Фундаменти глибокого закладання

Фундаменти глибокого закладання

8.3.1 Вимоги 8.3.2-8.3.4 розповсюджуються на основні принципи
розрахунків фундаментів глибокого закладання (згідно з класифікацією розділу 5)
у вигляді систем паль, об\’єднаних просторовими ростверками згідно з 5.9.

8.3.2
Розрахунки фундаментів глибокого закладання, які разом з основою складають
просторову систему, слід виконувати числовими методами з формуванням
просторової розрахункової моделі споруди згідно з 8.4.

8.3.3
Розрахункову модель фундаментів глибокого закладання слід представляти у
вигляді комбінованої системи \”палі – ростверк – основа\”. Модель
конструктивних елементів системи повинна враховувати їх просторову жорсткість.
Сумісну роботу паль і ростверків з основою моделюють по всіх контактних
поверхнях згідно з підрозділом 8.4.

8.3.4 3
застосуванням системи \”палі – ростверк – основа\” розраховують
конструктивні елементи комбінованого фундаменту за несучою здатністю і
деформаціями основи згідно з вимогами зміни №1 та №2 цих норм..

Стіни у ґрунті

8.3.5 Залізобетонні конструкції стіни у ґрунті
лінійні у плані за винятком траншейних фунда­ментів працюють як підпірні стіни.

При розрахунку конструкцій, що зводяться
способом \”стіна у ґрунті\”, слід враховувати навантаження і впливи,
які виникають в умовах будівництва та експлуатації.

При цьому слід враховувати наступні фактори: відпорний тиск ґрунту при бетонуванні
їх у траншеї, бічний тиск від ваги ґрунту і тимчасового навантаження на
поверхні, гідростатичний тиск ґрунтових вод, експлуатаційні навантаження,
взаємодію з анкерами, розпірками (при їх встановленні).

8.3.5.1Для визначення зусиль і переміщень в елементах
стіни у ґрунті необхідно проводити розрахунки системи \”підпірна стіна – споруда- ґрунт\”.
Стіна моделюється як конструкція, що взаємодіє з пружнопластичною основою.
Розрахунок проводиться числовими методами, ґрунт моделюється як вказано у
додатку П цих норм. У розрахунку враховують неоднорідність нашарувань грунту і
податливість опор.

8.3.5.2Особливість розрахунку полягає у тому, що на
першому етапі до початку розроблення котловану у стіні не змінюється напружено-деформований
стан, у подальшому слід визначати найбільш несприятливі впливи на різних етапах
зведення стіни в ґрунті і виймання ґрунту

8.3.5.3Загальна глибина стін у ґрунті визначається
глибиною споруди плюс необхідна величина закладання у ґрунт нижче дна котловану
у будівельний період.

8.3.5.4При проектуванні стін у ґрунті в залежності
від гідрогеологічних умов будівельного майданчика для визначення глибини
закладання стіни необхідно враховувати стан ґрунтів у зоні розташуванні
підземної частини споруди:

при сухих і водонасичених грунтах і відсутності водотривкого шару глибина
закладання стіни у ґрунт визначається статичним розрахунком;

при водонасичених грунтах і відносно неглибокому розташуванні водотривкого
шару при розрахунковому визначенні глибини закладання у ґрунт слід враховувати
також можливість заглиблення у водотривкий шар.

8.3.5.5 Величина заглиблення у водотривкий шар повинна
забезпечувати можливість видалення ґрунту з середини огородження без
застосування водовідливу або водозниження.

Глибина закладання визначається розрахунком, але повинна бути не менше 0,5-1,0 м при заглибленні у скельні ґрунти, тверді
глини і щільні піски. При цьому слід перевіряти розрахунком можливість прориву
напірними водами водотривкого шару.

8.3.5.6Споруди, що розташовуються нижче горизонту
підземних вод, після влаштування днища слід розраховувати на спливання у
будь-яких грунтах, за винятком випадку, коли під днищем передбачено постійно
діючий дренаж.

8.3.5.7Проектування \”стін у ґрунті\” для
територій зі складними інженерно-геологічними умовами (підроблювані,
сейсмонебезпечні, закарстовані, підтоплювані, зсувонебезпечні території;
просідаючі, набрякливі, водонасичені, елювіальні, засолені, насипні, намивні,
здимальні грунти) слід виконувати з урахуванням дій і впливів на конструкції
ґрунтового середовища та змін його властивостей згідно з вимогами відповідних
розділів цих норм.

Опускні колодязі

8.3.6Розрахунки при проектуванні колодязів повинні проводитись
на найбільш несприятливі поєднання навантажень і впливів як для умов будівництва,
так і експлуатації споруди.

8.3.6.1 Для умов будівництва повинні виконуватись розрахунки за
схемами, які враховують:

·міцність колодязя за наявності тільки
зовнішніх стін;

·міцність колодязя чи першого ярусу при знятті
з тимчасової основи, зануренні колодязя. За результатами розрахунків
установлюється необхідність влаштування перегородок чи розпірок;

·міцність колодязя при розрахунках за схемами,
які враховують наявність зовнішніх стін і днища;

·міцність днища і ножа з урахуванням можливих
перекосів при опусканні колодязя;

·спливання колодязя;

·стійкість колодязя на зсув і перекидання (при
розробленні однобічних виробок, якщо це пере­дбачено проектом).

Для умов експлуатації опускні колодязі повинні розраховуватись на:

·визначення необхідної ваги для перебільшення
сил тертя ґрунту об стіни колодязя при його зануренні;

·на спливання колодязя;

·стійкість на зсув споруд, що розташовуються
на схилі;

·міцність конструкцій стін, внутрішніх
перегородок, ножа, залізобетонної плити чи бетонної підлоги;

·стійкість на зсув по підошві на перекидання і
загальну стійкість разом з основою – при значних однобічних навантаженнях.

8.3.6.2Розрахунки слід виконувати на розрахункові
навантаження, що діють на різні елементи колодязя: сили тертя при зануренні
колодязя, горизонтальний тиск ґрунту та води на стіни колодязя, власну вагу
стін і перегородок колодязя, навантаження на днище та ніж.

8.3.6.3Основні розміри у плані і глибину занурення
опускного колодязя визначають:

при його використанні для влаштування підземної частини споруди – необхідними
внутрішніми розмірами і висотним положення підземних конструкцій;

при використанні у якості глибокого фундаменту – за
розрахунком його на дію експлуата­ційних навантажень.

8.3.6.4Стіни опускних колодязів розраховують на дію
бічних горизонтальних сил активного тиску ґрунту, якщо колодязь влаштовують із
водовідливом – то і на дію тиску води.

8.3.6.5Колодязі, що опускають в обводнених ґрунтах
без водовідливу та заповнюють бетоном не на усю висоту з влаштуванням тільки
водонепроникливого днища, повинні також розраховуватись і на тиск води, який
виникає після відкачування її з колодязя.

8.3.6.6Власну вагу колодязя при роботах без
водовідливу визначають з урахуванням виважувальної дії води.

8.3.6.7При зануренні колодязя слід враховувати
напруження розтягування внаслідок можливого перекосу, за якого верхня частина
може бути затиснута у ґрунті, а нижня при видаленні з неї ґрунту – опиниться
у підвішеному стані.

8.3.6.8Скошену (ножову) нижню частину оболонки слід
розраховувати як консоль, що затиснута у нижній нескошеній частині оболонки.

Розрахунок консолі слід виконувати на наступні випадки завантаження:

– момент
початку опускання, коли із зовнішнього боку ґрунту немає, а з внутрішнього боку
на ніж діє тиск ґрунту на усю скошену грань. У цьому випадку консоль
розраховується на дію пасивно­го тиску ґрунту, що заходиться всередині оболонки
і діє на усю внутрішню скошену поверхню консолі.


момент, коли колодязь опущено на проекту позначку, грунт під
ножем видалений. У цьому випадку консоль розраховується на повний активний тиск
ґрунту і тиск води, що діє на зовнішню частину консолі.

8.3.6.9 Якщо стіни колодязя до початку встановлення його на грунт
виготовляються не одразу на всю висоту, то нижню секцію розраховують на згин у
процесі зняття її з підкладок.

8.3.6.10Стіни колодязя, що входять до складу несучої
огороджувальної конструкції підземної частини споруди, які будуть використовуватись
у якості опори для перекриттів, обладнання тощо, повинні розраховуватись на дію
відповідних експлуатаційних навантажень.

8.3.6.11Розрахунок колодязів слід виконувати згідно з
вимогами розділу 5 СНиП 2.09.03 та даного підрозділу.

8.3.6.12Проектування опускних колодязів для територій
зі складними інженерно-геологічними умовами слід виконувати з врахуванням дій і
впливів на конструкції ґрунтового середовища і змін його властивостей згідно з
вимогами відповідних розділів цих норм.

ФПЧ, що зводяться способом \”зверху-вниз\”

8.3.7 Розрахунок підземної фундаментно-підвальної частини
(ФПЧ), що зводиться способом \”зверху-вниз\”, слід виконувати шляхом
складання просторової розрахункової моделі ФПЧ згідно з вимогами підрозділу 8.4
цих норм.

8.3.7.1Розрахункові схеми ФПЧ, що зводяться способом
\”зверху-вниз\”, повинні враховувати особливості цього способу, такі як
поетапність і черговість будівельно-монтажних робіт, що впливають на формування
і передачу навантажень.

8.3.7.2При проектуванні ФПЧ , що зводиться способом
\”зверху-вниз\”, у складних інженерно-геологічних умовах слід
передбачати додаткові зв\’язки та інші способи, що забезпечують вертикальність
паль-колон і обмеження відхилень, особливо при включенні їх до складу постійних
несучих конструкцій.

Розрахунок споруд, що зводяться способом \”вверх-вниз\”,з ФПЧ що зводиться способом \”зверху-вниз\”, слід виконувати шляхом
складання просторової розрахункової моделі системи \”споруда – ФПЧ – основа\”.
При цьому складні інженерно-геологічні умови слід враховувати згідно з вимогами
ДБН В 1.1-5та цих норм.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code