Проблеми розробки стандартів проектування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших мало мобільних груп населення

О.В. Прокопенко, архітектор
КиївЗНДІЕП
 
ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ СТАНДАРТІВ ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
 
Суспільна сутність людей визначає необхідність наявності різнобічної розвиненої інфраструктури, направленої на задоволену біосоціальних потреб інвалідів та інших маломобільних груп (далі ІтаІМГН). Нові соціальні відносини потребують, відповідно нову форм і типів об\’єктів для життєзабезпечення та життєдіяльності мешканці міст, які мають відповідати сучасним поняттям комфортові архітектурного середовища [3,4,11].
В Україні функціонують 44 реабілітаційні заклади, із яких 23 займаються професійною та трудовою реабілітацією осіб з обмеженими фізичними можливостями [5,11]. На початок 1994 року, численність осіб з обмеженими фізичними можливостями становила 2102,4 тис. чоловік, на початок 2001 року вона збільшилась до 2509,5 тис. чоловік, що становить більше 5 % дорослого та 10 % працездатного населення. 2000 року первинна інвалідність визначена у 215,2 тис. чоловік, у тому числі у працездатному віці – 149,3 тис. В структурі інвалідизації понад 60 % з причини захворювань, 10 % – каліцтва війни, біля 10 % – інваліди з дитинства, більше 5 % – професійна інвалідність, біля 5% – унаслідок аварії на ЧАЕС [11].
За останні роки система установ соціального захисту населенні зазнала звони не тільки у бік удосконалювання стаціонарних установ і служб, але й у напрямку створення і розвитку напівстаціонарних і нестандартних форм обслуговування. Напівстаціонарне соціальне обслуговування забезпечується у відділеннях денного чи нічного перебування, організується у центрах професійно-трудової реабілітації (далі ЦПТР) [6,7,8,10]. Функціональна структура ЦПТР включає соціально- побутове, медичне і культурне обслуговування ІтаІМГН, організацію їхнього харчування, відпочинку і дозвілля, забезпечення їхньої посильно участі в трудовій діяльності і підтримку активного способу життя.
Фактори необхідності створення стандартів проектування ЦПТР:
функціональні фактори виявили незадовільну якість і  функціональність наданих послуг ІтаІМГН (не створені необхідні умови  для підготовки конкурентоздатних фахівців на ринку праці у будинках інтернатах [1]);
типологічні фактори виявили непристосованість об\’єктів соціального спрямування до вимог ІтаІМГН через ряд недоліків: відсутність пандусів,  
огороджень, наявність крутих зовнішніх сходів, вузьких дверних прорізів, дверей, що качаються, турнікетів, вузьких тамбурів, відсутність майданчиків для паркування транспортних засобів інвалідів, місць відпочинку й чекання [2];
– містобудівні фактори свідчать, що багато ЦПТР надто віддалені від ІтаІМГН, які потребують обслуговування [4].
Визначено, що для проведення цілеспрямованих методично обірунтованих заходів щодо професійно-трудової реабілітації ІтаІМГН необхідна організація нового типу громадської інфраструктури – ЦПТР.
Великою популярністю серед інвалідів із порушенням функції опорно- рухового апарату користуються навчально-виробничі центри, де ІтаІМГН отримують освіту, реабілітаційне лікування, мають можливість працювати, заробляти гроші і приносити користь суспільству [6,7,8,9]. Майстернями можуть користуватися одинокі та сімейні інваліди, а також усі бажаючі. Наїгіввідкриті виробничі центри розташовуються або в будинках- інтернатах, або у житлових будинках іншого типу, проте користуватися ними можуть лише мешканці будинків, а також обмежена кількість інвалідів з інших районів міста.
Вимоги до стандартів проектування ЦПТР:
1.Апробованість. Типологічні показники ЦПТР мають бути досліджені за досить тривалий період успішного функціонування.
2.Стандартність. Стандарти мають охоплювати всі типологічні, технологічні і технічні аспекти.
3.Універсальність. ЦПТР потрібна така архітектура, яка забезпечувала б надійність експлуатації.
4.Розвиток. ЦПТР мають постійно удосконалюватися. У ЦПТР має бути запас площ на найближчу перспективу, мають забезпечуватись нові функціональні можливості відповідно до розвитку технологічного прогресу і нових вимог.
5.Безпека. ЦПТР має забезпечувати пожежну і технологічну безпеку ІтаІМГН.
6.Функціональність. ЦПТР – має підгримувати широкий спектр функціональних процесів, комунікаційних потоків, методів маршрутизації, мати керований повний цикл роботи з кожним маломобільним громадянином.
7.Економічність. Проектування ЦПТР має забезпечувати пряму пропорційність між вкладенням коштів у будівництво і продуктивністю реабілітації ІтаІМГН.
8.Досяжність. У проектах має бути передбачений, відповідно до містобудівних вимог, безперешкодний доступ ІтаІМГН у ЦПТР.
9.Інформативність. Інформація має бути доступною для всіх категорій ІтаІМГН. Система інформаційних засобів ЦПТР має забезпечувати своєчасне орієнтування та однозначне впізнання об\’єктів і місць відвідування ІтаІМГН.
10.Комфортність. Необхідно передбачати зони відпочинку, вільний простір, потрібну висоту меблів, устаткування, висвітлення для ІтаІМГН.
На основі аналізу вимог до стандартів проектування ЦПТр рекомендується універсальний склад та площі приміщень територіальних ЦПТР (табл. 1).
Вибір основної моделі типізації центру залежить від вибору планувального модуля, якому підкоряються габарити функціональних блоків. Система типізації передбачає розробку серії типових проектів ЦПТР, на основі стандартизації архітектурно-планувальних елементів. Це дозволить організувати комплексний випуск проектів ЦПТР для ІтаІМГН.
ЛІТЕРАТУРА
1.Данчак 1.0. Архітектурні аспекти проблеми трудової зайнятості інвалідів у будинках-інтернатах // Вісник Національного університету \”Львівська політехніка”. N 439 \”Архітектура”. – Львів: Видавництво НУ”ЛП”, 2002.- С. 137-142.
2.Нормали архитектурно-планировочных элементов жилых и общественных зданий с учётом возможностей использовании их инвалидами. Пособие по проектированию / Под редакцией В.В. Куцевича.- К.: КиевЗНИИЭП, 1999.- 65 с.
3.Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 863. «Про затвердження Програми забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об\’єктів житлового та громадського призначення” // Будівництво і стандартизація.- N 3.- 2003.- 33.
4.Програма забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об\’єктів житлового та громадського призначення // Будівництво і стандартизація.- N3.- 2003. – с. 34-40.
5.Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами. Державна доповідь. – К.: \”Соцінформ”, 2002.- 160 с.
6.Программа-задание на разработку типовых и индивидуальных проектов территориальных центров социального обслуживания пенсионеров.- М.: ЦНИИЭП жилища, 1987.- 57 с.
7.Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 р. N 102-р \”Про створення мережі центрів професійної реабілітації інвалідів та деякі питання діяльності Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів”.
8.Типове положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров\’я України, Фонду України соціального захисту інвалідів від 11 червня 1999 р. N 96/187/146/5 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за N 412/3705.
9.Типові положення про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. N 549 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 січня 2002 р. за N 66/6354.
10.Указ Президента України від 23 травня 2001 р. N 335/2001 \”Про Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів”.
11.Україна у цифрах у 1997 році: Корот. стат. Довід. // Державний комітет статистики України: Відп. За вип. О.Г. Осауленко.- К.: Наукова думка, 1998.- 183 с.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code