Фундаменти заглиблені

Фундаменти заглиблені

8.2.1 Вимоги даного
розділу розповсюджуються на основні принципи розрахунків заглиблених
фундаментів (згідно з класифікацією розділу 5) і підземних частин (стіни
підвалів та підземних поверхів, у т.ч. просторово-рамні системи) споруд, що
зводяться відкритим способом у котловані.

8.2.2 Характеристики
грунтів основи заглиблених фундаментів слід визначати з урахуванням глибини
розташування частин фундаментів, що проектуються.

8.2.3 При розрахунку
контактних (нормальних і дотичних) напружень на контакті фундаментів і підземних
частин споруд із ґрунтовою основою вибір розрахункових моделей конструкцій і
основи слід визначати згідно з підрозділом 8.4.

8.2.4 Визначення активного тиску на
огороджувальні конструкції заглибленої частини споруд слід виконувати згідно з
розділами 12, 13.

8.2.5 Бічний тиск на
огороджувальні конструкції підземних частин споруд слід визначати з урахуванням
особливостей інженерних та гідрогеологічних умов, способу зведення, глибини,
конструктивних особливостей споруди. При цьому слід ураховувати:

-можливі перевищення вертикальним тиском
грунту значень побутового тиску від власної ваги грунту зворотної засипки, що
ущільнюється;

-збільшення тиску і горизонтальних зміщень за
рахунок додаткових навантажень на поверхні;

-зміни напружено-деформованого стану масиву
грунту і характеристик грунтів за рахунок прогнозованих змін гідрогеологічного
режиму ділянки забудови і прилеглої території.

8.2.6 Стінова частина заглибленого
стрічкового, плитного або просторово-рамного фундаменту будівлі з підвалом
та/чи підземними поверхами повинна розраховуватись на дію активного тиску ґрунту,
що визначають із коефіцієнтом надійності за навантаженням для першої групи
граничних станів.

Допускається (в
обґрунтованих випадках) проведення розрахунків за перерізами, розгляда­ючи
роботу поперечного перерізу фундаменту (фрагмента) завдовжки 1 п. м.

Розрахункові зусилля в
стіновій частині слід визначати: у стадії монтажу (за відсутності на­вантажень
від надземної конструкції); у стадії експлуатації при дії повних навантажень;
те саме, при дії тільки постійних навантажень. У стадії монтажу при визначенні
активного тиску ґрунту на стінову частину слід ураховувати навантаження від
роботи технологічних машин і механізмів. У стадії експлуатації враховують
розрахункові навантаження на підлоги і проїзну частину.

8.2.7 Основу стрічкового фундаменту будівлі з
підвалом та підземними поверхами слід перевіряти на стійкість при дії
розрахункових навантажень для першої групи граничних станів.

Допускається проведення
розрахунків за перерізами згідно з 8.2.6. У цьому випадку розра­хункову схему
втрати стійкості основи допускається приймати у формі круглоциліндричної
поверхні ковзання, що проходить через крайню точку підошви фундаменту, з
центром у точці перетинання внутрішньої поверхні стінової частини з низом
перекриття над підвалом чи під­земним поверхом.

Крім цього, основа
стрічкового фундаменту підлягає перевірці на зрушення по підошві від дії горизонтальних
навантажень, включаючи навантаження від активного і пасивного тиску ґрунту.

8.2.8 При розрахунку заглиблених стрічкових
фундаментів під стіни допускається враховувати їх сумісну роботу зі стінами з
використанням розрахункових схем у вигляді балок узагальненої жорсткості.

Узагальнені згинальну і
зсувну жорсткості стіни разом зі стрічковим фундаментом обчис­люють із
використанням гіпотези плоских перерізів як величини, пропорційні узагальненим
зусиллям у перерізах, що викликають одиничні деформації цих перерізів. Розподіл
узагальнених зусиль між конструкціями фундаментів і надземної частини
здійснюють пропорційно жорст-костям конструктивних елементів.

8.2.9 Прогноз змін напружено-деформованого
стану ґрунтового масиву при проектуванні слід виконувати шляхом математичного
моделювання з використанням моделей згідно з підрозділом 8.4.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code