Загальний пружно-пластичний розрахунок

Загальний
пружно-пластичний розрахунок

8.4.3.1 Загальний пружно-пластичний розрахунок може
застосовуватись для перевірки граничних станів, окрім за втомою, якщо впливи
другого порядку враховувати не обов\’язково, та за умови, що:

– всі
елементи та вузли рами сталеві або комбіновані;

– матеріал
сталі задовольняє ДБН В.2.6-135;

– поперечні
перерізи сталевих елементів задовольняють ДБН В.2.6-135;

– вузли
здатні сприймати власні моменти при відповідній несучій здатності за поворотом
опорного перерізу.

8.4.3.2 При застосуванні пружно-пластичного розрахунку:

а) поперечний
переріз сталевого профілю повинен бути симетричним відносно площини,
паралельної площині стінки або стінок;

b) вибір розмірів та закріплень сталевих компонент
повинен виключати можливість втрати стійкості із площини;

с) поперечні в\’язі
стиснутих полиць повинні забезпечуватись у всіх місцях, де може виникнути
втрата місцевої стійкості при будь-якому випадку завантаження;

d) несуча здатність за поворотом опорного перерізу
повинна бути достатньою при врахуванні будь-якого осьового стискання в елементі
або вузлі для можливості розвитку необхідних пластичних деформацій;

е) якщо несуча
здатність за поворотом опорного перерізу не обчислюється, то всі елементи
повинні мати робочі поперечні перерізи класу 1 (див. 8.5.1.1) у місцях появи пластичних
деформацій.

8.4.3.3 Для сталезалізобетонних балок будівель можна
вважати, що несуча здатність за поворотом опорного перерізу достатня, коли:

a) клас конструкційної сталі не вище ніж S375;

b) внеском будь-якої залізобетонної оболонки
(опалубки) на стиск можна знехтувати при обчис­ленні розрахункових граничних
моментів;

c) всі робочі перерізи у місцях розвитку пластичних
деформацій є класу 1, а всі інші робочі перерізи – класу 1 або 2 (див.
8.5.1.1);

d) показано, що кожний вузол балки і колони має
достатню міцність за поворотом перерізу або сприймає розрахунковий момент
щонайменше у 1,2 раза більший від моменту прилягаючої балки;

е) прилеглі
прольоти не відрізняються більше ніж на 50 % від найкоротшого прольоту;

f) крайні прольоти не перевищують прилеглих
до них більше ніж на 15 %;

g) у будь-якому прольоті, де більше
половини загального розрахункового навантаження на цей проліт сконцентровано в
межах довжини 1/5 прольоту і, окрім того, у місцях розвитку пластичних
деформацій сталевої частини бетон балки стиснутий; не більше ніж 15 % загальної
висоти елемента повинно бути стиснуто;

h) стиснута сталева полиця у місці розвитку
пластичних деформацій розкріплена із площини.

8.4.3.4 Якщо не підтверджено інше, то необхідно
допускати, що комбіновані колони не сприймають повороту опорного перерізу.

8.4.3.5 Якщо поперечний переріз сталевого елемента
змінний у поздовжньому напрямі, то можна застосовувати ДБН В.2.6-135.

8.4.4 Лінійно-пружний розрахунок з обмеженим
перерозподілом

8.4.4.1 Якщо забезпечені умови, за яких впливи другого
порядку можна не враховувати, то для перевірки граничних станів із
використанням спрощених діаграм деформування матеріалів, окрім за втомою,
нерозрізних балок і рам можна застосовувати лінійно-пружний розрахунок з
обмеженим перерозподілом.

8.4.4.2 Розподіл згинальних моментів, отриманий при
загальному лінійно-пружному розрахунку згідно з 8.4.2, можна перерозподіляти
шляхом забезпечення рівноваги і з урахуванням впливів нелінійного характеру
роботи матеріалів та всіх типів втрати стійкості.

8.4.4.3 Згинальні моменти, визначені лінійно-пружним
розрахунком, можуть перерозподілятись для:

a) сталезалізобетонних балок з повним або частковим
з\’єднанням на зсув, як наведено у 8.4.4.4…8.4.4.6;

b) сталевих елементів згідно з ДБН В.2.6-135;

c) залізобетонних елементів, що переважно зазнають
згину згідно з ДБН В.2.6-98;

d) балок з частково змонтованою опалубкою без
бетону або сталезалізобетонних балок відповідно до (b)
або (с).

8.4.4.4 Для перевірки граничних станів, окрім за втомою, пружні згинальні моменти у
сталезалізобетонних балках можна модифікувати згідно з8.4.4.5 …8.4.4.6, якщо:

– балка є нерозрізним комбінованим елементом або
частиною рами, у якої горизонтальні зусилля сприймаються в\’язями;

– балка з\’єднана жорсткими і рівноміцними вузлами
або одним жорстким, а іншим шарнірним вузлом;

– балка з частково змонтованою опалубкою і задано,
що несуча здатність за кутом повороту є достатньою для прийнятого перерозподілу
зусиль, або внеском залізобетонної опалубки на стиск можна знехтувати при
визначенні несучої здатності за моментом перерізу, в якому згинальний момент
зменшується;

– кожний проліт має рівномірну висоту і

– нема потреби враховувати втрату стійкості від
поперечного кручення.

8.4.4.5 У випадках застосування 8.4.4.4 згинальні моменти у сталезалізобетонних балках (з
усіма перерізами тільки класу 1 або 2 – див. 8.5.1.1), визначені загальним лінійно-пружним
розрахунком, можна уточнювати шляхом збільшення максимальних від\’ємних моментів
на величини, що не перевищують 10 % від пружного розрахунку без тріщин, або 20 % від пружного розрахунку
з тріщинами.

8.4.4.6 Для класів конструкційної сталі вище ніж S375 перерозподіл застосовується тільки для балок з усіма перерізами класів 1 і 2 (див. 8.5.1.1). Перерозподіл шляхом зменшення максимальних
від\’ємних моментів не повинен перевищувати 30 % при розрахунку без тріщин і 15
% при розрахунку з тріщинами, якщо показано, що несуча здатність перерізу за
поворотом допускає більші значення.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code