Теплопостачання, опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

Теплопостачання, опалення, вентиляція та
кондиціонування повіт
ря

7.31 При проектуванні систем
теплопостачання лікарень, пологових будинків, диспансерів зі стаціонаром,
дитячихмолочних кухонь слід передбачати два вводи тепла від незалежних
джерел. За необхідності слід передбачати резервну котельню.

7.32 За відсутності
централізованого теплопостачання необхідно передбачати власну опалювальну
котельню з урахуванням категорії надійності відпуску тепла споживачам.

При тепловій
потужності котельних, що працюють на природному газі до 3,75Мвт
(3,2 Гкал/г) з температурою води не більше 115°С, допускається розташування
\”дахових\” котелень на плоских покрівлях чи в горищних приміщеннях.

7.33При проектуванні котелень необхідно
керуватись СНіП 11-35 та Рекомендаціями на проектування дахових вбудованих і
прибудованих котельних установок для встановлення побутових теплогенераторів,
що працюють на природному газі.

7.34В палатних корпусах і відділеннях з
постійним перебуванням хворих, операційних блоках не допускається перерва в
подаванні теплоти.

7.35Потужність джерела резервного
теплопостачання слід визначати з розрахунку повного покриття навантаження на
опалення, кондиціонування повітря та гарячого водопостачання для палатних
відділень, операційних, відділень реанімації та інтенсивної терапії. Для інших
споживачів передбачається витрата теплоти тільки на чергове опалення.

7.36Прокладання трубопроводів перегрітої
води та пари по робочих приміщеннях закладів охорони здоров\’я та
шляхахмасової евакуації людей заборонена, за винятком приміщень
інженерно-технічного призначення.

7.37 Розрахункові температури
повітря в приміщеннях приймаються у відповідності з додатком Д.

7.38 Теплоносієм систем центрального
водяного опалення слід приймати воду температурою не більше:

а) 85° С– для будинків
лікарень (крім психіатричних), диспансерів із стаціонаром та пологових
будинків;

б) 95° С– для будинків
психіатричних лікарень та інших закладів охорони здоров\’я.

7.39 В системах водяного опалення
передбачаються опалювальні прилади з гладкою поверхнею, що дозволяє легке
очищення.

Допускається
застосовувати сталеві конвектори в вестибюлях, сходових клітках та коридорах,
крім коридорів палатних відділень, операційних, реанімаційних, пологових
відділень та відділень інтенсивної терапії.

7.40 В операційних, передопераційних, реанімаційних залах, наркозних, пологових,
в палатах інтенсивної терапії, в приміщеннях психіатричних відділень, в
стерильних опікових палатах, палатах для недоношених та травмованих дітей,
приміщеннях для приготування та класифікації крові, електросвітлолікування,
приготування ліків в асептичних умовах слід приймати бетонні опалювальні
панелі.

7.41 В приміщеннях, до яких висуваються вимоги щодо забезпечення асептичних
умов, слід виконувати приховану прокладку трубопроводів.

7.42 При перетинанні трубопроводами та повітроводами перекриттів, перегородок та
стін слід виконувати ущільнення отворів.

7.43 В будинках закладів охорони здоров\’я слід передбачати припливно-витяжну
вентиляцію змеханічним спонуканням (або змішану природну витяжну
вентиляцію змеханічною припливною), яка забезпечує повітряно-тепловий
баланс приміщень та відділень.

7.44 Вентиляція в будинках повинна
виключати перетікання повітрянихмас з \”брудних\” зон (приміщень)
до \”чистих\”.

7.45 Кратність повітрообміну слід приймати за додатком Д. Для аптечних складів
слід враховувати вимоги щодо зберігання окремих видів продукції.

7.46 У відділеннях з природною витяжною вентиляцією повітря слід подавати до
коридорів, шлюзів, які відділяють палатні секції та відділення від ліфтових
холів.

7.47 Для
приміщень з однаковими санітарно-гігієнічними вимогами допускається прокладання
повітроводів з вертикальними колекторами.

Повітропроводи
систем вентиляції (кондиціонування) після бактеріологічних фільтрів виконуються
з неіржавіючої сталі.

7.48 Повітроводи припливно-витяжної вентиляції
лікувально-профілактичних закладів слід виконувати класу \”Щ\”
(щільні).

7.49 Кондиціонування повітря
обов\’язкове для операційних, наркозних, допологових, пологових,
післяопераційних палат, реанімаційних палат та залів, палат інтенсивної
терапії, опікових стерильних відділень, палат новонароджених, недоношених та
травмованих дітей, неонатальних відділень, стерильних зон віваріїв для тварин,
вільних від патогенної флори (ВПФ), а також для приміщень з технологічним
обладнанням, робота якого потребує особливихмікрокліматичних умов.

У палатах
новонароджених, які повністю обладнані кювезами, технологічними установками
лікуваннямікрокліматом, кондиціонування повітря передбачати не слід.

7.50 Розрахункову температуру повітря в приміщенні, яке кондиціонується, слід
приймати у відповідності з додатком Д як для холодного, так і для теплого
періоду року, при цьому відносна вологість повітря повинна бути вмежах
55-60%.

7.51 Відносна вологість повітря у холодний період в палатах змеханічною
припливно- витяжною вентиляцією приймається 30-50%.

Відносна
вологість припливного повітря, яке подається до коридору та шлюзу, не
нормується.

7.52 Зволоження повітря в
приміщеннях з нормативною відносною вологістю повинно здійснюватися
парогенераторним устаткуванням.

7.53 Допускається зволоження гарячою або водопровідною водою, яка відповідає
ГОСТ 2874, з обов\’язковим автоматичним спорожненням води із зволожуючих
установок, коли вентиляція не працює.

7.54 Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, треба
очищати в фільтрах. Повітря, що подається до операційних, наркозних,
допологових, пологових, післяопераційних, реанімаційних палат та залів, палат
інтенсивної терапії, опікових стерильних відділень, палат недоношених та
травмованих дітей, а також до віваріїв для тварин (ВПФ), слід додатково очищати
в бактерицидних фільтрах.

Не
допускається встановленнямасляних фільтрів для 1 ступеня очищення
повітря.

7.55 Повітря, що видаляється з
радіологічних відділень з відкритими джерелами
випромінювання,мікробіологічних відділень з патогеннимиматеріалами,
віваріїв ВПФ, слід очищати в фільтрах.

7.56 Самостійні системи
припливно-витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень: операційних
блоків (окремо для асептичних і септичних блоків), реанімаційних залів та палат
інтенсивної терапії (окремо для поступаючих до лікарні з вулиці та з відділень
лікарень), пологових– окремо для фізіологічного та обсерваційного
відділень, палат в акушерських відділеннях (пологових будинках)– окремо
для фізіологічного і обсерваційного відділень, палат новонароджених,
недоношених та травмованих дітей кожного відділення (окремо для фізіологічного
та обсерваційного відділень), рентгенівських і радіологічних відділень,
лабораторій, грязелікування, водолікування, сірководневих ванн, радонових ванн,
санітарних вузлів, холодильних камер, аптек, а також для приміщень, які
потребують самостійної припливно-витяжної вентиляції, що визначається
технологічною частиною проекту.

7.57 У приміщеннях з
припливно-витяжноюмеханічною вентиляцією та кратністю повітрообміну припливного
повітря більш ніж 2 за годину необхідно подавати повітря безпосередньо до
приміщення. В інших випадках допускається подача повітря з коридорів через
нещільності примикання дверей.

7.58 Рециркуляція повітря та утилізація теплоти витяжних установок в закладах
охорони здоров\’я не допускається. Для допоміжних будівель нелікарняного профілю
(пральні, служба приготування їжі та ін.) рециркуляцію повітря та утилізацію
теплоти витяжних установок слід виконувати згідно з діючими нормами.

7.59 Повітря подається до верхньої зони та видаляється з верхньої зони
приміщення.

З
операційних, наркозних, реанімаційних, пологових, рентгенкабінетів та
радіологічних процедурних видалення повітря слід здійснювати з двох зон:
40%– з верхньої зони та 60% з нижньої зони.

7.60 Вентиляція
блоківмікробіологічних, біохімічних лабораторій та аптек повинна
забезпечувати по відношенню до прилеглих приміщень:

а) для стерильних боксів з
непатогеннимиматеріалами та аптек– підпір повітря;

б) для боксів з
патогеннимиматеріалами– розрідження повітря.

7.61В
інфекційних лікарнях (відділеннях) для кожного поверху, палатної секції та
інших прилеглих приміщень подачу повітря слід здійснювати самостійними
системами припливної вентиляції змеханічним спонуканням.

Подавання
припливного повітря до секцій, що складаються з боксів та напівбоксів, повинна
здійснюватись тільки до коридорів цих секцій.

Для
відділення однойменних інфекцій, яке складається з кількох секцій, допускається
передбачати одну припливну установку.

7.62 Від кожного боксу, напівбоксу
та палати слід передбачати витяжну вентиляцію самостійними каналами та шахтами.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code