ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ (НОВЕ БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ, ПОСИЛЕННЯ, ВІДНОВЛЕННЯ)

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ПРИ
ПРОЕКТУВАННІ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ (НОВЕ БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ, ПОСИЛЕННЯ,
ВІДНОВЛЕННЯ)

18.1 При проектуванні основ, фундаментів,
підземних та заглиблених споруд із метою оцінки існуючої інженерно-екологічної обстановки і прогнозу
її можливої зміни на території (ділянці) будівництва (реконструкції) проводять
інженерні вишукування згідно з ДБН А.2.1-1 та розділом 4 цих Норм.

18.2 Склад і обсяг інженерно-екологічних
вишукувань повинен бути достатнім для отримання інформації, необхідної для
висновку щодо екологічної безпеки території при будівництві.

18.3 Погіршення екологічної обстановки, яке
необхідно враховувати при проектуванні, може бути викликано: змінами умов
забудови, гідрогеологічними процесами та технічними рішеннями об\’єктів будівництва.

18.4 Проект повинен містити необхідні
інженерні рішення для збереження, захисту або покращення екологічної обстановки
на ділянці розташування будівництва і прилеглій території.

При виборі варіанта проекту
необхідно враховувати ступінь вирішення екологічних проблем і фактори, що
забезпечують найбільш сприятливі умови для життєдіяльності людей.

18.5 У проекті повинні бути передбачені
заходи щодо запобігання чи захисту зони й об\’єкта будівництва від негативного
впливу:

– забруднених шарів грунту
– очищення або видалення і переміщення на узгоджені місця захоронення;

-токсичних газів (радону) – створення бар\’єрів
(екранів) для затримки, влаштування підпілля, що вентилюється, для видалення і
недопущення попадання в житлові приміщення,

-забруднених підземних і поверхневих вод –
будівництво дамб, протифільтраційних завіс, водозахисних стін, осадочних
басейнів тощо.

18.6 За необхідності в проекті повинні бути
передбачені заходи: протикарстові, протизсувні, водозахисні, захисту від
динамічних впливів, токсичних речовин, дотримання екологічної безпеки при
будівництві на звалищах, техногенних відходах; вирішені питання відвалів
забрудненого грунту і збереження родючого шару та зелених насаджень.

18.7 При розробленні проекту захисту
навколишнього природного середовища слід передбачати заходи охорони земельних
та водних ресурсів, атмосферного повітря, використовувати комплексний підхід
при проведенні інженерної діяльності.

18.8 З метою охорони земельних ресурсів слід
дотримуватись правил їх збереження при проектуванні будівництва.

При виборі території для
нового будівництва перевагу слід віддавати земельним ділянкам, непридатним для
використання в сільському господарстві (засолені, заболочені землі, ділянки, де
немає родючого шару внаслідок ерозії).

На майданчиках, де є
родючий шар землі, проектом повинно бути передбачено його зняття з подальшим використанням при
відновленні (рекультивації) земель, озелененні тощо. При цьому слід
ураховувати, що при довготривалому складуванні в буртах родючий шар втрачає
свої якості за рахунок мінералізації органіки.

При виборі типу фундаментів
слід віддавати перевагу рішенням із влаштування фундаментів без виймання грунту
або зі зниженим об\’ємом земляних робіт, що зменшує кількість механізмів для їх
проведення.

При будівництві в районах,
де великі площі земель зайняті відвалами і полігонами промислових відходів,
слід використовувати ці відходи (розкривні породи, шлаки, очищені від органіки
відходи будівельного виробництва , скляний бій тощо) при влаштуванні основ та
фундаментів (підготовки і подушки, матеріал для втрамбування у свердловини,
заповнювачі бетонів і асфальтів).

При проведенні земляних
робіт для влаштування основ і фундаментів слід вживати заходів, які
перешкоджають розвитку водної і вітрової ерозії, абразії і утворенню зсувів.
Для цього необхідно зберігати рослинний покрив, упорядковувати скидання стоків
атмосферних опадів, проводити закріплення схилів і укосів.

18.9 3 метою охорони водних ресурсів у
фундаментобудуванні необхідно раціонально використовувати прісну воду на
виготовлення будівельних розчинів і бетону, зволоження поверхні бетону при
твердінні, пропарювання бетону, проведення земляних робіт методом
гідромеханізації, зволоження грунтів для їх ущільнення і укріплення.

Для раціонального
використання води на будівельній ділянці слід поділити воду на господарську, питну
та технічну і обмежити використання питної води у технічних та господарських
цілях.

Технічну воду слід переводити
на зворотне водопостачання, використовувати, де можливо, воду інших
підприємств.

Для недопущення попадання у
водойми стоків із будівельної площадки після миття техніки, проведення робіт з
інженерної меліорації грунтів основи (силікатизація, цементація, смолізація
тощо) на будовах слід влаштовувати тимчасові очисні споруди.

18.10 Охорону атмосферного повітря при
влаштуванні основ і фундаментів слід забезпечувати шляхом: використання
екологічно чистих технологій при підігріванні матеріалів (виготовлення гідроізоляційних
мастил і асфальту, проведення робіт із гідроізоляції та розмороження грунту
тощо), зменшення кількості пилу при проведенні земляних робіт за рахунок
вологих покриттів, зменшення кількості викидів в атмосферне повітря при роботі
землерийних і транспортних машин за рахунок покращення стану і дотримання
режиму роботи техніки.

18.11 Для зменшення шуму і динамічних
навантажень при проведенні будівельних робіт (занурення паль, руйнування та
зрізування оголовків недобитих паль, робота вібраторів для ущільнення бетону,
механічне руйнування залишків будівельного брухту, ущільнення та трамбування
грунтів, робота компресорів та інших механізмів) слід використовувати і
віддавати перевагу технологіям, де навантаження від роботи будівельних
механізмів пов\’язане з меншою кількістю децибелів і коливань (використання
електроприводів у будівельних машинах, застосування вдавлюючих агрегатів
замість динамічних молотів при зануренні паль тощо).

18.12 При проведенні геотехнічного
проектування з метою розроблення заходів захисту від негативних впливів
будівництва на навколишнє природне середовище слід виконувати розрахунки щодо
можливості підняття рівня підземних вод (виникнення баражного ефекту) при
влаштуванні підземних і заглиблених споруд, протифільтраційних завіс, паль,
шпунтових стінок тощо; оцінки осідань земної поверхні внаслідок зниження рівня
підземних вод, видобутку корисних копалин; прогнозу розвитку несприятливих
інженерно-геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви); оцінки впливу хімічного
закріплення грунту на властивості грунтів і підземних вод на оточуючій
території; оцінки динамічних та вібраційних впливів при будівництві на розташовані
поряд споруди і їх основи.

18.13 У необхідних випадках слід проводити
науково-геотехнічне супроводження згідно з розділом 21, організовувати
моніторинг впливу будівництва на навколишнє природне середовище у відповідності
з вимогами розділу 19.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code