Пальові фундаменти у сейсмічних районах

Пальові фундаменти у
сейсмічних районах

8.5.6.21 При проектуванні пальових фундаментів у
сейсмічних районах, крім вимог цих норм, слід дотримувати також вимог ДБН
В.1.1-12 та ДБН В.2.1-10.

Інженерні
вишукування для проектування пальових фундаментів мають бути доповнені матеріалами
сейсмічного мікрорайонування майданчика будівництва.

8.5.6.22 Пальові фундаменти будівель і споруд з
урахуванням сейсмічних впливів повинні розраховуватися на особливе сполучення
навантажень за граничними станами І групи відповідно до
8.5.2. При цьому необхідно передбачати:

а) визначення несучої
здатності палі на стискувальне, висмикувальне і горизонтальне навантаження;

б) перевірку стійкості
за властивостями ґрунтової основи за умови обмеження тиску, що пере дається на
ґрунт бічними поверхнями паль;

в) розрахунок паль за
міцністю матеріалу на спільну дію розрахункових зусиль (поздовжньої сили,
згинального моменту і поперечної сили), які визначаються залежно від розрахункових
значень сейсмічних навантажень.

При
вказаних у підпунктах \”а\”-\”в\” розрахунках повинні
виконуватися також вимоги, наведені в 8.5.6.23-8.5.6.25.

Примітка. При визначенні розрахункових значень сейсмічних
навантажень, що діють на будівлю або споруду, високий ростверк слід розглядати
як каркасний нижній поверх.

8.5.6.23 Розрахункове визначення несучої
здатності паль на стискувальне або висмикувальне навантаження Feq допускається
виконувати згідно з додатком Н за
значеннями R i fi, помноженими на знижувальні
коефіцієнти умов роботи грунту основи γеq1 і γeq2, наведені у таблиці Н.7.1, або отримані спеціалізованою
організацією в результаті випробувань паль імітованими сейсмічними впливами.

8.5.6.24Несуча здатність паліFeq, кН, що працює на вертикальне стискувальне і висмикувальне
навантаження, за результатами польових випробувань повинна визначатися з
урахуванням сейсмічних впливів за формулою

обчисленої відповідно
до 8.5.6.22-8.5.6.24, з урахуванням сейсмічних впливів і значення несучої
здатності палі, визначеної згідно з вимогами підрозділу 8.5.2 без урахування
сейсмічних впливів;

Fd – несуча здатність палі, кН, визначена за результатами
польових випробувань відповідно до 8.5.3 (без урахування сейсмічних впливів).

8.5.6.25 Розрахунок паль у просідаючих і набрякливих
ґрунтах на особливе сполучення навантажень з урахуванням сейсмічних впливів
повинен виконуватися при природній вологості, якщо замочування ґрунту
неможливе, і при повністю водонасиченому ґрунті, що має показник текучості за
формулою (8.5.5.1), якщо замочування ґрунту можливе. Несучу здатність паль
визначають без урахування можливості розвитку негативних сил тертя ґрунту.

Примітка. Розрахунок паль на сейсмічні впливи не виключає необхідності виконання їх
розрахунку за умови складних інженерно-геологічних властивостей ґрунтових основ
відповідно до 8.5.6.1-8.5.6.20 та підрозділу 8.5.5.

8.5.6.26 Для фундаментів у сейсмічних районах слід
застосовувати палі всіх видів, крім паль без поперечного армування,
булавоподібних і буроін\’єкційних малого діаметра. Застосування буронабивних
паль допускається лише в стійких ґрунтах, що не вимагає закріплення стінок
свердловин, при цьому діаметр паль має бути не менше ніж 40 см, а відношення
довжини палі до її діаметра – не більше ніж 25.

Примітка. Як виняток допускається прорізання водонасичених ґрунтів набивними і
буровими палями із застосуванням обсадних труб, що видаляються.

8.5.6.27При проектуванні
пальових фундаментів у сейсмічних районах спирання нижнього кінця паль слід
передбачати на скельні, великоуламкові, щільні і середньої щільності піщані і глинисті
ґрунти з показником текучості IL ≤ 0,5.

Спирання
нижніх кінців паль на пухкі водонасичені піски, глинисті ґрунти з показником
текучості IL > 0,5 не допускається.

8.5.6.28 Заглиблення в ґрунт паль у сейсмічних районах
має бути не менше ніж 4 м, а за наявності в основі нижніх кінців паль
водонасичених піщаних ґрунтів середньої щільності – не менше ніж 8 м.
Допускається зменшення заглиблення паль за відповідного обґрунтування,
отриманого в результаті випробувань паль імітованими сейсмічними впливами.

Для
одноповерхових будівель класу відповідальності СС1 і в разі спирання паль на
скельні ґрунти їх заглиблення в ґрунт приймається таким же, як в несейсмічних
районах.

8.5.6.29 Ростверк пальового фундаменту під несучими
стінами будівлі в межах відсіку має бути безперервним і, як правило,
розташованим в одному рівні. Верхні кінці паль мають бути закладені в ростверк
на глибину, визначену розрахунком, що враховує сейсмічні навантаження. \’

Влаштування
безростверкових пальових фундаментів будівель і споруд не допускається.

8.5.6.30 Допускається застосовувати пальові фундаменти
з проміжною подушкою з сипких матеріалів (щебеню, гравію, піску крупного і
середньої крупності). Такі фундаменти не слід застосовувати в біогенних
ґрунтах, просідаючих ґрунтах із просіданням від власної ваги ґрунту, на підроблюваних
територіях, геологічно нестійких майданчиках (на яких є або можуть виникнути зсуви,
селі, карсти тощо) і на майданчиках, складених нестабілізованими ґрунтами.

Для
пальових фундаментів із проміжною подушкою слід застосовувати такі ж види паль,
як і в несейсмічних районах.

8.5.6.31 Розрахунок паль, що входять до складу
пальового фундаменту з проміжною подушкою, на горизонтальні навантаження не
виконується. Несучу здатність паль, що працюють на стис кувальне навантаження з
урахуванням сейсмічних впливів, слід визначати відповідно до 8.5.6.23; при цьому
опір ґрунту необхідно враховувати уздовж всієї бічної поверхні палі, тобто hd = 0, а коефіцієнт умов роботи нижнього кінця палі при сейсмічних навантаженняхγеq1 = 1,2.

8.5.6.32 При розрахунку пальових фундаментів
із проміжною подушкою за деформаціями осідання фундаменту слід обчислювати як
суму осідання фундаменту відповідно до вимог 8.5.4 і осідання проміжної
подушки.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code