Струмовідводи

Струмовідводи

6.4.1 З метою зниження імовірності
виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким
чином, щоб між точкою ураження і землею:

-струм розтікався
декількома паралельними шляхами;

-довжина цих шляхів
була обмежена до мінімуму (див.6.4.9).

6.4.2 Якщо блискавкоприймач складається зі стрижнів, встановлених на окремих опорах
(або одній опорі), на кожну опору повинен бути передбачений мінімум один струмовідвід.

6.4.3 Якщо
блискавкоприймач складається з окремих горизонтальних дротів (тросів) або з
одного дроту (троса), на кожний кінець троса потрібен мінімум один
струмовідвід.

6.4.4 Якщо
блискавкоприймач є сітчастою конструкцією, підвішеною над об\’єктом, що
захищається, на кожну її опору потрібно не менше одного струмовідводу. Загальна
кількість струмовідводів повинна бути не менше двох.

6.4.5Струмовідводи слід розташовувати по периметру об\’єкта, що захищається, так, щоб
середня відстань між ними була не менше значень, наведених у табл. 9.

Струмовідводи слід з’єднувати горизонтальними поясами поблизу
поверхні землі і через кожні 20м по висоті будівлі (див. також 6.4.11).

 

Таблиця 9 – Середні відстані між струмовідводами залежно від рівня
захищеності

 

Рівень захисту

Середня відстань, м

І

10

15

IIІ

20

IV

25

6.4.6 Струмовідводи слід розташовувати
рівномірно по периметру об\’єкта, що захищається. По можливості їх прокладають поблизу кутів будівель.

6.4.7 Неізольовані від об\’єкта струмовідводи слід прокладати таким чином:

-якщо стіна виконана
з негорючого матеріалу, струмовідводи можуть бути закріплені на поверхні
стіни або проходити в стіні;

-якщо стіна виконана
з горючого матеріалу, струмовідводи можуть бути закріплені безпосередньо на
поверхні стіни так, щоб підвищення температури при протіканні струму блискавки
не являло небезпеки для матеріалу стіни;

-якщо стіна виконана
з горючого матеріалу і підвищення температури струмовідводів являє для неї
небезпеку, струмовідводи повинні розташовуватися так, щоб відстань між ними і
об\’єктом, що захищається, завжди перевищувала 0,1м. Металеві скоби для
кріплення струмовідводів можуть бути у контакті зі стіною.

6.4.8 Не
слід прокладати струмовідводи у водостічних трубах.
Струмовідводи, які прокладаються по зовнішніх стінах будівель слід
розміщувати не ближче ніж 3м від входів або в місцях недоступних для
дотику людей.

6.4.9 Струмовідводи прокладаються по
прямих і вертикальних лініях так, щоб шлях до землі був найкоротшим.

6.4.10 Природними струмовідводами слід вважати такі конструктивні
елементи будівель:

а) металеві
конструкції за умови, що:

-електрична
неперервність між різними елементами є довговічною;

-вони мають не менший
переріз ніж потрібно для спеціально передбачених струмовідводів (див. табл.7);

б) металевий каркас
будівлі або споруди;

в) з’єднана між собою сталева арматура
будівлі або споруди;

г) частини фасаду, профільовані елементи і опорні металеві конструкції
фасаду за умови, що їх переріз відповідає вимогам табл. 7, що відносяться до струмовідводів, а їх товщина складає не менше
0,5мм.

Вважається, що
металева арматура залізобетонних будівель забезпечує електричну
неперервність, якщо вона задовольняє наступним умовам:

-приблизно 50%
з\’єднань вертикальних і горизонтальних стрижнів виконано зварюванням або мають
жорсткий зв\’язок (болтове кріплення, в\’язання дротом);

-електрична
неперервність забезпечена між сталевою арматурою різних наперед заготовлених
бетонних блоків і арматурою бетонних блоків, підготовлених на місці.

6.4.11 Якщо металеві каркаси будівлі
або сталева арматура залізобетону використовуються як струмовідводи, то прокладання горизонтальних
поясів не потрібне.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code