ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ

ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ
4.1 Інженерні вишукування для проектування основ і фундаментів повинні виконуватись згідно з вимогами ДБН А.2.1-1, нормативних документів, що регламентують проведення їх в Україні (додаток А), та цих Норм.
4.2 Результати інженерних вишукувань повинні забезпечувати вихідні дані для проектування ос-нов і фундаментів об\’єктів, прогнозування їх деформування у часі, прийняття рішень щодо забезпе-чення збереження (захисту) навколишнього середовища.
4.3 Види інженерних вишукувань на майданчику об\’єкта будівництва визначають у технічному за-вданні генерального проектувальника, яке узгоджують із замовником.
4.4 Вимоги до інженерних вишукувань на об\’єкті викладають у технічному завданні, яке розроб-ляє проектна організація в установленому порядку.
4.5 Інженерні вишукування на об\’єкті слід виконувати згідно з програмою, яку розробляє вишу-кувальна організація (на основі технічного завдання) та погоджує проектна організація і замовник.
Примітка 1. За згодою замовника в програму вишукувань можуть включатись роботи, що не передбачені нормативними документами чи стандартами, але забезпечують прийняття оптимальних рішень при проекту-ванні і виконуються за спеціальним завданням.
Примітка 2. В обґрунтованих випадках програму вишукувань дозволяється коригувати в ході проведення робіт за узгодженням із проектувальником і замовником.
4.6 Для забезпечення надійного та якісного проектування основ і фундаментів технічне завдання на вишукування повинно містити (крім даних, встановлених ДБН А.2.1-1 та державними стандартами) відомості про архітектурно-планувальні та конструктивні рішення об\’єкта проектування, передбачувані типи, глибину закладання та навантаження на фундаменти.
4.7 Для проектування в складних умовах будівництва у завданні на вишукування необхідно пе-редбачати для об\’єктів, розташованих:
-в умовах існуючої забудови – проведення вишукувань на прилеглій території в зоні прогнозо-ваного впливу нового будівництва чи реконструкції;
-на схилах – проходку глибоких свердловин для визначення літологічного складу і характерис-тик грунтів по всій довжині схилу, починаючи з верхньої частини, прилеглої до ділянки будівництва;
-в районах дії карстових, суфозійних, ерозійних, схилових процесів, а також просідання грунту від власної ваги при дії гідрогеологічних впливів – отримання даних щодо прогнозованого виходу на поверхню деформацій, змін характеристик ґрунтів у зоні дії несприятливих процесів; деформації зем-ної поверхні від дії вказаних чинників, не пов\’язаних з навантаженнями від фундаментів, слід визначати у вигляді вертикальних (мульди чи локальні осідання, провали, уступи) і горизонтальних переміщень;
-на територіях, що підроблюються, – отримання даних щодо прогнозованого виходу на повер-хню деформацій від підробки (при крутому чи похилому падінні пластів, виробках на малих глибинах), прогнозованих змін характеристик ґрунтів у межах основи і їх зміни в часі;
-на сейсмонебезпечних територіях – отримання даних щодо прогнозованого коливання повер-хні основи, що контактує з фундаментами (сейсмограми, велосіграми, акселерограми), та змін харак-теристик ґрунтів основи фундаментів від сейсмічних впливів.
Для об\’єктів, що реконструюються, необхідно передбачати влаштування інженерно-геологічних виробок (шурфів, свердловин тощо) на об\’єкті реконструкції, прилеглих будівлях, спорудах і навко-лишній території (за необхідності).
4.8 В усіх випадках характеристики стисливості та міцності ґрунтів повинні визначатись у межах прогнозованої деформованої зони з урахуванням проектних глибин фундаментів, напружень, впливів та характеру їх прояву.
4.9 Комплексні інженерні вишукування для проектування основ і фундаментів, крім вказаних у ДБН А.2.1-1 (1.5, 3.2.1), повинні включати наступні види: історико-архітектурні та містобудівні, інжене-рно-економічні, гірничо-геологічні, сейсмометричні, обстеження технічного стану існуючих об\’єктів.
Примітка 1. Вишукування можуть виконуватись однією чи декількома організаціями, що мають право на їх проведення в установленому порядку.
Примітка 2. З урахуванням умов і ступеня вивченості ділянки будівництва у програму вишукувань слід включати усі чи окремі види робіт. Вишукування, вказані у 4.9, виконують за спеціальним завданням.
4.10 Інженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати можливість надійної прив\’язки ін-женерно-геологічних виробок, об\’єкта проектування, позначок для виконання земляних робіт, у тому числі планувальних, координування кутів капітальних будівель і споруд на прилеглій території, прив\’я-зку місць нагляду та позначок території при проведенні режимних спостережень із вивчення небезпеч-них геологічних процесів (за необхідності) – карстових, схилових, режиму підземних вод тощо.
Інженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати створення планово-висотної гео-дезичної підоснови, інженерно-топографічних планів будівельного майданчика і прилеглої території в межах їх прогнозованого взаємного впливу.
Топографічні плани складають із нанесенням на них існуючих об\’єктів, підземних комунікацій, відвалів ґрунту та відходів виробництва, залишків будівельних конструкцій та матеріалів, якщо такі існують на даній території.
4.11 Інженерно-геологічні вишукування повинні забезпечувати визначення геологічної будови майданчика та показників фізико-механічних властивостей виділених інженерно-геологічних елементів у межах передбачуваної зони, що складає основу об\’єкта проектування або реконструкції.
4.12 Інженерно-геотехнічні вишукування як самостійний вид вишукувань виконують на ділянках поширення скельних, штучно зміцнених або утворених ґрунтів, а також для вивчення стану грунтів ос-нови існуючих об\’єктів, що реконструюються.
4.13 Інженерно-гідрогеологічні вишукування як самостійний вид вишукувань виконують на ділян-ках можливої зміни режиму підземних вод. Вони повинні забезпечувати отримання даних для визна-чення впливу прогнозованого підтоплення або осушення майданчиків, змін фільтраційних властивос-тей та агресивності грунтів на: фізико-механічні властивості ґрунтів основи, інженерно-геологічні про-цеси та явища, зміну гідростатичного та гідродинамічного тиску на підземні частини будівель та спо-руд.
4.14 Обстеження технічного стану існуючих об\’єктів необхідно виконувати при їх реконструкції чи розташуванні в зоні прогнозованого впливу нового будівництва. Обов\’язковими є визначення стану несучого шару ґрунту основи та показників його фізико-механічних властивостей; типу, конструкції, стану фундаментів та оцінка їх несучої здатності і деформативності з урахуванням фізичного зносу несучих конструкцій.
4.15 За результатами обстежень повинні бути зроблені висновки про технічний стан існуючих об\’єктів, які повинні підтверджуватись необхідними перевірними розрахунками основ і будівельних конструкцій, та надана оцінка впливу нового будівництва на оточуючу забудову. Обстеження викону-ють згідно з вимогами нормативних документів з питань обстежень (додаток А).
4.16 Історико-архітектурні та містобудівні дослідження виконують для майданчиків, де в зоні дії нового будівництва чи реконструкції розташовані об\’єкти-пам\’ятки або територія забудови відноситься до історичної зони. В разі необхідності виконують археологічні дослідження. Дані досліджень викори-стовують для прийняття рішень із проектування збереження основ і фундаментів пам\’яток та історич-ної зони.
4.17 Інженерно-економічні дослідження виконують для прийняття рішень щодо ефективних конс-трукцій фундаментів і підземних споруд.
4.18 Результати екологічних вишукувань повинні містити дані для прийняття рішень щодо забез-печення збереження екологічної рівноваги території, проектування основ і фундаментів відповідно до вимог природоохоронного законодавства.
4.19 На ділянках із складними умовами будівництва (3.4, 3.5, 4.7) при проведенні інженерних ви-шукувань необхідно врахувати додаткові вимоги щодо визначення параметрів деформацій земної по-верхні та сейсмометричних даних згідно з розділами 9-11.
4.20 Інженерно-геологічні вишукування для проектування фундаментів заглиблених і глибокого закладання повинні включати визначення фізико-механічних характеристик ґрунтів геомаси-ву, на яко-му розташована споруда, що зводиться чи реконструюється, і навколишня існуюча забудова в зоні дії нового будівництва чи реконструкції. Визначення параметрів геомасиву слід виконувати: для споруд класу відповідальності СС2 – у складних інженерно-геологічних і умовах щільної забудови, ССЗ – в усіх випадках.
4.21 При інженерно-геологічних вишукуваннях для влаштування фундаментів глибокого закла-дання будова ділянки повинна вивчатись на глибину не менше прогнозованої величини стисливої тов-щі нижче підошви фундаментів, стін у ґрунті чи нижніх кінців паль з урахуванням глибини їх закладан-ня.
Матеріали вишукувань повинні містити дані про рівні і режими підземних вод, ступінь їх агре-сивності, можливі напірні водомісткі горизонти і тиск у них, рівні розташування водотривких шарів.
4.22 При аналізі результатів інженерно-геологічних вишукувань для проектування фундаментів глибокого закладання і моделюванні основи при складанні розрахункової схеми системи \”основа-фундамент-споруда\” слід враховувати напружений стан ґрунту основи у геомасиві з урахуванням гід-ростатичного тиску та інших геотехнічних особливостей ґрунтового масиву основи.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code