Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
112016 28

Еволюція типів центрів трудової реабілітації з урахуванням потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Публикации | Просмотров: 7 687

О.В. ПРОКОПЕНКО, архітектор, КиївЗНДІЕП
 
ЕВОЛЮЦІЯ ТИПІВ ЦЕНТРІВ ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

На початку XX от. Російській імперії накопичився значний досвід проектування благодійних закладів для потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення [5,6,7].
Досвід вивчався такими дослідниками як Бармашина Л.Н., Данчак І.О., Смирнова О.В., Ковалінський В.В. та ін.
Існували таки типи споруд:
Будинки піклування - благодійні заклади типу богаділень. Багато будинків піклування, нарівні з іромадянами похилого віку й інвалідами, приймали сиріт, малолітніх бідних дітей. Нерідко вони мали становий характер: для міщан, осіб з купецького стану, духовенства, дворян, офіцерів та їхніх вдів, сиріт. При будинках піклування були початкові школи, майстерні, їдальні й ін. Існували вони на приватні пожертвування, засоби благодійних організацій, та як Відомства Імператриці Марії.
Будинки працьовитості (Рис.1.) - у 1-й половині XIX ст. нижчі жіночі навчальні заклади, де на повному забезпеченні жили і навчалися ремеслам вільні бідні безпритульні дівиці. Такі будинки працьовитості були в Києві, Москві, Петербурзі й Симбірську. 1847 р, їхня назва була змінена на Елизаветинські училища. 1827 р. у Рязані було відкрито будинок працьовитості й піклування про немічних, який поєднував початкову школу для убогих дітей, богадільню для старих та інвалідів, работний дім для жебраків. З 1880-х рр. відкрито декілька подібних будинків працьовитості у Петербурзі, кожний з яких був розрахований на 60-100 чол., що займалися некваліфікованою працею, а в деяких випадках вивчали швацьке ремесло.
Работний дім (Рис. 2.) - установа для примусових робіт працездатних жебраків і бурлаків та надання заробітку біднякам. За реформою 1775 р. у работний дім направлялися працездатні злиденні та солдатки "розпусного поводження", що жили в казенних селах. 1889 р у московському работному домі перебувало 136 чол., у т.ч. 90 чоловіків, приймалися і безробітні. Злиденні жили від 1 тижня до 6 місяців, добровільні безробітні - у середньому 1 місяць до отримання заробітку в 5 руб. 1897 р. у московський работний дім через поліцію поступило жебраків 3893 чол. і добровільно прийшли 3358 чол. У работному домі займалися роботами, що не вимагали кваліфікації.
Богадільня (Рис. 3.) богоугодний благодійний заклад для піклування про громадян, нездатних до праці, 1712 р, Петро І указав завести на рахунок церков і монастирів богадільні по усім губерніям, насамперед для старих, хворих і скалічених воїнів. 1713 р. Царівна Наталя Олексіївна відкрила богадільні для убогих і бабів. З 1775 р. богадільні були поставлені у ведення губерній. В 2-й половині XIX ст. Піклування ними було передане земствам. Богадільні поділялися на станові і безстанові. До станових належали богадільні для духовенства, купців, міщан, ремісників і військових. До нестанових богодільні для громадян усіх станів і віросповідань.
Богоугодні заклади установи, що переслідували благодійні цілі вт.ч. займалися піклуванням про хворих, старих, інвалідів, вдів і сиріт; давали їм посильну роботу.
Нічліжка будинок для нічлігу осіб, які не мали житла. Керувалася приватною особою в комерційних цілях. Постояльцями нічліжок були поденники, приїжджі робітники, що не знайшли собі місця, бурлаки й ін. Нічліжка працювала з 6 год. вечора до 7год. ранку. За 5 копійок клієнт, крім місця на нарах, отримував увечері хліб і юшку, ранком хліб і чай. У нічліжках панувала страшна тіснота й антисанітарія; власники прагнули отримати максимальний прибуток. Нерідко нічліжки були кублом кримінальників.
З розвитком суспільства змінилося й ставлення до категорії нужденних громадян [1,3,4,8]. На сучасному етапі можна виділити такі типи будинків :
1.Заклади соціального призначення, напр., центр професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення. Це спеціалізований заклад, призначений для підвищення соціальної адаптації інвалідів і людей похилого віку за допомогою трудової терапії, медичного обслуговування, лікування, соціально-психологічної реабілітації і профорієнтації для відновлення фізичної можливості до самообслуговування та адаптації до життя.
2.Заклади санаторно-курортного лікування та відпочинку [2,7,9].
3.Медичні заклади.
Вивчення досвіду проектування та будівництва закладів соціального обслуговування дозволить грамотно розробити систему центрів професійно- трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення. Це дозволить перейти від збільшення соціальної допомоги до самостійної, економічно вигідної, професійно-трудової зайнятості інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Література:
1.ДБНВ.2.2-9-99.Громадські будинки та споруди.
Основні положення. - К., 1999.
2.Бармашина Л.Н., Вержиківська Н.В. Урбанізація і "третій вік”.- К.: Будівельник, 1990 .- 112 с.
3.Данчак И.О. О проектировании домов-интернатов для инвалидов// Жилищное строительство.-1986.-N 1 .-с. 13-14.
4.Данчак И.О. Специализированные типы жилища и учреждения для обслуживания инвалидов ( Обзорная информация )// Жилые здания. Вьш. З.-М.: ЦНТИ по гражданскому строительству и архитектуре.- 1988.-67 с.
5.Ковалинский В.В. Меценаты Киева. «Кий».,1998.-528 с.
6.Кудрицкий А.В. Киев. Энциклопедический справочник. УСЭ. 1986,- 768 с.
7.Кальнищшй М. Нечистая сила как фактор реконструкции. А.С.С. N 1.1997.-66-67.
8.Смирнова О.В. Проектирование центров обслуживания в крупнейших городах .-М.: Стройиздат, 1976 . - 236 с.
9.Helth Centre, Almere The Netherlands.Arch. Zulyan Wickham of A+H van Eyck and Parthers // AR. -1994.- N 1172. -p. 62-67
10.Altenwohnungen in Bremen - DBZ, 1988 N 9, s. 1151


 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

112016 28

Проблеми розробки стандартів проектування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших мало мобільних груп населення

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Публикации | Просмотров: 7 638

О.В. Прокопенко, архітектор
КиївЗНДІЕП
 
ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ СТАНДАРТІВ ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
 
Суспільна сутність людей визначає необхідність наявності різнобічної розвиненої інфраструктури, направленої на задоволену біосоціальних потреб інвалідів та інших маломобільних груп (далі ІтаІМГН). Нові соціальні відносини потребують, відповідно нову форм і типів об'єктів для життєзабезпечення та життєдіяльності мешканці міст, які мають відповідати сучасним поняттям комфортові архітектурного середовища [3,4,11].
В Україні функціонують 44 реабілітаційні заклади, із яких 23 займаються професійною та трудовою реабілітацією осіб з обмеженими фізичними можливостями [5,11]. На початок 1994 року, численність осіб з обмеженими фізичними можливостями становила 2102,4 тис. чоловік, на початок 2001 року вона збільшилась до 2509,5 тис. чоловік, що становить більше 5 % дорослого та 10 % працездатного населення. 2000 року первинна інвалідність визначена у 215,2 тис. чоловік, у тому числі у працездатному віці - 149,3 тис. В структурі інвалідизації понад 60 % з причини захворювань, 10 % - каліцтва війни, біля 10 % - інваліди з дитинства, більше 5 % - професійна інвалідність, біля 5% - унаслідок аварії на ЧАЕС [11].
За останні роки система установ соціального захисту населенні зазнала звони не тільки у бік удосконалювання стаціонарних установ і служб, але й у напрямку створення і розвитку напівстаціонарних і нестандартних форм обслуговування. Напівстаціонарне соціальне обслуговування забезпечується у відділеннях денного чи нічного перебування, організується у центрах професійно-трудової реабілітації (далі ЦПТР) [6,7,8,10]. Функціональна структура ЦПТР включає соціально- побутове, медичне і культурне обслуговування ІтаІМГН, організацію їхнього харчування, відпочинку і дозвілля, забезпечення їхньої посильно участі в трудовій діяльності і підтримку активного способу життя.
Фактори необхідності створення стандартів проектування ЦПТР:
-функціональні фактори виявили незадовільну якість і  функціональність наданих послуг ІтаІМГН (не створені необхідні умови  для підготовки конкурентоздатних фахівців на ринку праці у будинках інтернатах [1]);
-типологічні фактори виявили непристосованість об'єктів соціального спрямування до вимог ІтаІМГН через ряд недоліків: відсутність пандусів,  
огороджень, наявність крутих зовнішніх сходів, вузьких дверних прорізів, дверей, що качаються, турнікетів, вузьких тамбурів, відсутність майданчиків для паркування транспортних засобів інвалідів, місць відпочинку й чекання [2];
- містобудівні фактори свідчать, що багато ЦПТР надто віддалені від ІтаІМГН, які потребують обслуговування [4].
Визначено, що для проведення цілеспрямованих методично обірунтованих заходів щодо професійно-трудової реабілітації ІтаІМГН необхідна організація нового типу громадської інфраструктури - ЦПТР.
Великою популярністю серед інвалідів із порушенням функції опорно- рухового апарату користуються навчально-виробничі центри, де ІтаІМГН отримують освіту, реабілітаційне лікування, мають можливість працювати, заробляти гроші і приносити користь суспільству [6,7,8,9]. Майстернями можуть користуватися одинокі та сімейні інваліди, а також усі бажаючі. Наїгіввідкриті виробничі центри розташовуються або в будинках- інтернатах, або у житлових будинках іншого типу, проте користуватися ними можуть лише мешканці будинків, а також обмежена кількість інвалідів з інших районів міста.
Вимоги до стандартів проектування ЦПТР:
1.Апробованість. Типологічні показники ЦПТР мають бути досліджені за досить тривалий період успішного функціонування.
2.Стандартність. Стандарти мають охоплювати всі типологічні, технологічні і технічні аспекти.
3.Універсальність. ЦПТР потрібна така архітектура, яка забезпечувала б надійність експлуатації.
4.Розвиток. ЦПТР мають постійно удосконалюватися. У ЦПТР має бути запас площ на найближчу перспективу, мають забезпечуватись нові функціональні можливості відповідно до розвитку технологічного прогресу і нових вимог.
5.Безпека. ЦПТР має забезпечувати пожежну і технологічну безпеку ІтаІМГН.
6.Функціональність. ЦПТР - має підгримувати широкий спектр функціональних процесів, комунікаційних потоків, методів маршрутизації, мати керований повний цикл роботи з кожним маломобільним громадянином.
7.Економічність. Проектування ЦПТР має забезпечувати пряму пропорційність між вкладенням коштів у будівництво і продуктивністю реабілітації ІтаІМГН.
8.Досяжність. У проектах має бути передбачений, відповідно до містобудівних вимог, безперешкодний доступ ІтаІМГН у ЦПТР.
9.Інформативність. Інформація має бути доступною для всіх категорій ІтаІМГН. Система інформаційних засобів ЦПТР має забезпечувати своєчасне орієнтування та однозначне впізнання об'єктів і місць відвідування ІтаІМГН.
10.Комфортність. Необхідно передбачати зони відпочинку, вільний простір, потрібну висоту меблів, устаткування, висвітлення для ІтаІМГН.
На основі аналізу вимог до стандартів проектування ЦПТр рекомендується універсальний склад та площі приміщень територіальних ЦПТР (табл. 1).
Вибір основної моделі типізації центру залежить від вибору планувального модуля, якому підкоряються габарити функціональних блоків. Система типізації передбачає розробку серії типових проектів ЦПТР, на основі стандартизації архітектурно-планувальних елементів. Це дозволить організувати комплексний випуск проектів ЦПТР для ІтаІМГН.

ЛІТЕРАТУРА

1.Данчак 1.0. Архітектурні аспекти проблеми трудової зайнятості інвалідів у будинках-інтернатах // Вісник Національного університету "Львівська політехніка”. N 439 "Архітектура”. - Львів: Видавництво НУ”ЛП”, 2002.- С. 137-142.
2.Нормали архитектурно-планировочных элементов жилых и общественных зданий с учётом возможностей использовании их инвалидами. Пособие по проектированию / Под редакцией В.В. Куцевича.- К.: КиевЗНИИЭП, 1999.- 65 с.
3.Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 863. «Про затвердження Програми забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення” // Будівництво і стандартизація.- N 3.- 2003.- 33.
4.Програма забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення // Будівництво і стандартизація.- N3.- 2003. - с. 34-40.
5.Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами. Державна доповідь. - К.: "Соцінформ”, 2002.- 160 с.
6.Программа-задание на разработку типовых и индивидуальных проектов территориальных центров социального обслуживания пенсионеров.- М.: ЦНИИЭП жилища, 1987.- 57 с.
7.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 р. N 102-р "Про створення мережі центрів професійної реабілітації інвалідів та деякі питання діяльності Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів”.
8.Типове положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Фонду України соціального захисту інвалідів від 11 червня 1999 р. N 96/187/146/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за N 412/3705.
9.Типові положення про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. N 549 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 січня 2002 р. за N 66/6354.
10.Указ Президента України від 23 травня 2001 р. N 335/2001 "Про Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів”.
11.Україна у цифрах у 1997 році: Корот. стат. Довід. // Державний комітет статистики України: Відп. За вип. О.Г. Осауленко.- К.: Наукова думка, 1998.- 183 с.

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.