Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
092014 16

Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Проектная документация | Просмотров: 2 926

Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. 
Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів – без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об’єктів. 
4.2Оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва». 
4.3Основними складовими вихідних даних є: 
-містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; 
-технічні умови; 
-завдання на проектування (додаток Б); 
Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А. 
4.4Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується. 
4.5Категорія складності та клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначаються відповідно до вимог ДБН В.1.2-14 та ДСТУ-Н 
Б В.1.2-16. 
4.6Стадії проектування. 
4.6.1 Для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: 
1)в одну стадію - робочий проект (РП); 
2)у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП). 
4.6.2 Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: 
1)проект (П); 
2)робоча документація (Р). 
4.6.3 Для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії: 
1)для об'єктів невиробничого – ЕП або, за відповідним обґрунтуванням, ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); 
2)проект (П); 
3)робоча документація (Р). 
Примітка. За відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування. 
При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП. 
4.7За необхідності виконання підготовчих робіт замовник може в завданні на проектування передбачати розроблення окремого розділу проектної документації – проект підготовчих робіт. Склад та зміст підготовчих робіт визначається ДБН А.3.1-5. 
4.8Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. 
Проектна документація, затверджена відповідно до чинного 
законодавства, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи. 
4.9Проектування може виконуватись за чергами будівництва, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі проектна документація на першій стадії проектування (Техніко-економічне обґрунтування, Техніко-економічний розрахунок, Ескізний проект, Проект) розробляється у цілому на об'єкт, з виділенням черг будівництва, а також пускових комплексів. 
Черги та пускові комплекси будівництва повинні забезпечувати санітарнопобутові умови, пожежну безпеку, охорону праці та охорону навколишнього середовища тощо. 
4.10При розробленні проектної документації для об’єктів, що підлягають науково-технічному супроводу слід керуватися вимогами ДБН В.1.2-5. 
4.11У разі застосування проектної документації (проектних рішень) для повторного використання проектна документація на новий об’єкт будівництва складається з документації проекту (проектних рішень) повторного використання і документації на його прив’язку до конкретного майданчика, зміст якої визначається окремими нормативними документами. 
4.13 Для підприємств і споруд із складною технологією виробництва або такою, що не має аналога, в проектах в обґрунтованих випадках може передбачатись випереджувальне будівництво та введення в дію дослідних цехів та стендів для виконання досліджень, відпрацювання та випробування експериментальних та нових технологій, обладнання, матеріалів та виробів. 
4.12 Проектування експериментального будівництва здійснюється відповідно до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а також Індивідуальних технічних вимог та повинно передбачати науковотехнічний супровід згідно з ДБН В.1.2-5. 

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

032014 27

Возможность совместного хранения веществ и материалов

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти. Веб, медиа, IT.

Автор: Oleg | Раздел: Проектная документация | Просмотров: 4 663

Возможность совместного хранения веществ и материалов определяется на основании количественного учета показателей пожарной опасности, токсичности, химической активности, а также однородности средств пожаротушения.
1.2. В зависимости от сочетания свойств, перечисленных в п. 1.1, вещества и материалы могут быть совместимыми или несовместимыми друг с другом при хранении.
1.3. Несовместимыми называются такие вещества и материалы, которые при хранении совместно (без учета защитных свойств тары или упаковки);
увеличивают пожарную опасность каждого из рассматриваемых материалов и веществ в отдельности;
вызывают дополнительные трудности при тушении пожара;
усугубляют экологическую обстановку при пожаре (по сравнению с пожаром отдельных веществ и материалов, взятых в соответствующем количестве);
вступают в реакцию взаимодействия друг с другом с образованием опасных веществ.
1.4. По потенциальной опасности вызывать пожар, усиливать опасные факторы пожара, отравлять среду обитания (воздух, воду, почву, флору, фауну и т. д.), воздействовать на человека через кожу, слизистые оболочки дыхательных путей путем непосредственного контакта или на расстоянии как при нормальных условиях, так и при пожаре, вещества и материалы делятся на разряды:
безопасные;
малоопасные;
опасные;
особоопасные.
В зависимости от разряда вещества и материала назначаются условия его хранения (см. п. 1.5-1.9).
1.5. К безопасным относят негорючие вещества и материалы в негорючей упаковке, которые в условиях пожара не выделяют опасных (горючих, ядовитых, едких) продуктов разложения или окисления, не образуют взрывчатых или пожароопасных, ядовитых, едких, экзотермических смесей с другими веществами.
Безопасные вещества и материалы следует хранить в помещениях или на площадках любого типа (если это не противоречит техническим условиям на вещество) .
1.6. К малоопасным относят такие горючие и трудногорючие вещества и материалы, которые не относятся к безопасным (п. 1.5) и на которые не распространяются требования ГОСТ 19433.
Малоопасные вещества разделяют на следующие группы:
а) жидкие вещества с температурой вспышки более 90 °С;
б) твердые вещества и материалы, воспламеняющиеся от действия газовой горелки в течение 120 с и более;
в) вещества и материалы, которые в условиях специальных испытаний способны самонагреваться до температуры ниже 150 оС за время более 24 ч при температуре окружающей среды 140 °С;
г) вещества и материалы, которые при взаимодействии с водой выделяю воспламеняющиеся газы с интенсивностью менее 0,5 дм3 кг-1×ч-1;
д) вещества и материалы ядовитые со среднесмертельной дозой при введении в желудок более 500 мг×кг-1 (если они жидкие) или более 2000 мг×м-1 (если они твердые) или со среднесмертельной дозой при нанесении на кожу более 2500 мг×кг-1 или со среднесмертельной дозой при вдыхании более 20 мг×дм-3;
е) вещества и материалы слабые едкие и (или) коррозионные со следующими показателями: время контакта, в течение которого возникает видимый некроз кожной ткани животных (белых крыс) более 24 ч, скорость коррозии стальной (Ст3) и алюминиевой (А6) поверхности менее 1 мм в год.
1.7. К малоопасным относятся также негорючие вещества и материалы по п. 1.6 в горючей упаковке.
Малоопасные вещества и материалы допускается хранить в помещениях всех степеней огнестойкости (кроме V степени).
1.8. К опасным относятся горючие и негорючие вещества и материалы, обладающие свойствами, проявление которых может привести к взрыву, пожару, гибели, травмированию, отравлению, облучению, заболеванию людей и животных, повреждению сооружений, транспортных средств. Опасные свойства могут проявляться как при нормальных условиях, так и при аварийных, как у веществ в чистом виде, так и при взаимодействии их с веществами и материалами других категорий по ГОСТ 19433.
Опасные вещества и материалы необходимо хранить в складах I и II степени огнестойкости.
1.9. К особоопасным относятся такие опасные (см. п. 1.8) вещества и материалы, которые несовместимы с веществами и материалами одной с ними категории по ГОСТ 19433.
Особоопасные вещества и материалы необходимо хранить в складах I и II степени огнестойкости преимущественно в отдельно стоящих зданиях.

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.