  або суб\’єктом 
оціночної діяльності – суб\’єктом господарювання, керівництво якого 
має зазначені зв\’язки; 
     проведення оцінки майна своїх засновників (учасників). 
     Під час  оцінки  майна,  що  здійснюється  органами державної 
влади,  у тому числі Фондом державного майна України,  та органами 
місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження: 
     не може  передбачатися  виключне право її проведення органами 
державної  влади  та   органами   місцевого   самоврядування   або 
оцінювачами,  які  працюють  в  органах державної влади та органах 
місцевого  самоврядування,  за  винятком  випадків,   передбачених 
законом; 
     не можуть  передбачатися  будь-які  форми виключного права на 
проведення  оцінки  майна  суб\’єктами  оціночної  діяльності,  які 
створені   зазначеними   органами   державної  влади  та  органами 
місцевого самоврядування. 
     Результати оцінки майна,  проведеної з порушеннями зазначених 
обмежень,   визнаються   недійсними  та  підлягають  обов\’язковому 
скасуванню. 
     Оцінка майна  у   випадках   її   обов\’язкового   проведення, 
зазначених у статті 7 цього Закону,  виконана суб\’єктами, які не є 
суб\’єктами оціночної діяльності, визнається недійсною. 
     Стаття 9. Методичне регулювання оцінки майна 
     Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних 
нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних 
стандартах)    оцінки    майна    (    1440-2003-п,   1442-2004-п, 
1655-2006-п,  1185-2007-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів 
України,   методиках   та  інших  нормативно-правових  актах,  які 
розробляються   з   урахуванням   вимог   положень   (національних 
стандартів)  і  затверджуються  Кабінетом  Міністрів  України  або 
Фондом державного майна України. 
     Розроблення нормативно-правових   актів   з   оцінки    майна 
здійснюється  на  засадах  міжнародних  стандартів  оцінки.  До їх 
розроблення Фонд державного  майна  України  залучає  інші  органи 
державної  влади,  саморегулівні організації оцінювачів,  найбільш 
авторитетних оцінювачів, наукові та інші установи. 
     Нормативно-правові акти,  які  регулюють   питання   вартості 
(ціни)  майна,  не  повинні  суперечити  положенням  (національним 
стандартам) оцінки майна. 
     Положення (національні  стандарти)   оцінки   майна   повинні 
містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, 
принципів оцінки,  методичних підходів та особливостей  проведення 
оцінки  відповідного  майна  залежно  від  мети оцінки,  вимоги до 
змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування. 
     Положення (національні  стандарти)  оцінки  майна  визначають 
випадки   застосування   оцінювачами  методичних  підходів  оцінки 
ринкової вартості майна та випадки і обмеження  щодо  застосування 
методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. 
При цьому,  якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету 
Міністрів  України,  договором  на  проведення  оцінки  майна  або 
ухвалою  суду  не  зазначено  вид  вартості,  який  повинен   бути 
визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. 
     Положення (національні     стандарти)    оцінки    майна    є 
обов\’язковими до виконання суб\’єктами оціночної діяльності під час 
проведення ними  оцінки  майна  всіх форм власності та в будь-яких 
випадках її проведення. 
     У разі провадження спільної господарської  діяльності  оцінка 
частки  майна,  яке  вноситься іноземним суб\’єктом господарювання, 
проводиться  відповідно  до  нормативно-правових  актів  з  оцінки 
майна, визначених цим Законом. 
     Стаття 10. Підстави проведення оцінки майна 
     Оцінка майна  проводиться  на підставі договору між суб\’єктом 
оціночної діяльності  –  суб\’єктом  господарювання  та  замовником 
оцінки  або  на  підставі  ухвали суду про призначення відповідної 
експертизи щодо оцінки майна. 
     У випадках,  визначених нормативно-правовими актами з  оцінки 
майна,  які  затверджуються Кабінетом Міністрів України,  суб\’єкти 
оціночної діяльності – органи державної влади та органи  місцевого 
самоврядування  здійснюють  оцінку  майна  самостійно  на підставі 
наказу  керівника.  При  цьому,  якщо  законодавством  передбачена 
обов\’язковість   проведення   незалежної   оцінки   майна,  органи 
державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування  виступають 
замовниками   проведення   такої  оцінки  майна  шляхом  укладання 
договорів  з  суб\’єктами   оціночної   діяльності   –   суб\’єктами 
господарювання,  визначеними  на  конкурсних  засадах  у  порядку, 
встановленому законодавством. 
     Під час  укладання  органами  державної  влади  та   органами 
місцевого  самоврядування  договорів  на  проведення  оцінки майна 
застосовуються обмеження,  зазначені в статті 8 цього  Закону.  Не 
допускається  встановлення  інших  обмежень  щодо участі суб\’єктів 
оціночної діяльності в  проведенні  оцінки  майна,  крім  тих,  що 
визначені умовами конкурсного відбору відповідно до законодавства. 
     Стаття 11. Договір на проведення оцінки майна 
     Договір на  проведення  оцінки  майна укладається в письмовій 
формі та може  бути  двостороннім  або  багатостороннім.  Під  час 
укладання   багатостороннього   договору   крім  замовника  оцінки 
стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг 
суб\’єкта оціночної діяльності здійснює інша особа,  а не замовник. 
У цьому  випадку  на  платника  як  сторону  договору  поширюються 
обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. 
     Замовниками оцінки  майна  можуть бути особи,  яким зазначене 
майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на 
законних  підставах,  а  також ті,  які замовляють оцінку майна за 
дорученням зазначених осіб.  Замовники оцінки повинні  забезпечити 
доступ суб\’єкта оціночної діяльності до майна,  що підлягає оцінці 
на законних підставах,  отримання ним  необхідної  та  достовірної 
інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. 
     Сторони договору   на   проведення  оцінки  майна  (замовник, 
платник)   мають    право    вільного    вибору суб\’єкта оціночної 
діяльності –  суб\’єкта  господарювання  за  умови виконання вимог, 
встановлених статтями 8 та 9 цього Закону. 
     Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: 
     зазначення майна, що підлягає оцінці; 
     мета, з якою проводиться оцінка; 
     вид вартості майна, що підлягає визначенню; 
     дата оцінки; 
     строк виконання робіт з оцінки майна; 
     розмір і порядок оплати робіт; 
     права та обов\’язки сторін договору; 
     умови забезпечення   конфіденційності   результатів   оцінки, 
інформації, використаної під час її виконання; 
     відповідальність сторін    за   невиконання   або   неналежне 
виконання умов договору; 
     порядок вирішення  спорів,  які  можуть  виникнути  під   час 
проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. 
     Законодавством або  за  згодою сторін договору в ньому можуть 
бути передбачені інші істотні умови. 
     Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються  за 
домовленістю  сторін  або  у  випадках  відбору суб\’єкта оціночної 
діяльності на конкурсних засадах – за  результатами  конкурсу.  Не 
допускається  встановлення  у  договорі  розміру  оплати  робіт як 
частки вартості майна,  що підлягає оцінці.  Права,  обов\’язки  та 
відповідальність  оцінювача (суб\’єкта оціночної діяльності),  який 
проводить експертизу на підставі ухвали (постанови)  суду  про  її 
призначення,   визначаються   законодавством  України  про  судову 
експертизу та цим Законом. 
     Стаття 12. Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) 
     Звіт про оцінку майна є документом,  що містить висновки  про 
вартість  майна  та  підтверджує виконані процедури з оцінки майна 
суб\’єктом  оціночної   діяльності   –   суб\’єктом   господарювання 
відповідно   до   договору.  Звіт  підписується  оцінювачами,  які 
безпосередньо проводили оцінку майна,  і скріплюється печаткою  та 
підписом керівника суб\’єкта оціночної діяльності. 
     Вимоги до   змісту  звіту  про  оцінку  майна,  порядку  його 
оформлення    та    рецензування    встановлюються     положеннями 
(національними  стандартами) оцінки майна.  Зміст звіту про оцінку 
майна повинен містити розділи,  що  розкривають  зміст  проведених 
процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. 
     Акт оцінки  майна  є  документом,  що  містить  висновки  про 
вартість майна та підтверджує виконані процедури з  оцінки  майна, 
здійсненої  суб\’єктом  оціночної  діяльності  –  органом державної 
влади  або  органом  місцевого  самоврядування  самостійно.   Якщо 
процедурами  з  оцінки  майна  для  складання  акта  оцінки  майна 
передбачене  попереднє  проведення  оцінки  майна   повністю   або 
частково    суб\’єктом    оціночної    діяльності    –    суб\’єктом 
господарювання,  звіт про оцінку такого майна  додається  до  акта 
оцінки  майна.  Акт  оцінки майна підлягає затвердженню керівником 
органу державної влади або органу місцевого самоврядування. 
     Зміст, форма,  порядок складання,  затвердження та строк  дії 
акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України. 

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code