Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
1116 28

Біосоціальні передумови формування мережі реабілітаційних центрів культурно-побутового обслуговування населення пенсійного віку в м. Києві

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Публикации | Просмотров: 5 380

УДК: 711.581.585.725.1

О.В. ПРОКОПЕНКО

Київський національний університет будівництва і архітектури


БІОСОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ М. КИЄВА

 

Проведен анализ прогнозов демографического развития в Украине. Опреде­лена необходимость рассмотрения социальных последствий старения населения в сложных социально-экономических условиях. Выделены основные потребности пожилых людей в медико-социальной помощи. Показана необходимость создания реабилитационных центров с максимальным приближением к местам проживания пенсионеров, с учетом проблем реконструкции городской сети культурно-бытового обслуживания.

 

Суспільна сутність людей визначає необхідність наявності багатосторонньої розвиненої інфраструктури, направленої на задоволення їх біосоціальних потреб. Нові соціальні відносини потребують відповідно нових форм і типів об'єктів для життєзабезпечення та життєдіяльності мешканців міст, відповідаючих сучасним поняттям комфортності середовища. У місцях проживання необхідно прагнути до гармонійної взаємодії людей з довкіллям. Враховуючи складну економічну ситуацію, яка склалась у нашій країні, потрібно віднайти найбільш ефективні методи для вирішення біосоціальних проблем [3].

Важливе місце в системі заходів соціального забезпечення займають заходи, спрямовані на поліпшення якості життя громадян, які частково втратили працездат­ність, інвалідів війни і праці, а також старих, нужденних громадян, які не мають роди­чів.

У Франції, відповідно до закону 1957 р., соціальне забезпечення надається вам старим у віці від 65 років.

В Англії закон 1948 р. установив забезпечення по старості чоловіків з 65 ро­ків, жінок з 60 років, при інвалідності, через хворобу, при втраті годувальника й ін. Система, що існувала в дореволюційній Росії, суспільної допомоги і приватної до­бродійності фінансувалася головним чином за рахунок пожертвувань. Піклування про непрацездатних і престарілих покладалося на земські установи і міські су­спільні управління.

З початку 90-х років чисельність населення України постійно зменшується. При цьому народжуваність знаходиться на досить низькому рівні, а смертність - на високому.

Аналізуючи різні прогнозні сценарії (С. Пирожков, В. Стешенко й ін.), можна зробити висновок, що старіння населення буде продовжуватися. Це підтверджу­ють також дані наведені в табл. 1.

На жаль у нашій країні велика кількість літніх страждають хронічними інвалщизи- руючими захворюваннями. Про це свідчать ряд досліджень, проведених в останні роки. У1999 р. на базі інституту Геронтології АМН України було проведене обстеження 1000 працівників старшого віку з 22 підприємств Києва і непрацюючих пенсіонерів.

Дослідження показало, що з віком захворюваність хворобами системи кро-
ообігу має чітко виражену тенденцію до підвищення. Слід зазначити також різке збільшення з віком частоти хвороб сечостатевих органів у чоловіків, а також хвороб нервової системи й органів відчуття у жінок. Звертає на себе увагу високий рівень захворювання хворобами органів травлення у всіх опитаних.
Ці дані перегукуються з офіційною статистикою [2; 5; 6], згідно з якою до ведучих видів патології серед людей похилого віку відносяться: серцево-судинні захворювання, захворювання нервової системи й органів відчуття, опорно-рухового апарату і сполучної тканини, травної і дихальної систем. У структурі захворюваності людей похилого віку ці класи патології займають майже 90 %. Але потребу у медичних послугах, яка підвищується з віком, частково задовольняє тільки кожен п'ятий пенсіонер.
Складні соціально-економічні умови в нашій країні негативно вплинули на матеріальний стан людей похилого віку. Різко скоротилися статті витрат. До основних витрат можна віднести тільки харчування, оплату житла і комунальних послуг. Харчування є важливим елементом, що формує здоров'я людини [7]. Структура і режим харчування залежить не тільки від самої людини, її звичок, рівня гігієнічних знань, але і від його матеріального становища. Що стосується повноцінності харчування, то тут спостерігаються явні диспропорції (дисбаланс білків, жирів, вуглеводів і енергетична ємність [3]): 56,4 % жінок, 44,6 % непрацюючих чоловіків- пенсіонерів і 29,7 % працюючих чоловіків (як пенсіонерів, так і передпенсійного віку) мають потребу в дієті, але тільки третина з них дотримують її. Про культурні розваги й оздоровчі заходи говорити взагалі не доводиться. У цьому зв'язку слід зазначити, що кожен другий передпенсіонер і працюючий пенсіонер і кожен третій непрацюючий пенсіонер не розраховують у майбутньому на допомогу з боку родичів або інших осіб [4].
Більшість людей похилого віку відзначає різке зниження свого добробуту, звідси, і незадоволеність своїм теперішнім життям. Раціональний спосіб життя, який завжди благотворно впливав на стан здоров'я, також поступився місцем питанню матеріального добробуту. У цілому спосіб життя літніх людей можна охарактеризувати як одноманітний і малорухомий. Припинення трудової діяльності, погіршення матеріального стану, здоров'я, зміни складу родини, а також відповідного способу життя, накладають специфічний відбиток на психічний стан людини похилого віку. Досить важливе значення для них має відчуття самотності.
Щоб старі якомога довше зберігали фізичне і психічне здоров'я, їм необхідна допомога з боку держави і суспільства. Найбільш важливою проблемою, яку йхіяно вирішити, є проблема задоволення потреб цієї групи населення, тому вбагатьох країнах світу будуються спеціалізовані реабілітаційні центри культурнопобутового обслуговування. Реабілітаційні центри здійснюють медичну і соціальну реабілітацію та адаптацію людей похилого віку, хворих, інвалідів. Широке розпо-всюдження такі заклади мають в Австрії, Німеччині, Нідерландах і США [8; 9].
Основні вимоги до конфігурації центрів: наявність у складі лікувальних при-міщень (для проведення обстежень, ванні кімнати для гігієнічних процедур); наявність у складі центру блоку фізіотерапевтичних кабінетів (гімнастичні); наявність розвинутого блоку для професійної і соціальної реабілітації з кабінетами психолога, педагогів, соціальних робітників; склад приміщень для дозвілля та розваг, лекційний зал; наявність самостійних груп приміщень для керівництва медичним персоналом і централізованих гардеробних для персоналу [1].
Реабілітаційні центри за кордоном займаються наданням психологічної, ме-дичної, соціальної допомоги не тільки жертвам політичних репресій і організованого насильства, а й пенсіонерам й іншим незахищеним верствам населення [1; 8; 9].
Однією з програм центру є допомога вдома, метою якої є надання медичної, психологічної і соціальної допомоги людям похилого віку. У рамках програми діє група лікарів різного профілю, фахівців із фізико-терапевтичної реабілітації і група патронажних сестер - соціальних працівників. Робота повинна відбуватися в тісному співробітництві з лікарнями геронтологічного профілю, куди при необхідності госпіталізуються пацієнти центру. У центрі повинні проводитися консультації і бесіди для літніх людей.
Необхідно проводити семінари в лекційному залі центру, у тому числі семінари з підготовки соціальних працівників геронтологічного профілю.
Комплексна програма геріатричної реабілітації повинна стати основою роботи центрів, адже головна задача зробити все, що в силах, для поліпшення якості життя підопічних, підтримання в них почуття людської гідності.
Архітектурна композиція центрів визначається конкретними умовами місця забудови і навколишнього середовища: розміщення в перших поверхах будинків доцільно для невеликої місткості центрів, з обмеженою кількістю місць; можуть бути центри цілком вбудовані в житлові будинки і займати частково весь перший цокольний чи підвальний поверхи.
При вирішенні біосоціальних проблем людей перед пенсійного і пенсійного віку необхідно подовжити період їх трудової активності, зробити життя більш продуктивним і творчим, з користю для суспільства. Це можливо лише при дотриманні основних принципів системи геріатричної допомоги, якими є: загальна доступність, плановість, етапність розвитку і діяльності служб; достатність і безкоштовність гарантованого рівня й обсягів допомоги; мультидисциплінарність комплексу заходів і їхня реабілітаційна напрямленість; інтегрування медичної і соціальної допомоги, наслідування у роботі служб; максимальне наближення допомоги до місця прожи-вання старих людей із пріоритетністю послуг удома; облік стану здоров'я, соціально-психологічного статусу й особистої згоди літньої людини при наданні і плануванні допомоги.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Бармашина Л.Н.Формування середовища життєдіяльності для маломо- більних груп населення. - К.: Будівельник, 2000. - 89 с.
2.Безруков В. В. Ускоренное старение: медицинские и социальные аспекты/ Прискорене старіння та шляхи його профілактики. - Матер. Н-й наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Одеса, 18-19жовтня 2001 року).-К., 2001.-С. 17-19.
3.Григоров Ю.Г. Сравнительная оценка рационов питания людей старших возрастов в 1970 и 1998 гг. /Проблемы старения и долголетия. - 1999. - 8, 2. - С. 200 - 205.
4 .Прокопенко Н.А. Потенциальная возможность социальной адаптации работников старших возрастов в пенсионном периоде (на примере Киева ) "Проблемы старения и долголетия". - 2000. - 9,4. - С. 416 - 425.
5.Статистичний щорічник України за 1999 рік//Державний комітет статистики України; За ред. О.Г. Осауленко. - К.: Техніка, 2000. - 648 с.
6.Україна у цифрах у 1997 році: Короткий статичний довідник //Державний комітет статистики України: Відп. за вип. О.Г. Осауленко. - К.: Наук, думка, 1998.-183 с..
7.Фролькис В.В. Долголетие: действительное и возможное. - К: Наук, думка, 1989.-248 с.
8.Helth Centre. Almere The Nether1ands.Arch. Zulyan Wickham of A+H van Eyck and Parthers //AR. -1994. - N1172. - p. 62-67.
9.Altenwohnungen in Bremen. - DBZ, 1988 N 9, s. 1151.

 

 



 

 



Комментарии по данной теме: Біосоціальні передумови формування мережі реабілітаційних центрів культурно-побутового обслуговування населення пенсійного віку в м. Києві

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.