Стрічкові фундаменти

Стрічкові фундаменти

 

8.1.7
Стрічкові фундаменти повинні, як правило, розраховуватись як просторові
конструкції на деформованій основі в складі системи \”будівля –
основа\”(підрозділ 8.4).

Допускається їх розрахунок
як перехресної системи балок під несучі стіни з узагальненою жорсткістю.

В обґрунтованих випадках та
для будівель класу
СС1просторову розрахунко­ву схему допускається розділяти на плоскі розрахункові
схеми в поперечному і поздовжньому напрямках стрічкового фундаменту. При цьому
для поперечного перерізу розрахунки виконують для фрагмента стрічкового фундаменту
завдовжки 1 п. м.

8.1.8 Навантаження на стрічкові фундаменти
слід визначати згідно з 8.1.3, для попередніх розрахунків навантаження
допускається розподіляти за правилом вантажних площ.

8.1.9 Ширину підошви стрічкового фундаменту
визначають згідно з підрозділом 7.11, при визначенні навантажень – згідно з
8.1.3, 8.1.8.

8.1.10 Стрічкові
фундаменти під стіни в загальному випадку повинні перевірятись розрахунками за
деформаціями основи згідно з підрозділом 7.6, при цьому визначають
максимальніосідання в центральному перерізі і різниці осідань частин будинку, у
т.ч. різниці осідань фундаментів, які перетинаються, якщо їх осідання
визначались для фрагментів завдовжки 1 п. м. Згідно з8.1.7.

8.1.11 Розрахунки
конструктивних елементів стрічкових фундаментів за міцністю для І групи
граничних станів виконують на розрахункові навантаження від: надземної частини
на обрізі фундаменту та тих ділянок, що примикають (при їх розподілі згідно з
8.1.8); власної ваги фундаменту та ґрунту на уступах; активного і пасивного
тиску ґрунту на стінову частину фундаменту; привантаження на підлоги і проїзну
частину біля фундаменту.

Стрічкові фундаменти під
колони повинні розраховуватись у поздовжньому напрямку вихо­дячи з мінімальної
жорсткості у вертикальній площині або з урахуванням змін висоти попереч­ного
перерізу стрічки.

8.1.12 Розрахунок конструктивних елементів
перерізу фундаменту за утворенням і розкриттям тріщин, а також за деформаціями
(прогинами) виконують за розрахунковими для другої групи граничних станів навантаженнями
згідно з 8.1.13.

Розрахунок плитної частини
фундаменту в поперечному напрямку за деформаціями (про­гинами), як правило, не
виконують.

8.1.13 Конструктивні елементи стрічкового
фундаменту повинні перевірятись розрахунками відповідно до норм на проектування
бетонних і залізобетонних конструкцій:

плитна частина

-на прогин у площині поперечного перерізу за
згинальним моментом і поперечною силою;

-на прогин із крутінням у поздовжньому
напрямку (тільки як складений переріз монолітного фундаменту);

-за утворенням і шириною розкриття тріщин;

-за прогинами у поздовжньому напрямку (тільки
як складений переріз монолітного фундаменту);

стінова частина

-на прогин у вертикальній площині за
згинальним моментом і поперечною силою (разом із плитною частиною для
монолітних фундаментів);

-на дію горизонтальних навантажень у
поперечному напрямку (8.2.8);

-на дію горизонтальних навантажень від
активного тиску ґрунту з урахуванням привантаження на підлоги і проїзну частину
в поздовжньому напрямку,

-на вигин із крутінням для стрічкових
фундаментів у виді перехресної системи балок чи балок-стінок;

-на стискальні напруження з урахуванням
перерозподілу тисків на основу в результаті її нерівномірних осідань;

-на зминання під торцем колони;

-за утворенням і шириною розкриття тріщин;

-за прогинами у поздовжньому і поперечному
напрямках.

8.1.14 Призначена з
розрахунку за умов 8.1.9 ширина підошви фундаменту підлягає уточненню з умови
забезпечення допустимих осідань і різниці осідань частин споруди.

8.1.15 При виконанні
розрахунків стрічкових фундаментів як конструкцій на основі, що деформується,
слід використовувати розрахункові навантаження і розрахункові характеристики
матеріалів конструкцій і ґрунтів основи:

-для граничних станів першої групи, якщо
результатами розрахунку є напруження (відпори)
ґрунту, які використовують для розрахунку конструктивних елементів фундаменту
за міцністю;

-для граничних станів другої групи, якщо
результатами розрахунку є осідання фундаментів
чи напруження (відпори) ґрунту, які використовують для розрахунку
конструктивних елементів
фундаменту за деформаціями (прогинами), за утворенням і шириною розкриття
тріщин згідно з
нормами на проектування залізобетонних конструкцій.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code