Конструкція з комбінованими елементами повинна проектуватись і зводитись так, щоб задовольнялись відповідні граничні стани за експлуатаційною придатністю

Конструкція з
комбінованими елементами повинна проектуватись і зводитись так, щоб
задовольнялись відповідні граничні стани за експлуатаційною придатністю згідно
з основними вимогами ДБН В.1.2-14.

10.1.2 Перевірка граничних станів за експлуатаційною
придатністю повинна ґрунтуватись на критеріях, наведених у ДБН В.1.2-14.

10.1.3 Граничні стани за експлуатаційною придатністю для
комбінованих плит з профільованим сталевим настилом повинні перевірятись згідно
з розділом 11.

10.2 Напруження

10.2.1 Загальні
положення

10.2.1.1 При визначенні напружень для балок у граничному
стані за експлуатаційною придатністю необхідно враховувати у відповідних
випадках наступні впливи:

– повзучість
та усадку бетону;

– послідовність
зведення;

– нелінійний
характер роботи бетону, арматури та конструкційної сталі, за необхідності;

– депланація
від кручення або без кручення, якщо таке має місце.

10.2.1.2 Якщо не використовується більш точний метод, то
повзучість і усадку слід враховувати згідно з ДБН В.2.6-98.

10.2.1.3 При розрахунку міцність бетону на розтяг не
враховується.

10.2.2 Обмеження
напружень для конструкцій будівель

10.2.2.1 Обмеження напружень не вимагається для балок, якщо
для І групи граничного стану не вимагається перевірки на втому і не
передбачається застосування попереднього напруження канатами і/або прикладанням
контрольованих деформацій (наприклад, піддомкрачуванням на опорах).

10.2.2.2 Для комбінованих колон у будівлях, зазвичай, не
вимагається обмеження напружень.

10.3 Деформації у будівлях

10.3.1 Прогини

10.3.1.1 Прогини одних сталевих елементів від прикладеного
навантаження повинні визначатись згідно з ДБН В.2.6-135.

10.3.1.2 Прогини комбінованих елементів від прикладеного
навантаження повинні визначатись за розрахунком згідно з розділом 8.

10.3.1.3 Відліковий рівень вертикального прогину
(провисання) δmах вільно обпертих балок визначається до верхньої площини комбінованої балки.
Тільки у випадку, якщо прогин може впливати на зовнішній вигляд будівлі,
необхідно приймати за відліковий рівень нижню площину балки.

10.3.1.4 Впливами неповного набуття міцності зчеплення
можна знехтувати, якщо:

a) розрахунок зсувного з\’єднання виконано згідно з
9.5;

b) застосовується не менше ніж половина зсувних
з\’єднань від необхідних для досягнення повного зсувного з\’єднання або зусилля,
що виникають при пружному характері роботи і які діють у зсувних з\’єднаннях,
для II групи граничних станів не перевищують РRd;

c) у випадку використання ребристих плит з ребрами
поперек балки висота ребер не перевищує 80 мм.

10.3.1.5 При визначенні прогину для вільно обпертих балок
можна враховувати вплив місцевої текучості конструкційної сталі над опорою
шляхом множення згинального моменту на опорі, визначеного згідно з наведеними у
цьому розділі методами, на наступний додатковий знижуючий коефіцієнт:

– f2 = 0,5, якщо fу досягається до набуття
міцності бетоном плити;

– f2 = 0.7, якщо fу досягається після набуття
міцності бетоном.

10.3.1.6 У разі відсутності особливих вимог замовника
вплив кривизни, спричиненої усадкою бетону, може не включатись у прогин за
умов, що величина відношення прольоту до загальної висоти балки не перевищує
20.

10.3.2 Вібрація
(коливання)

Динамічні характеристики балок перекриття повинні задовольняти критерії,
наведені у ДБН В.1.2-14.


admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code