Основні положення з діагностики технічного стану мереж і споруд ВК

Основні положення з діагностики технічного стану мереж і споруд ВК
 
     4.1. Діагностика технічного стану мереж і споруд ВК здійснюється шляхом поєднання взаємоув\’язаних і взаємодоповнюючих обстежувальних, розрахункових та аналітичних процедур, перелік та повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюється СО, що проводить обстеження.
     4.2. При обстеженні треба брати до уваги, що імовірні місця пошкоджень мереж і споруд ВК є:
     для металевих труб – стики, поверхня металу, ізоляційне покриття, зварні з\’єднання;
     для бетонних і залізобетонних труб – стики, поверхня бетону, захисне покриття, арматура;
     для основ споруд – місця зволожених грунтів, місця можливих вібраційних або ударних навантажень; біля навантажених стін, фундаментів, опор;
     для фундаментів – при неупорядженому водовідливі та водозниженні, зони зволожених грунтів особливо агресивними рідинами;
     для колон – стики збірних колон, де можливе попадання агресивної рідини, вузли стикування з ригелями перекриттів та покриттів;
     для стін – місця підвищеного зволоження із заморожуванням та відтаванням, стики панельних стін у приляганнях до підлоги та перекриття.
     4.3. Найбільш імовірними ділянками пошкодження мереж і споруд ВК є:
     стикові сполучення металевих, бетонних, залізобетонних, чавунних, азбестоцементних і керамічних труб;
     склеписті частини каналізаційних колекторів, в тому числі й колекторів глибокого закладання з бетонних та залізобетонних конструкцій та труб;
     стикові сполучення залізобетонних панелей споруд;
     поверхня труб і стінових панелей;
     гідроізоляційне й захисне покриття.
     4.4. До найбільш характерних дефектів і пошкоджень мереж і споруд ВК, які належить виявити при візуальному огляді, належать:
     дефекти виготовлення конструктивних елементів мереж і споруд ВК, які допущені на заводах-виготовлювачах;
     дефекти монтажу конструктивних елементів мереж і споруд ВК;
     механічні пошкодження від порушення умов експлуатації;
     пошкодження від агресивних впливів природного й виробничого середовищ, в тому числі агресивних продуктів мікробіологічного походження;
     біогенне руйнування склепистих частин каналізаційних колекторів, у тому числі й колекторів глибокого закладання з бетонних та залізобетонних конструкцій та труб.
     4.5. Для повної діагностики технічного стану мереж і споруд ВК доцільно паралельно з натурними обстеженнями й лабораторними визначеннями проводити таку діагностику:
     аналіз дефектів й пошкоджень;
     оцінку технічного стану конструктивних елементів мереж і споруд ВК відповідно до нормативних показників;
     оцінку технічного стану мереж і споруд ВК в цілому в залежності від технічного стану їх конструктивних елементів.
     4.6. Виявлення й аналіз змін, які виникли за період експлуатації, належить виконувати шляхом порівняння проектних і фактичних (на момент обстеження й паспортизації) основних показників:
     функціональне призначення мереж і споруд ВК;
     рівень відповідальності мереж і споруд ВК за економічними та екологічними наслідками їх відмови (ГОСТ 27751-88) або класом капітальності за нормами проектування;
     нормативні та розрахункові значення техногенних навантажень та впливів різного характеру;
     особливості й параметри розрахункових ситуацій;
     ступінь агресивності природного та виробничого середовищ;
     інженерно-геологічні й гідрологічні умови.
     4.7. Аналіз дефектів і пошкоджень і їхній вплив на несучу здатність і довговічність мереж і споруд ВК треба виконувати з урахуванням їх особливостей, використовуючи такі групи дефектів і пошкоджень:
     дефекти: нормування, проектування, будівництва, недоробки;
     пошкодження: механічні руйнування, механічний і корозійний знос (атмосферна, хімічна, біологічна корозія), деформації.
     4.8. Фізико-механічні характеристики конструктивних елементів мереж і споруд ВК, у тому числі хіміко-біологічні показники ступеня ураження мікробіологічною корозією слід визначати:
     за допомогою стандартних неруйнівних методів, які придатні для даних конструктивних елементів;
     за допомогою стандартних лабораторних визначень зразків матеріалів.
     Кількість визначень характеристик міцності матеріалів конструктивних елементів мереж і споруд ВК належить призначати з урахуванням їхнього стану і вказівок діючих нормативів (СНиП 2.01.14-83, СНиП 1.02.07-87).
     4.9. Ступінь зносу мереж і споруд ВК належить визначати шляхом безпосередніх вимірювань їхніх основних конструктивних елементів у найбільш дефектних місцях.
     Перевірні розрахунки елементів мереж і споруд ВК належить виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 з використанням:
     скоригованих за результатами аналізу розрахункових ситуацій;
     скоригованих за результатами обстеження й випробування матеріалів розрахункових моделей.
     4.10. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструктивних елементів мереж і споруд ВК. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструктивних елементів мережі або споруди ВК рекомендується відносити до одного із таких станів:
     I – нормальний (дефекти й пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність, відсутні);
     II – задовільний (мають місце дефекти й пошкодження, які можуть знизити довговічність і надійність мереж і споруд ВК, потрібні заходи для підвищення їхньої довговічності й надійності);
     III – непридатний до експлуатації (мають місце дефекти й пошкодження, які знижують несучу здатність);
     IV – аварійний. Те саме, що й за станом конструкцій III. Але на основі перевірених розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструктивних елементів мереж і споруд ВК на період підсилення, особливо, якщо можливий \”крихкий\” характер руйнування. Слід вивести людей із зони можливого обвалення, негайно припинити експлуатацію, вжити інших заходів безпеки.
 
5. Порядок ведення, зберігання та використання
Паспорта технічного стану мереж і споруд ВК
 
     5.1. Паспорт технічного стану мереж і споруд ВК заповнюється їхнім власником, на основі даних обстеження та визначення їх технічного стану за участю СО, що проводила обстеження.
     5.2. Обстеження здійснюється СО на договірних засадах.
     5.3. Достовірність даних, занесених до паспорта, підтверджується підписами власника мережі або споруди ВК, представника СО, що проводила обстеження, та представника територіального органу Держнаглядохоронпраці.
     5.4. Паспортизація дає можливість своєчасно виявити предаварійні та аварійні ситуації, а також припинити експлуатацію аварійно небезпечних мереж і споруд ВК.
     5.5. Паспорт шнурується та скріплюється печаткою власника мережі або споруди ВК.
     5.6 Паспорт складається у двох екземплярах: один зберігається у власника мережі або споруди ВК, а другий – в СО, що проводила паспортизацію.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code