Польові випробування

8.5.3.5 Визначення несучої
здатності паль за властивостями ґрунтової основи за даними польових випробувань
виконують згідно з ДСТУ Б.В.2.1-27 шляхом випробувань натурних паль і за результатами
випробувань ґрунтів палями згідно з ДСТУ Б В.2.1-1 (ГОСТ 5686) та ДСТУ Б В.2.1-9 (ГОСТ 19912)
наступними методами:

-випробуванням натурних паль вдавлювальним, висмикувальним
та горизонтальним статичними навантаженнями;

-динамічними випробуваннями натурних забивних паль;

-встановленням окремого значення граничного опору забивної
палі за даними випробувань ґрунтів еталонними палями типів І, II, III;

-встановленням окремого значення граничного опору забивної
палі за даними випробувань палі-зонду;

-встановленням значення граничного опору паль за даними
статичного зондування ґрунтів.

Примітка. Спеціалізованою організацією може бути встановлений
розрахунковий опір Ґрунтів для розрахунків несучої здатності паль за
властивостями ґрунтової основи за результатами: статичного зондування ґрунтів;
розрахунків несучої здатності паль за властивостями ґрунту.

8.5.4 Розрахунок паль
і пальових фундаментів за деформаціями ґрунтових основ споруд

8.5.4.1 Розрахунок пальових
фундаментів за деформаціями основ для споруд класів відповідальності СС3, СС2
(згідно з ДБН В.1.2-14) слід, як правило, виконувати в складі загальних розрахункових
схем, у нелінійній постановці з використанням адекватних моделей ґрунтової
основи та числових методів розрахунку.

8.5.4.2Для моделювання
пальових фундаментів при складанні розрахункових схем слід використовувати
можливості наявних програмних засобів. При цьому палі і об\’єднуючі їх ростверки
моделюють скінченними елементами деформованого твердого тіла.

Для моделювання
роботи ґрунтової основи слід використовувати: скінченні елементи, призначені
для розрахунку ґрунтового середовища; замкнені рішення для лінійно деформованого
півпростору, що деформується під розподіленим навантаженням, прикладеним до його
поверхні в плані та по вертикалях, починаючи з поверхні.

8.5.4.3Розрахунки паль і їх груп слід
виконувати розв\’язуванням задачі про переміщення стрижня в пружному півпросторі
(згідно з підрозділом П1).

8.5.4.4 При проектуванні пальово-плитних фундаментів
із розстановкою паль під несучі конструкції (колони, стіни, сходові та ліфтові
блоки) на відстані 4 м і більше з застосуванням суцільних
стрічкових та плитних низьких ростверків, коли осідання поверхні від власної
ваги ґрунту не прогнозуються, доцільно враховувати спирання ростверка на
основу. У цьому випадку розрахунки виконують відповідно до підрозділу 7.6,
додатка Д, цього розділу і підрозділу П1.

8.5.4.5 При складанні розрахункових схем та виконанні
розрахунків пальових фундаментів за деформаціями основи слід враховувати
взаємний вплив навантажень ґрунтової основи системою паль і ростверків.

8.5.4.6 Розрахунки слід виконувати, як правило, з застосуванням
ітераційного процесу, оскільки реакції основи залежать від співвідношень
деформаційних властивостей ґрунтів у різних зонах (під ростверком, між палями і
нижче п\’яти або вістря паль).

8.5.4.7 Розрахунки за деформаціями основи пальових
фундаментів із забивних паль невеликої довжини (до 10…12 м) та їх груп з
урахуванням взаємного впливу дозволяється виконувати за розрахунковою схемою
умовного фундаменту (підрозділ П2).

8.5.4.8 При розрахунках пальових фундаментів, що
влаштовують в глибоких (більше 5 м) котлованах, доцільно враховувати ефект
повторного навантаження, за якого в межах напружень від вийнятого ґрунту
застосовують модулі пружності.

8.5.4.9 Розрахунок паль за деформаціями основи на сумісну дію
вертикальних і горизонтальних сил і моменту слід виконувати методами
математичного моделювання системи \”будівля – пальовий фундамент – основа\”.

При
цьому ґрунт навколо палі може розглядатися як лінійно-деформоване середовище,
що характеризується коефіцієнтом жорсткості Cz , кН/м3,
згідно з 8.5.2.19, або застосовуватись інші сучасні моделі ґрунту і
розрахункові комплекси.

8.5.4.10 При навантаженнях, що викликають в основі
реакції, більші від розрахункових, слід використовувати схеми змінних
параметрів (змінних коефіцієнтів жорсткості основи).

8.5.4.11 Фундаменти з паль, що працюють як палі-стояки,
висячі одиночні палі, які сприймають поза групами висмикувальні навантаження, а
також пальові групи, що працюють на висмикувальні навантаження, розраховувати
за деформаціями не потрібно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code