Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
1116 28

Функціонально-планувальна організація центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших мало мобільних груп населення

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Публикации | Просмотров: 5 881
УДК: 725.727 
О.В. Прокопенко
 

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

 

Велике місце в системі заходів соціального забезпечення займають заходи, з спрямовані на поліпшення якості життя громадян, що частково втратили прац датність, інвалідів, а також старих, нужденних громадян.
Зараз в Україні нараховується 2,4 млн. інвалідів. Законом України «Про осно соціальної захищеності Інвалідів в Україні» (2001 р.) визначено доречним викої стання мережі центрів професійної реабілітації інвалідів та активізації діяльності Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів, які були створені розг урядженням Кабмін України в 2002 р. МОЗ України спільно з Мінпраці розроби ; положення про професійну орієнтацію осіб з обмеженими фізичними можливостями та їх психічну підтримку, а сумісно з МОН—Положення про спеціальну загат ноосвітню школу (школу-інтернат) України. Реалізація основних позицій цих документів може полегшити адаптацію інвалідів до труднощів життя [7.81].
У кандидатський дисертації Л. Н. Бармашиної висвітлюються принципи та методичні основи формування середовища для різних мапомобільних верств з урахуванням їх специфічних особливостей. Розглянуті основи організації міських територій, об’єктів житлового та громадського призначення для інвалідів, елементи їх упорядкування, а також відповідних спеціалізованих установ та підприємств [2].
У кандидатський дисертації І. О. Данчука розглядаються принципи ергономічного формування архітектурного середовища в будинках для інвалідів [3,4,5,6].
У кандидатський дисертації О. Я. Смирнової розглянуті проблеми формування будинків для людей літнього віку.
Під керівництвом Куцевича В.В. були розроблені нормалі архітектурно^-пла- нувальних рішень житлових та громадських будинків з урахуванням можливостей інвалідів.
Одним з основних напрямків підтримки інвалідів є професійна реабілітація, що є найважливішою складовою частиною державної політики в області соціального захисту інвалідів. Професійна реабілітація інвалідів включає наступні заходи, послуги і технічні засоби:
-профорієнтація (профінформування; профконсультування; профпідбір);
-психологічна підтримка професійного самовизначення;
-навчання (перенавчання) по програмах основного загального утворення, середнього (повного) загального утворення, початкового, середнього і вищого професійного утворення;
-підвищення кваліфікації;
-сприяння працевлаштуванню (сприяння в працевлаштуванні на тимчасові роботи, на постійне місце роботи, само зайнятості й підприємництву);
-квотування й створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів;
-професійно-виробнича адаптація.
Найбільш розповсюдженим засобом надання робочих місць тим з інвалідів, хто не здатний брати участь в основному процесі зайнятості, є спеціалізовані підприємства. Однак у середньому тільки третина робочих місць на спеціалізованих підприємствах зайнята інвалідами, що забезпечує зайнятість усього лише 12 % від загальної чисельності працюючих інвалідів. Головне, що працюючи на спеціалізованих підприємствах інваліди існують як би у своїй замкнутій соціосистемі.
Спеціалізовані підприємства звичайно, призначені для визначених категорій інвалідів із значними втратами функцій організму (сліпі, із порушеннями розумового розвитку і рухового апарата).
Територіальний комплексний центр соціального обслуговування являє собою установу, призначену для перебування інвалідів, людей похилого віку й інших соціально не захищених груп населення [1].
У денний час центр представляє безкоштовне медичне й культурне обслуговування, можливості трудової діяльності. Центр повинний включати лікувально- виробничі, культурно-побутові приміщення, підприємства суспільного харчування, медичні й лікувально-фізкультурні кабінети.
Існують:
1. Житлові будинки та комплекси.
а)комплекс із комбінованим заселенням (загального типу)—комфортабельне житло для всіх груп;
б)набуває поширення розміщення квартирного житла у структурі громадських центрів;
в)у ряді країн починає запроваджуватися в практику будівництво розміщення структури реабілітації у нижніх поверхах масових будинків;
г)деякі фахівці вважають, що найраціональніший тип житла для маломобільних — багатоквартирні блоковані будинки;
д.) у ряді європейських країн (Швейцарія, Франція та ін.) значного поширення набули будинки галерейного типу;
е)у практиці спорудження будинків для маломобільних секційна структура застосовується рідко;
ж)у зарубіжній практиці зустрічаються приклади будинків для маломобільних із коридорною системою планування;
з)інтернат більше підходить для людей, що втратили здатність до самообслуговування. У більшості з них працюють чудові люди, що прагнуть полегшити життя своїх пацієнтів, але сам по собі факт проживання в такому інтернаті негативно позначається на стані людини.
2.Територіальний центр.
а)територіальний центр постійного й тимчасового проживання (будинок інт нат-стаціонар);
б)територіальний центр (без стаціонару);
в)територіальний центр, створений на базі існуючого будинку інтернату,: робітничого відділу, лікарні;
3.Не систематизоване відділення трудової реабілітації.
Функціональна характеристика центра професійно-трудової реабілітації інвалідів і інших маломобильных груп населення визначається наявністю основних груп приміщень, який можна підрозділити 3 основні групи (рис. 1).
Перша група приміщень — служба соціальної роботи. До складу входять начальні, лікувально-трудові майстерні, доступ до яких здійснюється за допомог транспортної служби, інформаційно-консультативна служба. Ціль цього осн ного відділення — відновлення порушених функцій, заняття проводяться під керівництвом лікаря-фахівця, відновлюють професійні навички, чи здобувають ь відповідно трудовим здібностям інвалідів і людей літнього віку. Відділення трудової терапії, звичайно, розміщаються поруч із відділенням фізіотерапії і маг вихід безпосередньо на територію центра, на площадку трудової терапії чи л: вальної гімнастики. Ходячі пацієнти займаються трудотерапією у відповідних приміщеннях, лежачі пацієнти — у палатах. Матеріали знаходяться на складі у цьому ж відділенні. При майстернях передбачаються посади спостереження, а кож приміщення для самообслуговування. При відділенні трудової терапії та влаштовують протезну майстерню і сполучене з нею приміщення для виготовлення нескладного устаткування [9, 10].
Ткацька майстерня повинна бути такого розміру, щоб одночасно в ній могли працювати п’ять-шість чоловік. У ній установлюють на столах і на підлоги ткацькі верстати й рами. 
Деревообробна майстерня влаштовується значно великих розмірів, для одночасної роботи 10-12 чоловік. Для цього потрібно не менш 5 верстатів, 2 шліфувальних верстати, 1-2 токарських верстата, одна стрічкова пилка, шафа для інструментів, шафа для готових виробів, стелажі для пиломатеріалів і т. інш.
Для слюсарних робіт потрібно, звичайно, один набір інструментів по металу. Розвиток одержали майстерні електроустаткування, у яких здійснюється ремонт телевізорів, радіоприймачів і інш.
Канцелярська робота підрозділяється на 3 категорії: некваліфікована (сортування пошти, доставка пошти, заповнення конвертів), напівкваліфікована (керування адресною й копіювальною машинами, порівняння екземплярів), кваліфікована (друкування на машинці, копіювання, використання диктофона, стенографія, бухгалтерська справа, користування рахунковими машинами).
Керамічна майстерна невелика, із простим устаткуванням цеху.
У відділенні трудової терапії хворих навчають шиттю, вишивці й іншим ремеслам.
Професійне відділення є самостійним у центрі, чи входить до складу відділення трудової терапії.
Функції професійного відділення: оцінка професійних можливостей (експерти- 
ня хворих, а також їхня перекваліфікація; тренування навичок самообслуговування; працевлаштування.
Склад приміщень: кабінети лікарів, кабінети фахівців (соціологів і ін.), майстерні професійної придатності (із допоміжними приміщеннями), приміщення для тренування навичок самообслуговування, кабінети інспекторів, навчальні приміщення, кабінети працевлаштування, кабінети консультантів адміністрації.
Професійне відділення тісно взаємозалежне з відділеннями трудової терапії, фізіотерапії.
Навчальна група складається з робочого осередку, читального залу, інтернет- залу, клубного приміщення (аудиторії), лабораторій.
Друга група приміщень — служба медико-соціальноїреабілітації. Медико-со- ціальне реабілітаційне відділення центра організується часто за коридорною схемою ї складається з кабінетів фізіотерапії, лікувальної фізкультури, психотерапії. Відділення бажано розміщати в перших поверхах центру. Усі рекреаційні приміщення (коридори, холи) повинні бути забезпечені спеціальними поручнями для підтримки при пересуванні, пандусами, зручними меблями для відпочинку після процедур. Щоб персонал мав можливість одночасно обслуговувати велику кількість пацієнтів, рекомендується не влаштовувати ізольованих кабінетів, а влаштовувати невисокі розділові стінки для ізоляції ванн і кушеток. Замість ка-бінетів лікувальної гімнастики зараз воліють влаштовувати великі гімнастичні зали. Це необхідно враховувати при плануванні приміщень фізіотерапевтичного відділення. Склад і площі кабінетів відділення залежить від потужності центра. Методи фізіотерапевтичного лікування (лікувальна гімнастика, водолікування, масаж і ін.) проводяться тільки в сполученні з лікувальним харчуванням [9,10,11].
Третя група приміщень — господарського й матеріально-технічного забезпечення. Суспільне харчування організується в системі закритої мережі, має зв’язок із спальними приміщеннями (у центрах повного комплексного обслуговування) і місцями основного перебування пацієнтів, повинне бути розташоване на шляху основних напрямків руху. При централізованій забудові центра підприємство суспільного харчування знаходиться в першому поверсі будинку [12].
Служба матеріально-технічного забезпечення складається з набору необхідних інженерних приміщень і площ: опалювального, вентиляційних, кондиціону- вання, постачання гарячої й холодної води, ліфтами, системами дистанційного спостереження, селекторного зв’язку, системою двостороннього зв’язку пацієнтів із медичними сестрами. Повинно бути організоване приміщення для збереження інвалідних колясок, склади, санітарні вузли, душові і т.п.
Необхідно застосувати системний підхід до формування центрів професійно- трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення.
Територіальний комплексний центр соціального обслуговування являє собою установу, призначену для перебування інвалідів та інших соціально не захищених груп населення. У денний час центр представляє безкоштовне медичне й культурне обслуговування, можливості трудової діяльності.
Центр, повинний включати лікувально-виробничі, культурно-побутові приміщення, підприємства суспільного харчування, медичні й лікувально-фізкультурні кабінети.
Центр, повинний мати розвиту систему комунікацій (ліфти пасажирські, спе-ціальні, вантажні, підйомники, пандуси, сходи), систему рекреації — просторий хол, зимовий сад.
Створення системи центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів і інших маломобильньїх груп населення дозволить перейти від збільшення соціальної до-помоги до самостійної, економічно вигідної, професійно-трудової зайнятості.

ЛІТЕРАТУРА
1.ДБН В.2.2-9-99. Громадські будинки та споруди. Основні положення. — К., 1999.
2.Бармашина Л. Н., Вержиківська Н. В. Урбанізація і "третій вік”. — К.: Будівельник, 1990-. -— 112 с.
3.Данчак И. О. О проектировании домов-интернатов для инвалидов// Жилищное стро-ительство. — 1986. — № 1. — С. 13-14.
4.Данчак И. О. Специализированные типы жилища и учреждения для обслуживания инвалидов (Обзорная информация ) // Жилые здания. Вып. 3. М.: ЦНТИ по граж-данскому строительству и архитектуре. — 1988. — 67 с.
5.Данчак І. О. Допоміжні засоби та потреба у просторі при проектуванні для інвалідів // Збірка наукових праць " Регіональні проблеми архітектури та містобудівництва”, вип. № 3. — Одеса, 2002.
6.Данчак І. О. Архітектурні аспекти проблеми трудової зайнятості інвалідів у будин- ках-інтернатах // Вісник Національного університету" Львівська політехніка № 439 "Архітектура”К-Львів : Видавництво НУ "ЛП”, 2002. — С. 137-142.
7.Декларация Организации Объединённых Наций о правах инвалидов. — Курьер ЮНЕСКО. — Февраль 1981Й-С. 7.
8.Доклад Комитета экспертов ВОЗ по предупреждению инвалидности и реабилитации. Женева, 1983.
9.Нормали планировочных элементов жилых и общественных зданий. НП 1э6-8. Дома- интернаты для инвалидов (18-45 лет). — М.: Стройиздат, 1985. — 79 с.
10.Нормали планировочных элементов жилых и общественных здагий. Вып. НП. 6. 1.16- 82. Лечебные здания. Больницы: отделения функциональной диагностики. — М., 1987. 22 с.
11.Пидгирняк К. Ю. Архитектура зданий лечебных учреждений. — К.: Будівельник, 1990. 96 с.
12.Уренев В. П. Основы архитектурного проектирования предприятий общественного питания. К.: Выща школа, 1990. — 190 с.

 



Комментарии по данной теме: Функціонально-планувальна організація центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших мало мобільних груп населення

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.