Приведена ширина бетонної полиці для перевірки поперечних перерізів сталезалізобетонних балок

Приведена
ширина бетонної полиці для перевірки поперечних перерізів сталезалізобетонних
балок

9.1.2.1 Приведену ширину бетонної полиці для перевірки
поперечного перерізу необхідно визначати згідно з 8.4.1.1 з урахуванням
розподілу приведеної ширини у зонах між опорами і серединою прольоту.

9.1.2.2 У якості спрощення для будівель можна приймати
постійну приведену ширину полиці у зонах кожного прольоту. Це значення можна
приймати як величину bеff,1у середині прольоту. Таке ж припущення застосовується для зон із вигином при
згині по обидві сторони проміжної опори. Це значення можна приймати як величинуbеff,2 біля відповідної
опори (див. 8.4.1.1.3).

9.2 Несуча здатність поперечних перерізів сталезалізобетонних балок

9.2.1 Згин

9.2.1.1 Загальні положення

9.2.1.1.1 Нелінійний розрахунок повинен застосовуватись для
визначення несучої здатності на згин поперечних перерізів будь-якого класу.

9.2.1.1.2 Для розрахунку за нелінійним методом можна
припускати, що комбінований поперечний переріз залишається плоским, якщо зсувні
з\’єднання та поперечне армування запроектовано згідно з 9.6, з урахуванням
відповідного розподілу розрахункових зусиль поздовжнього зсуву.

9.2.1.1.3 Міцністю бетону на розтяг нехтують.

9.2.1.1.4 Розрахункову несучу здатність при згині
допускається визначати за допомогою пружно-пластичної теорії тільки у випадках
комбінованих перерізів класів 1 або 2 і якщо не застосовується попереднє
напруження пучками.

9.2.1.1.5 Якщо сталевий профіль сталезалізобетонного
елемента вигинається у плані, то не­обхідно враховувати впливи кривизни.

9.2.1.1.6 За критерій вичерпання несучої здатності
поперечного перерізу приймається:

– втрата
рівноваги між внутрішніми та зовнішніми зусиллями (досягнення максимуму на
діаграмах \”момент-кривизна (прогин)\” або \”стискальна сила – прогин\”)
– екстремальний критерій;

– руйнування
стиснутого бетону при досягненні крайніми стиснутими деформаціями граничних
значень (εcu1,
εcu3, див табл. 3.1 ДБН
В.2.6-98) або розрив усіх розтягнутих стрижнів арматури внаслідок досягнення в
них граничних деформацій (εsu, див. 3.2.6 ДБН В.2.6-98);

– досягнення
крайніми стиснутими/розтягнутими деформаціями сталевої частини поперечного
перерізу граничних значень (εau, див. 6.3.3).

Розрахунок
виконується за деформаційною методикою, сутність якої полягає у тому, що
враховується приріст не зусиль (впливів), а деформацій у перерізі.

Приймається таке
правило знаків: для стиску бетону, арматури і сталевої частини поперечного
перерізу знак додатний, для розтягу – від\’ємний.

9.2.1.1.7 Розраховуючи стиснуті елементи, слід ураховувати
вплив прогину та недосконалостей у геометрії конструкцій до початку їх
завантаження.

9.2.1.2 Пружний опір згину (тип 1 за НДС у сталевій частині комбінованого перерізу)

9.2.1.2.1 При обчисленні пружного опору згину на основі
приведеного поперечного перерізу необхідно приймати наступні граничні
напруження:

– fcd– У бетоні при стиску;

– fyd– у конструкційній сталі при розтягу
або стиску;

-fsd – в арматурі при розтягу або стиску. Як
альтернатива, арматурою у стиснутому бетоні плити можна знехтувати.

9.2.1.2.2 Розподіли напружень у граничному перерізі
сталезалізобетонної балки при пружному опорі згину показані на рисунку 9.3. Параметри
напружено-деформованого стану визначаються з рівнянь рівноваги з використанням
параметрів епюри деформацій.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code