Розрахунки системи \”основа – фундамент – споруда\”

Розрахунки системи \”основа – фундамент – споруда\”

8.4.1
Для розрахунку взаємодії споруди, фундаменту та основи слід формувати
просторову розрахункову модель системи \”основа – фундамент – споруда\”
з додержанням таких принципів:

-розрахункова модель повинна забезпечувати
роботу системи і її аналіз у розрахункових ситуаціях, які відповідають вимогам
стандартів і завдання на проектування;

-модель повинна найбільш повно враховувати
вхідні параметри конструктивних рішень наземних, фундаментно-підвальних частин
будівлі (споруди) і ґрунтової основи, а також можливість їх змін у процесі
будівництва та експлуатації;

-модель основи слід представляти у вигляді
фрагмента півпростору, частіше з моделюванням плоскими або просторовими
скінченними елементами, або через характеристики жорсткості основи, які визначають
із застосуванням замкнених рішень про розподіл напружень у півпросторі;

-встановлені межі масиву моделі основи в
першому випадку повинні бути поза межею впливу деформацій від фундаментів
споруди, а в другому – обмежуватись затуханням напружень і літологічною будовою
основи, якщо вона складена грунтами з особливими властивостями;

-ступінь дискретизації моделі основи повинен
забезпечувати можливість моделювання меж шарів та лінз із різними властивостями
грунту і задавати параметри особливих впливів;

-у розрахункову модель основи слід включати
фактичне розташування розвіданих шарів грунту, дійсне розташування рівня
підземних вод, у випадку необхідності – наявності місць виїмки грунту, зони
локального обводнення грунту тощо;

-характеристики матеріалів слід призначати з
урахуванням нелінійного характеру деформування (наприклад, використання
критеріїв оцінки переходу грунту у стан пластичності, моделі в\’язкопружного
деформування тощо);

-розрахункова модель повинна передбачати
виключення розтягнутих зв\’язків між фундаментом та ґрунтовим масивом;

-ділянки розрахункової моделі, де перевищені
значення характеристики міцності матеріалів, слід моделювати зниженням величин
відповідних жорсткостей або виключенням із розрахунку відповідних скінченних
елементів;

-геометричні характеристики перерізів
елементів будівлі, включаючи фундамент, слід призначати з урахуванням допусків
(приймати мінімальні значення) та/чи пошкоджень (приймати характеристики перерізів
із дефектами);

-всі зовнішні і внутрішні зв\’язки та граничні
умови слід моделювати згідно з 8.4.2 .

8.4.2 Розрахункову модель системи
\”основа – фундамент – споруда\” слід, як правило, представляти у
вигляді просторових підструктур – основних моделей підсистем: основи,
фундаменту і надфундаментної частини споруди.

При об\’єднанні (з\’єднанні)
підсистем у повну систему \”основа – фундамент – споруда\” необ­хідно,
щоб на їх межах задовольнялись умови сумісності переміщень основи і фундаменту,
фун­даменту і надфундаментної частини будівлі чи споруди та умови рівноваги
зусиль (напружень), що діють на основу і фундамент, на фундамент і будівлю або
споруду.

Для розрахунку основних
підсистем можуть застосовуватись методи розділення на підсис­теми (суперелементи)
більш низьких рівнів із використанням методів пониження порядку рів­нянь.

8.4.3 Для розрахунків слід застосовувати програмні засоби і комплекси,
що пройшли сертифікацію.

8.4.4 Розрахункова модель, складена згідно з
8.4.1, може використовуватись при моніторингу згідно з 19.3. У цьому випадку
проводять оперативну зміну параметрів моделі (наприклад, введення конструкцій
підсилення, зростання вимушених деформацій) та коригування гідрогеологічних
умов, що дозволяє отримувати нові дані про напружено-деформований стан масиву
грунту та споруди при їх взаємодії.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code