ПРИЙНЯТО
Рішення правління
Державної іпотечної
установи
13.02.2006 N 35
 
СТАНДАРТИ надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів
 
(Витяг)
 
Загальні положення
 
     Стандарти надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів (далі – Стандарти) Державної іпотечної установи (далі – Установа) є багатоскладовим документом, який включає в себе взаємопов\’язані правила, положення і форми документів.
 
     Стандарти надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів:
     – встановлюють уніфіковані та прозорі вимоги до учасників ринку іпотечного житлового кредитування,
     – впроваджують надійні та прозорі процедури надання, обслуговування та рефінансування іпотечних житлових кредитів,
     – запроваджують систему рефінансування первинних кредиторів через Державну іпотечну установу з метою забезпечення виконання статутних завдань Установи
 
     Ці Стандарти надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів можуть бути доповнені іншими нормативними документами та типовими формами договорів, які регламентують відносини між учасниками ринку іпотечного кредитування та які не суперечать Статуту Державної іпотечної установи ( 1715-2004-п ).
 
     Стандарти по наданню, рефінансуванню та обслуговуванню іпотечних кредитів (пілотний проект) продовжують діяти в частині вже прийнятих рішень по рефінансуванню первинних кредиторів – банків та поширюються на ті іпотечні кредити, права вимоги за якими набуті Установою в ході реалізації пілотного проекту.
 
Основні терміни
 
     Іпотека – вид забезпечення виконання зобов\’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов\’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законодавством.
 
     Наступна іпотека – передання в іпотеку нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором.
 
     Предмет іпотеки – житлове приміщення, яке передано іпотекодавцем для забезпечення виконання власного зобов\’язання або зобов\’язання іншої особи перед Іпотекодержателем.
 
     Житлове приміщення – житлове приміщення, яке відповідає \”Вимогам іпотечних кредитів\”.
 
     Іпотечний договір – договір застави нерухомого майна, істотні умови якого визначені Законом України \”Про іпотеку\” ( 898-15 ) та цими Стандартами, що забезпечує виконання зобов\’язань Позичальника за договором про іпотечний кредит.
 
     Іпотечний житловий кредит – правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між Первинним кредитором і Позичальником з приводу надання коштів у користування з метою придбання або ремонту житлового приміщення та передачею цього житлового приміщення в іпотеку Первинному кредитору.
 
     Первинний іпотечний кредитор (первинний кредитор) – кредитор (банк та небанківська фінансова установа), що надає кредит, забезпечений іпотекою, та відповідає відповідним \”Вимогам до первинного кредитора\” Установи.
 
     Іпотекодавець – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов\’язання або зобов\’язання іншої особи перед Іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути Позичальник або майновий поручитель.
 
     Позичальник – фізична особа, яка отримує у Первинного іпотечного кредитора іпотечний житловий кредит та відповідає \”Вимогам до іпотечних кредитів\” ( vc006534-05 ) Установи.
 
     Іпотекодержатель – кредитор за основним зобов\’язанням, визначеним Договором про іпотечний кредит.
 
     Андеррайтинг іпотечного кредиту – процес оцінки вірогідності повернення позичальником кредиту, а також вартості і стану переданого в заставу Житлового приміщення.
 
     Платоспроможність – здатність Позичальника своєчасно і повністю виконувати прийняті на себе зобов\’язання, включаючи зобов\’язання за іпотечним житловим кредитом.
 
     Кредитоспроможність – вірогідність повернення Позичальником житлового іпотечного кредиту і сплати відсотків за кредитом в повному обсязі і у встановлені кредитним договором строки.
 
     Ануїтетні платежі – регулярні рівні щомісячні або щоквартальні платежі, що направляються на погашення іпотечного кредиту, а саме, основного боргу і процентів, що розраховуються таким чином, що в кінці терміну кредитного договору за умови виконання зобов\’язання Позичальником заборгованість повністю погашається.
 
     Майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов\’язання іншої особи-боржника.
 
     Суб\’єкт оціночної діяльності – юридична або фізична особа, що має право займатися оціночною діяльністю згідно з чинним законодавством України та відповідає \”Вимогам до іпотечних кредитів\” Установи.
 
     Договір про іпотечний кредит – договір, відповідно до якого Первинний кредитор зобов\’язується надати позичальнику грошові кошти з метою придбання або ремонту житлового приміщення під заставу цього житлового приміщення в розмірі та на умовах, передбачених договором про іпотечний кредит (форма якого визначена стандартами надання, рефінансування та обслуговування іпотечних житлових кредитів ДІУ), а Позичальник зобов\’язується повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування ними.
 
     Первинний іпотечний ринок – сукупність правовідносин між учасниками іпотечного ринку (Первинним кредитором, Позичальником, Майновим поручителем) щодо зобов\’язань за Договором про іпотечний кредит і Іпотечним договором.
 
     Вторинний іпотечний ринок – сукупність правовідносин між учасниками іпотечного ринку щодо зобов\’язань між Державною іпотечною установою та Первинними кредиторами по рефінансуванню та обслуговуванню іпотечних кредитів.
 
     Коефіцієнт LTV (loan-to-value ratio) – співвідношення між сумою наданого Первинним кредитором іпотечного кредиту і оціночною (ринковою) вартістю предмета іпотеки.
 
     Коефіцієнт РТІ (payment-to-income ratio) – платіж до доходу – співвідношення щомісячних витрат потенційного Позичальника на обслуговування боргу за іпотечним кредитом, до чистого доходу потенційного Позичальника.
 
     Коефіцієнт ОТІ (obligations-to-income ratio) – зобов\’язання до доходу – співвідношення загальної суми усіх періодичних зобов\’язань Позичальника до чистого сукупного доходу Позичальника за той же період.
 
     Кредитна історія (кредитна оправа) – це сукупність інформації про певну фізичну особу щодо виконання нею власних грошових зобов\’язань та ідентифікаційні дані.
 
     Мораторій на дострокове погашення – період, протягом якого дострокове погашення іпотечного кредиту (як часткове, так і повне) можливе за умови оплати винагороди за дострокове погашення, згідно умов договору про іпотечний кредит.
 
     Основне зобов\’язання – зобов\’язання Позичальника за договором про іпотечний кредит, виконання якого забезпечене іпотекою.
 
     Установа – Державна іпотечна установа.
 
     Учасники ринку іпотечного кредитування – банки, небанківські фінансові установи, Позичальники, страхові компанії, суб\’єкти оціночної діяльності, ріелторські компанії та інші особи, які беруть безпосередню участь в процесі іпотечного кредитування.
 
     Інші терміни використовуються в цих Стандартах відповідно до чинного законодавства України або згідно їх звичайного вжитку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *