Проблеми формування комунікаційних зв`язків у мікрорайонах міста Києва

 

УДК 711.581

 

О. В. ПРОКОПЕНКО,
студент

Київський національний університет будівництва і
архітектури

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У МІКРАРАЙОНАХ МІСТА КИЄВА
 
 
Выявлен потенциал реконструкции микрорайона без нарушения равновесия жизнедеятельности людей. При решении проблемы возникает необходимость с помощью математических и планировочных методов определить место располо-жения системы централизованного культурно-бытового обслуживания в микро-районах Киева.
Нові соціальні умови призвели до зменшення народжуваності, у зв’язку з цим дитячі дошкільні заклади (ДДЗ) у більшості мікрорайонів міста Києва залишаються недіючими. На базі недіючих ДДЗ хаотично розташовуються культурно-побутові установи, недостатньо адаптовані до нових соціально-економічних потреб суспільства (рис. 1).
Мікрорайон – осередок життя його мешканців, він обов\’язково повинен мати повний комплект щоденного обслуговування населення в радіусі доступності [2;4], однак він залишається неупорядкованим і незручним у культурно-побутовому сенсі.
Кількість торговельних, ремонтних закладів (кіосків, павільйонів) у мікрорайоні тяжіє до зростання, незважаючи на складну економічну ситуацію в країні. Водночас зростають пропозиції мешканців щодо підвищення якості життя у культурно- побутовому обслуговуванні.
Комунікаційні зв’язки в мікрорайоні через неупорядкованість мережі культурно- побутового обслуговування (МКПО) збільшуються. Оскільки вони хаотично розміщені, то зростають паразитні зв’язки, які і перетинають автошляхи в не установлених для цього місцях, заважають мешканцям безпечно пересуватися. Наявність неупорядко- ваної МКПО в мікрорайоні, при наявності багатьох діючих ДДЗ, ставить природну проблему – реконструкцію нефункціонуючих ДДЗ під систему централізованого культурно-побутового обслуговування (далі СЦКПО) населення в мікрорайоні міста [6; 9].
Першорядне завдання при вирішенні проблеми – визначення всіх існуючих за-кладів культурно-побутового обслуговування (зважаючи на те, що багато закладів потребують розширення площі і умов для їх існування). Потрібне використання таблиць і схем для внесення даних щодо можливого розташування всіх закладів культурно- побутового обслуговування у СЦКПО на базі недіючих ДДЗ у мікрорайоні (враховуючи пропозицію керівництва закладу, якщо вона існує, про поліпшення умов для кращого функціонування установи по обслуговуванню населення).
Задля вирішення проблеми застосовується складання просторової схеми культурно-побутового обслуговування населення, із вивченням:
радіусів доступності від зупинок громадського транспорту до закладів куль-турного або побутового обслуговування населення в мікрорайоні;
~ кількість людей, яких обслуговує заклад (враховуючи міграцію);
шляхів, якими користуються клієнти закладу.
Наступна проблема – вибір місця розташування СЦКПО населення в мікрора-йоні. Для вирішення проблеми застосовуємо складання матриці просторових зв\’язків і внаслідок накладання інформації з просторової схеми на цю матрицю вирішуємо да-ну проблему по вибору місця розташування СЦКПО населення.
Для складання матриці просторових зв’язків застосовуємо обстеження терито-рії мікрорайону з метою виявлення всіх існуючих ДДЗ для вирішення можливих ком-бінацій по розташуванню СЦКПО населення в мікрорайоні міста на базі не- функціонуючого ДДЗ або декількох нефункціонуючих ДДЗ (якщо економічна база до-зволяє використовувати базу декількох ДДЗ).
У матриці (рис. 2) у графічному вигляді по вертикалі зазначено кількість ДДЗ у мікрорайоні (від 1 … Хл), на перетині виникає зв’язок між існуючими ДДЗ, який оцінюється за трибальною шкалою.
 
Матриця взаємозв’язку дає змогу встановити можливість:
а)блокування з метою об’єднання ДДЗ у систему за допомогою просторових планувальних заходів;
б)розкриття простору групи ДДЗ з метою планування зон рекреації;
в)деблокування чи присвоєння статусу недоторканого ДДЗ (функціонуючий ДДЗ).
Існуючі можливості визначають подальший розвиток адаптації системи обслуговування до потреб населення на основі недіючих ДДЗ.
Повне злиття території нефункціонуючих ДДЗ стає можливим при наявності
ознак:
суміжні ДДЗ мають спільну огорожу;
існує можливість без перешкод об’єднати ДДЗ.
Нейтральне розташування ДДЗ:
коли суміжні ДДЗ знаходяться на невеликій відстані один від одного;
розділені між собою пішохідною доріжкою, яка може виконувати як граничну, так і об’єднувальну функцію.
Розсередкування нефункціонуючих ДДЗ:
коли ДДЗ розташовані на значній відстані (відгороджені будівлями);
Ш на базі групи ДДЗ існуватимуть заклади, не суміжні за функцією;
зв язок неможливий між діючим ДДЗ і нефункціонуючим ДДЗ.
У результаті проведеного аналізу багато варіантів відкидаються і визначається необхідна кількість ідей, які можна використати у подальшій роботі.
Використання матриці взаємозв’язків є необхідною умовою для подальшого визначення шляхів реконструювання системи ДДЗ з найкращою вибіркою варіантів.
Накладання інформації з просторової схеми культурно-побутового обслуговування населення на матрицю просторових зв’язків ДДЗ, зважаючи на візуальне сприйняття ДДЗ, має за мету вирішення кількості і місцезнаходження ДДЗ для розташування СЦКПО населення в мікрорайоні міста Києва.
Таким чином, головна ідея полягає у виборі за допомогою матриці взаємозв’язків блокування чи розсередкування ДДЗ для формування СЦКПО населення у мікрорайоні. Ефективність вибору визначається функцією об’єкта в системі і можливістю його використання [1; 7; 8]. Головна мета – забезпечення композиційної цілісності СЦКПО населення [7] для створення композиційного центру мікрорайону [5].
При виборі найкращого розташування орієнтирів головних шляхів (підходу та під’їзду, магістралі рекреації від зупинок громадського транспорту [3]. 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Абызов В.А., Гайдученя А.А. Проектирование комплексов культурно-бытового обслуживания на основе блоков-стилобатов и отдельно стоящих зданий II Градостроительство: Сб. – К.: 1990. Вып. 42. — С. 81 — 88.
2.Ванштейн С.М. Архитектурная среда системы культурно-бытового обслуживания по месту жительства. Физкультурно-спортивные и культурные услуги II Строительство и архитектура: Сб. — К.: 1990. Вып. 42. — С. 44 — 48.
3.Горбанев Р.В. Городской транспорт // М.: Стройиздат, 1990. – 211 с.
4.Крашенинников А.В. Жилые кварталы // М.: Высш. школа, 1988. – 87 с.
5. Моисеев Ю.М.,Шимко В.Т. Общественные центры // М.: Высш. школа, 1987. – 96 с.
6.Реконструкция исторических городов Украины. Обзор // М.: ВНИИТАГ, 1991.-47 с
7.Справочник проектировщика: Градостроительство // М.: Стройиздат, 1978. – 367 с
8.Тиц А.А., Воробьева Е.В. Пластический язык архитектуры И М.: Стройиздат, 1986.-312 с.
9.Яргина З.Н., Хачатрянц К.К. Социальные основы архитектурного проектирования // М.: Стройиздат, 1990. – 340 с.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code