Правила застосування поправок 
     34. При   наявності   відмінностей   технічних  характеристик 
оцінюваної будівлі від аналогічних характеристик  прийнятого  типу 
(об\’єкта-аналога) уводяться відповідні поправки.
     Для можливості   введення   поправочних    коефіцієнтів    на 
конструктивне  рішення,  інженерне  забезпечення,  матеріал чи вид 
робіт оцінюваної   будівлі   в  описі  типових  будівель  Збірника 
( v2929224-04 )  зазначені  питомі  ваги  кожного  конструктивного 
елемента  та  основного  інженерного обладнання (далі – структурні 
елементи).
     Питома вага  являє  собою  вартість  структурного  елемента у 
відсотках стосовно повної вартості будівлі. Сума питомої ваги усіх 
структурних елементів типової будівлі дорівнює 100%.
     Поправочний коефіцієнт  до  питомої  ваги  і-го  структурного 
елемента   К    являє  собою  співвідношення  вартостей  одиничних 
            і
показників (1 куб.м,  1 кв.м, 1 м.п. ) цього структурного елемента 
оцінюваної будівлі й об\’єкта-аналога, а саме: 
                                 в 
                                  іо 
                            К  = —,
                             і   в 
                                  іа 
     де: в    –  вартість  одиничного  показника і-го структурного 
          іо
елемента оцінюваного об\’єкта; 
     в   –   вартість   одиничного   показника  і-го  структурного
      іа
елемента об\’єкта-аналога (типу  будинку,  приведеного  в  Збірнику 
( v2929224-04 ).
     Поправочні коефіцієнти    К     розроблені    щодо   основних 
                                і
структурних елементів будівель:  фундаментів,  стін,  перекриттів, 
підлог   та   покрівель   для  найбільш  розповсюджених  варіантів 
застосування різних матеріалів  і  технологій  до  шести  основних 
розділів Збірника ( v2929224-04 ), у яких міститься інформація про 
будинки, їх частини та господарсько-побутові будівлі.
     У розділі  \”Житлові  та  дачні   будинки\”   також   приведені 
поправочні  коефіцієнти на різні види заповнення прорізів:  вікна, 
двері та ворота,  що можуть використовуватися стосовно відповідних 
елементів об\’єктів-аналогів,  інформація про які міститься в інших 
розділах, а саме: підвалів, надбудов, прибудов і садових будинків.
     При цьому значення поправочних коефіцієнтів у  межах  кожного 
розділу Збірника  (  v2929224-04  )  розраховані відносно найбільш 
характерного   (базового)   варіанта    конструктивного    рішення 
відповідного структурного елемента, для якого К = 1. 
                                               і
     Якщо конструктивне      рішення     структурного     елемента 
об\’єкта-аналога не збігається  з  базовим  варіантом,  поправочний 
коефіцієнт   у   кожному  конкретному  випадку  розраховується  як 
співвідношення наведених у таблиці  поправочних  коефіцієнтів  для 
відповідних     структурних    елементів    об\’єкта    оцінки    й 
об\’єкта-аналога.
     Наприклад, необхідно   визначити  поправочний  коефіцієнт  до 
питомої ваги стін з цегли керамічної  повнотілої  товщиною  51  см 
об\’єкта-аналога,  якщо  об\’єкт  оцінки  має стіни із шлакобетонних 
блоків товщиною 64 см.
     Відповідно до базового варіанта поправочних коефіцієнтів щодо 
стін  житлових  та  дачних  будинків  (стіни  з  цегли  керамічної 
повнотілої  товщиною 38 см – табл.  1-02 розділу \”Житлові та дачні 
будинки\” Збірника   (   v2929224-04   )   поправочні   коефіцієнти 
складають: 
     К   – для стін з шлакобетонних блоків товщиною 64 см  об\’єкта
      со
оцінки – 1,22; 
     К   –  для  стін з цегли керамічної повнотілої товщиною 51 см
      са
об\’єкта-аналога – 1,31. 
     У цьому   разі   поправочний   коефіцієнт  стосовно  стін  К 
                                                                 с 
розраховується як співвідношення  означених  вище  коефіцієнтів  і 
становитиме К  = К   / К   = 1,22/1,31 = 0,93. 
             с    со    са
     Якщо товщина  конструктивних  елементів  об\’єкта  оцінки   не 
збігається   зі   значеннями   товщин,   що  наведені  в  таблицях 
поправочних  коефіцієнтів  на  відмінність   їх   конструкцій   та 
матеріалів,  визначення  поправочних коефіцієнтів слід здійснювати 
шляхом інтерполяції.
     При відсутності   необхідних   поправочних  коефіцієнтів  для 
окремих  видів  конструктивних  елементів   у   таблицях   розділу 
Збірника ( v2929224-04 ),  до якого належить об\’єкт-аналог, можуть 
бути використані відповідні поправочні коефіцієнти для аналогічних 
конструктивних елементів з іншого розділу Збірника.
     Наприклад, житловий  будинок,  що  оцінюється,  у  цокольному 
поверсі  має  перекриття  у вигляді цегляних склепінь по металевих 
балках.  Для цього випадку поправочний коефіцієнт у  порівнянні  з 
перекриттям  зі  збірних  залізобетонних  панелей  об\’єкта-аналога 
визначимо за даними табл.  2-02.2  розділу  \”Підвали,  погреби  та 
плавальні басейни\” Збірника ( v2929224-04 ), що містить поправочні 
коефіцієнти означених видів перекриттів.  Таким чином, поправочний 
коефіцієнт становитиме К = 0,75/0,62 = 1,21. Тобто до питомої ваги 
перекриття  зі  збірних  залізобетонних панелей об\’єкта-аналога за 
наявності в об\’єкті  оцінки  перекриття  з  цегляних  склепінь  по 
металевих балках застосовується поправочний коефіцієнт К = 1,21. 
     При відсутності   необхідних   поправочних  коефіцієнтів  для 
окремих конструктивних елементів  і  видів  робіт  їх  значення  в 
процесі  оцінки об\’єктів визначаються за зазначеною у цьому пункті 
формулою на  основі  даних  щодо  вартості  одиничного   показника 
(1  куб.м,  1  кв.м,  1  м.п.) структурних елементів будівель, які 
приведені в розділі  \”Усереднені  показники  вартості  відтворення 
конструктивних   елементів   та  видів  робіт  за  розрахунком  на 
відповідну одиницю виміру\” Збірника ( v2929224-04 ),  чи на основі 
даних будівельних організацій,  що надають послуги за відповідними 
видами робіт. 
     35. Питому  вагу  і-го  структурного  елемента  в   загальній 
вартості оцінюваної будівлі гама   з  урахуванням поправок на його 
                                іо
відмінність  від  відповідного  структурного   елемента   обраного 
об\’єкта-аналога    визначаємо    з    використанням    поправочних 
коефіцієнтів К  за формулою: 
              і 
                      гама   = гама   х К , 
                          іо       іа    і 
     де гама     –  питома   вага  і-го  структурного  елемента  в 
            іа
загальній вартості об\’єкта-аналога. 
     36. Якщо в житловому будинку,  що оцінюється, крім фундаменту 
з  цоколем,  є  підвал,  а  в  об\’єкті-аналозі  підвал  відсутній, 
поправочний  коефіцієнт  до  питомої  ваги  фундаменту  з  цоколем 
об\’єкта-аналога може визначатись як співвідношення сумарної  площі 
зовнішніх  стін  фундаментів  та цоколю і стін підвалу оцінюваного 
об\’єкта до площі зовнішніх стін фундаментів та цоколю  аналога  за 
формулою: 
                      S   + S 
                       фц    ст.п  (об\’єкт оцінки) 
              гама  = ———–; —————.
                  ф       S        (об\’єкт-аналог) 
                           фц 
     Виходячи з положення п.  14 цього Порядку, що загальна висота 
фундаменту   з   цоколем  складає  1,0  м,  площа  зовнішніх  стін 
фундаментів з цоколем S   (їх вертикальна  проекція)  визначається 
                       фц
через показники  оцінюваного  будинку:  периметр   –   P ,   тобто 
                                                        б
S   = P  х 1,0,  а  площа  стін  підвалу   S      – через периметр 
 фц    б                                    ст.п.
підвалу    P    і   його   висоту   Н ,   зменшену   на   1,0   м, 
            п                        п
тобто S      = P  х (Н  – 1,0). 
       ст.п.    п     п
     Наприклад, потрібно  визначити  поправочний   коефіцієнт   на 
наявність  підвалу  в оцінюваному житловому будинку з параметрами: 
периметр будинку P  = 100 м,  периметр підвалу P  = 50  м,  висота 
                  б                             п
підвалу H   =  3,0  м,   якщо   периметр   об\’єкта-аналога   також 
         п
дорівнює 100 м. 
     Для цих   умов   поправочний   коефіцієнт   до  питомої  ваги 
фундаментів та цоколю об\’єкта-аналога становитиме: 
                (S   + S    )   P  х 1,0 + P  х (H  – 1,0) 
                  фц    ст.п     б          п     п 
        гама  = ————- = ————————– =
            ф        S                   P  х 1,0 
                      фц                  б 
            100 х 1,0 + 50 х (3,0 – 1,0)   100 + 50 х 2 
          = —————————- = ———— = 2.
                       100 х 1,0               100 
     У протилежному  випадку,  коли  в   об\’єкті   оцінки   підвал 
відсутній,  а  об\’єкт  –  аналог  має  в  своєму  складі підвальну 
частину,  наведена  вище   формула   з   визначення   поправочного 
коефіцієнта  на  відмінність  підземної  частини  об\’єкта оцінки і 
об\’єкта-аналога матиме вигляд: 
                          S 
                           фц      (об\’єкт оцінки) 
              гама  = ———–; —————,
                  ф   S     + S    (об\’єкт-аналог) 
                       ст.п    фц 
     де в чисельнику S   –  площа  зовнішніх  стін  фундаментів  з 
                      фц
цоколем  об\’єкта оцінки,  а в знаменнику S     = P  х (H  – 1,0) і 
                                          ст.п    п     п
S   = P  х 1,0 м – відповідно площа стін підвалу і площа зовнішніх 
 фц    б
стін    фундаментів    з   цоколем,   визначені   за   показниками 
об\’єкта-аналога. 
     37. У  спрощеному  методі  за  наявності в оцінюваній будівлі 
підвалу  чи   напівпідвалу   проводиться   знижка   питомої   ваги 
фундаментів  об\’єкта  оцінки  на  70%  (К   =  1  –  0,7  =  0,3), 
                                         ф
ураховуючи,  що фундамент оцінюваної будівлі в обсязі вказаних 70% 
(у  середньому)  є  стінами підвалу,  які враховуються при окремій 
оцінці підвалу.
     Якщо підвал чи напівпідвал розташований під частиною будинку, 
поправку  слід  визначати в розмірі пропорційно площі підвалу щодо 
площі основи основної частини будівлі. 
     38. Якщо  житловий  будинок,  що  оцінюється,  має  інженерне 
обладнання та благоустрій,  відмінні від інженерного обладнання та 
благоустрою  об\’єкта-аналога,  до  показників   вартості   аналога 
вносяться  необхідні  поправки  в  %,  значення  яких  приведені в 
примітках до таблиць-характеристик відповідних об\’єктів-аналогів.
     У   разі   якщо   об\’єм   об\’єкта,   що  оцінюється,  суттєво 
відрізняється  від об\’єму об\’єкта-аналога,  значення поправок щодо 
окремих видів інженерного обладнання житлових будинків можуть бути 
уточнені  за відповідними графіками зміни питомої ваги інженерного 
обладнання у вартості будинків у залежності від їх об\’ємів.
     Такі графіки   стосовно   електрозабезпечення,   водопроводу, 
каналізації,  опалення  від  місцевого  котла,  газопостачання від 
зовнішніх  мереж,  телебачення,  радіо  та  блискавкозахисту   для 
будинків з    найбільш    поширеними    об\’ємами    в    діапазоні 
250-1850 куб.м    наведені  в  підрозділі  4   Загальної   частини 
Збірника ( v2929224-04 ).
     Наприклад, якщо  для  оцінюваного   будинку   з   показниками 
V =  510  куб.м,    H  =  4,2  м  і P/S = 0,37 найбільш прийнятним 
аналогом визначений будинок-типорозмір об\’ємом V  =  504    куб.м, 
H =   4,2   м   і   P/S  =  0,37  (належить  до  типу  1-7  (9)  з 
V = 268 куб.м),    при цих показниках об\’єкта оцінки  поправки  на 
основі графіків    підрозділу   4   Загальної   частини   Збірника 
( v2929224-04 ) відповідно становитимуть:
     – на водопровід – 1,5%;
     – на каналізацію в зовнішню мережу – 3,25%;
     – на опалення від місцевого котла – 6,8%.
     Для будинків,  об\’єми  яких  виходять  за   межі   означеного 
діапазону (+- 50 куб.м ),  необхідні поправки стосовно конкретного 
інженерного   обладнання   приймаються  за  граничними  значеннями 
відповідних графіків.
     У випадках,   коли   елементи   інженерного   обладнання   та 
благоустрою розташовані в прибудові,  а в основній частині будинку 
відсутні,   –   поправки   до   основної   частини   будинку    не 
застосовуються.
     За наявності в оцінюваній прибудові інженерного обладнання  і 
благоустрою  поправки  на  його  наявність  уводяться з приведених 
даних до таблиці типу об\’єкта-аналога,  за яким проводиться оцінка 
основної  частини будинку,  або відповідно до абзацу другого цього 
пункту. 
     39. Якщо в об\’єкті оцінки  в  порівнянні  з  аналогом  окремі 
структурні  елементи  відсутні  чи  за функціональним призначенням 
замінені іншими,  у таких  випадках  до  питомої  ваги  зазначених 
структурних    елементів    аналога   застосовується   поправочний 
коефіцієнт К  = 0,0. 
            і
     При цьому  значення  питомої  ваги   інженерного   обладнання 
об\’єкта   оцінки,  яке  є  додатковим  у  порівнянні  з  аналогом, 
установлюється відповідно п. 38 цього Порядку (приклади наведені в 
підрозділі 5 Загальної частини Збірника ( v2929224-04 ).
     Наприклад, житловий  будинок,  що  є  аналогом,   має   пічне 
опалення, питома   вага   якого   в   загальній  вартості  будинку 
складає 5%,  а об\’єкт оцінки опалюється лише від місцевого  котла, 
питома вага якого складає 7%; у такому разі питома вага опалення в 
загальній вартості об\’єкта оцінки становитиме  7%,  при  цьому  до 
питомої   ваги   пічного   опалення  об\’єкта-аналога  застосовуємо 
коефіцієнт К = 0,0. 
     40. При   внесенні   поправок   для   переходу   від   одного 
конструктивного  рішення  чи  матеріалу підлог до іншого необхідно 
мати на   увазі,   що   поправочні    коефіцієнти    для    підлог 
\”з улаштуванням основи\” стосуються підлог підвалів, напівпідвалів, 
а також перших поверхів будівель,  якщо під ними відсутні підвали, 
а  поправочні коефіцієнти для підлог \”на готову основу\” стосуються 
підлог усіх інших поверхів, ураховуючи, що вартість основи для них 
урахована у вартості елементів перекриття. 
     41. Після  уведення  поправочних  коефіцієнтів на матеріал чи 
конструкцію,  відсутність  чи  наявність   елементів   інженерного 
обладнання  і  благоустрою  сума  питомої  ваги  усіх  структурних 
елементів оцінюваної будівлі може бути  більшою  чи  меншою  100%. 
Отримане  значення  цієї суми,  що включає можливі виправлення,  у 
кожному конкретному випадку є загальним поправочним  коефіцієнтом, 
що  використовується при визначенні укрупненого показника вартості 
відтворення  оцінюваної  будівлі  на  основі  вартості  1    куб.м 
об\’єкта-аналога, узятої    з    відповідних    таблиць    Збірника 
( v2929224-04 ).
     Наприклад, якщо сума питомої ваги всіх структурних  елементів 
оцінюваного   будинку  після  внесення  поправок  складає  96%,  а 
вартість  1  куб.м    об\’єкта-аналога  складає  251,4   грн.,   то 
скоректована питома вартість об\’єкта оцінки дорівнює: 
          251,4 грн. х 96%
          —————- = 251,4 х 0,96 = 241,3 грн.,
                100% 
     а  в  разі  якщо  сума  питомої  ваги після внесення поправок 
становитиме 112%  при тій самій вартості 1 куб.м  об\’єкта-аналога, 
то скоректована питома вартість об\’єкта оцінки дорівнюватиме: 
          251,4 грн. х 112%
          —————– = 251,4 х 1,12 = 281,6 грн.
                 100% 
     42. У  зв\’язку  з тим,  що сума питомої ваги усіх структурних 
елементів оцінюваної будівлі після внесення поправок,  як правило, 
відрізняється  від  100%,  їхні  значення надалі перераховуються з 
метою приведення їх загальної  суми  до  100%.  Розглянемо  це  на 
прикладі, наведеному в такій таблиці: 
——————————————————————
| N  | Найменування | Питома вага|    Для оцінюваного будинку    |
|поз.|конструктивних| у вартості |——————————-|
|    |  елементів   |  об\’єкта-  |попра-  |питома вага|скоригова-|
|    |              | аналога, % |вочний  |з урах.    |на питома |
|    |              |            |коеф., К|поправки, %|вага, %   |
|—-+————–+————+——–+———–+———-|
| 1  |      2       |      3     |    4   |     5     |    6     |
|—-+————–+————+——–+———–+———-|
| 1  |Фундаменти    |    20,0    |  1,25  |   25,0    |  26,0    |
|—-+————–+————+——–+———–+———-|
| 2  |Стіни і       |    35,0    |  1,00  |   35,0    |  36,5    |
|    |перегородки   |            |        |           |          |
|—-+————–+————+——–+———–+———-|
| 3  |Перекриття і  |    30,0    |  0,70  |   21,0    |  21,9    |
|    |підлоги       |            |        |           |          |
|—-+————–+————+——–+———–+———-|
| 4  |Горище і дах  |    15,0    |  1,00  |   15,0    |  15,6    |
|—-+————–+————+——–+———–+———-|
|    |        Усього|    100,0   |    –   |   96,0    |  100,0   |
—————————————————————— 
     Зазначені в графі 6 цієї таблиці скориговані значення питомої 
ваги призначені для використання  на  наступному  етапі  оцінки  – 
визначенні   залишкової   вартості   відтворення   (заміщення)  чи 
інвентаризаційної вартості будівель з урахуванням фізичного  зносу 
їх структурних елементів за період експлуатації, що встановлюється 
у відповідності до  ВСН  53-86  (р)  \”Правила  оценки  физического 
износа жилых зданий\” Держцивільбуд при Держбуді СРСР. 
     43. Якщо  необхідно  визначити  значення поправок у відсотках 
для і-го  структурного  елемента  оцінюваного  будинку  Дельта   у 
                                                              іо 
залежності  від  значень  поправочних  коефіцієнтів і питомої ваги 
даного  структурного  елемента  в  загальній   вартості   обраного 
об\’єкта-аналога, використовується формула 
                   дельта   = (К  – 1) х гама 
                         іо     і            іа 
     Для прикладів скористаємося даними з указаної таблиці. 
     Приклад N  1.  Визначимо  величину  поправки  у відсотках для 
фундаментів оцінюваного будинку для випадку, коли їхня питома вага 
у вартості об\’єкта-аналога становить гама   = 20% (гр. 3 табл.), а 
                                         фа
поправочний коефіцієнт К   = 1,25 (гр. 4 табл.). 
                        фо 
     При цих умовах поправка 
         дельта   = (1,25 – 1) х 20% = 0,25 х 20% = + 5%. 
               фо 
     Далі визначаємо  питому  вагу фундаментів оцінюваного будинку 
гамма   з  урахуванням  означеної  поправки  на їх відмінність від
     фо
даного структурного елемента в обраному типі об\’єкта-аналога: 
     гама   = гама   + Дельта   = 20% + 5% = 25% (гр. 5 табл.). 
         фо       фа         фо 
     Приклад N 2.  Визначимо величину  поправки  у  відсотках  для 
структурного  елемента – \”перекриття і підлоги\” для випадку,  коли 
його питома  вага  у  вартості   обраного   типу   об\’єкта-аналога 
гама   =  30%  (гр.  3 табл.),  а поправочний коефіцієнт К   = 0,7
    па                                                    по
(гр. 4 табл.). 
     При цих умовах поправка 
         Дельта  = (0,7 – 1) х 30% = – 0,3 х 30% = – 9%, 
               по 
     а питома   вага   даного  структурного  елемента  у  вартості 
оцінюваного будинку з урахуванням поправки становитиме: 
    гама   = гама   + дельта   = 30% – 9% = 21% (гр. 5 табл.). 
        по       па         по 
     Примітка. Значення  поправок  можуть  бути зі знаком плюс при 
поправочних коефіцієнтах   К  більше 1 та зі знаком мінус  при  К 
                            і                                    і 
менше 1. 
     44. У  тих  випадках,  коли  тільки  частина  конструктивного 
елемента  оцінюваної  будівлі  відрізняється  від  конструктивного 
елемента об\’єкта-аналога,  відповідний поправочний  коефіцієнт  К 
                                                                 і 
використовується  лише  стосовно  цієї  частини  шляхом урахування 
значення її відсотка в загальному обсязі елемента. 
     Приклад N 1.  В оцінюваному одноповерховому житловому будинку 
паркет по чорній підлозі з  дощок  товщиною  36  мм  на  лагах  по 
цегляних  стовпчиках  і  бетонній основі займає 40%  від загальної 
площі всієї підлоги, решта (60%) – підлога дощата з дощок товщиною 
36 мм, що ідентична підлозі об\’єкта-аналога.
     При порівнянні  паркетної  підлоги  об\’єкта  оцінки з дощатою 
підлогою об\’єкта-аналога згідно з табл.  1-04 розділу \”Житлові  та 
дачні будинки\” Збірника (  v2929224-04  )  поправочний  коефіцієнт 
складе 2,25.
     З урахуванням  частки  відповідного  типу підлоги в загальній 
площі підлог об\’єкта оцінки для випадку, коли питома вага підлог у 
вартості обраного типу об\’єкта-аналога – гама   = 12%, її значення 
                                             па
для оцінюваного будинку становить: 
                             40% х 2,25   60% х 1,0 
           гама   = гама   ( ———- + ——— ) =
               по       па      100%         100% 
       = 12% х ( 0,4 х 2,25 + 0,6 ) = 12% х ( 0,9 + 0,6 ) = 
                        = 12% х 1,5 = 18%. 
     Приклад N 2.  В оцінюваному будинку зі стінами,  ставленими з 
пластин,  є брандмауерна стіна товщиною 51 см і дві фасадні стіни, 
облицьовані  в півцеглини.  Площа брандмауерної стіни в порівнянні 
зі всією площею стін будинку  становить  20%;  стін,  облицьованих 
цеглою, – 50%; решта 30% – стіни, ставлені з пластин.
     При оцінці такого будинку з використанням об\’єкта-аналога  зі 
стінами,  ставленими  з  пластин,  для  якого  питома  вага стін в 
загальній вартості будинку складає 32%,  необхідно врахувати  такі 
поправки:
     а) на  наявність  брандмауерної  стіни  товщиною  51  см,  що 
замінює 20%  стін об\’єкта-аналога, ставлених з пластин; для такого 
випадку згідно з поз.  1.1 та 3.1 табл. 1-02  розділу \”Житлові  та 
дачні будинки\” Збірника (  v2929224-04  )  поправочний  коефіцієнт 
становитиме К  = 1,31 / 1,16 = 1,13; 
             1
     б) на  наявність  облицювання  ставлених  з  пластин  стін  у 
0,5 цегли  (50%)  поправочний  коефіцієнт  відповідно до поз.  1.1 
та 3.1  табл.  1-02  розділу  \”Житлові  та дачні будинки\” Збірника 
( v2929224-04 ) становитиме К  = 1,41 / 1,16 = 1,22. 
                             2
     З використанням   визначених   поправочних   коефіцієнтів   і 
врахуванням відповідної частки стін,  до  яких  вони  відносяться, 
питома  вага  стін  в  загальній  вартості  оцінюваного  будинку в 
розглянутому прикладі становитиме: 
                       20%         50%         30% 
     гама   = гама   ( —- х К  + —- х К  + —- х 1,0 ) =
         со       са   100%    1   100%    2   100% 
        = 32% х ( 0,2 х 1,13 + 0,5 х 1,22 + 0,30 х 1,0 ) = 
      = 32% х ( 0,226 + 0,61 + 0,30 ) = 32% х 1,136 = 36,35% 
     45. Особливості   практичного   застосування   спрощеного   і 
загального методів оцінки будівель,  а також  визначення  поправок 
показані на прикладах,  наведених у підрозділі 5 Загальної частини 
Збірника ( v2929224-04 ). 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *