Розміщення систем. Станція пожежогасіння

Розміщення
систем. Станція пожежогасіння

Е.2.15.1Резервуари з ВП систем з
розподільною мережею, джерело робочого газу та пристрій керування розміщають у
спеціальному приміщенні, відділеному від приміщення, що захищається,
протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, і такому, що
відповідає таким вимогам: висота не менше 2,5 м; підлога із твердим покриттям, що
витримує навантаження від установленого обладнання; освітленість не менше 100
лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання; аварійне
висвітлення з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухобезпечне.

Приміщення станції повинне бути обладнане
телефонним зв‘язком із приміщенням чергового персоналу.

Біля входу до приміщення станції
пожежогасіння повинне бути встановлене світлове табло \”Станція
пожежогасіння\”.

Е.2.15.2Приміщення станції
пожежогасіння не можна розташовувати безпосередньо під і над приміщеннями
категорій А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними
системами пожежогасіння. Розташування приміщення станції пожежогасіння повинне
задовольняти таким вимогам:

а)приміщення станції пожежогасіння
слід розташовувати в підвалі або на першому поверсі будинку. Допускається
розміщення приміщення станції вище першого поверху. При цьому
підйомно-транспортне устаткування будинків і споруд повинне забезпечувати
можливість доставки й обслуговування обладнання станції;

б)вихід із приміщення станції слід
передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що відстань від виходу
зі станції до сходової клітки, що має вихід безпосередньо назовні, не перевищує
25 м, а в
коридор немає виходу з приміщень категорій А, Б або В за винятком приміщень
категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.

Е.2.15.3Системи порошкового
пожежогасіння дозволяється розміщати в приміщеннях без штучного регулювання
температури повітря відповідно до кліматичного виконання й категорією
розміщення відповідно до ГОСТ 15150, регламентованими технічною документацією
на відповідну систему.

Приміщення, у яких проводиться заряджання
систем вогнегасним порошком, повинні бути обладнані припливно-витяжною місцевою
вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021.

Резервуари з ВП і балони зі стисненим
газом повинні встановлюватися на відстані не менше 1 м від джерела тепла.

Е.2.15.4Резервуари з ВП і балони зі
стисненим газом систем локального пожежогасіння з розподільною мережею
допускається розміщувати в захищуваному приміщенні на відстані не менше 5 м від обладнання, що
захищається, (місця можливого виникнення пожежі). При цьому повинен бути
забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень,
впливу інших несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі під
час пожежі.

Е.2.15.4При розміщенні систем
повинна бути забезпечена зручність технічного обслуговування та передбачені
заходи, що виключають несанкціонований доступ до них.

Е.2.15.5У разі необхідності захисту
об‘єкта, параметри якого перевищують обмеження, зазначені в Е.2.9, Е.2.10,
Е.2.11, проектування систем здійснюється за проектними рішеннями, погодженими у
встановленому порядку.

Е.3Методика розрахунку систем порошкового
пожежогасіння

Е.3.1Визначення основних параметрів
систем порошкового пожежогасіння при проектуванні включає такі етапи:

– визначення характеристик
пожежної небезпеки об\’єкта, що захищається;

– вибір способу гасіння;

– вибір способу подачі ВП;

– вибір типу й марки ВП;

– визначення основних
параметрів системи, що забезпечують ефективність її застосування для захисту
даного об\’єкта (маса заряду, витрата, тривалість подачі ВП, показники
вогнегасної ефективності, необхідна кількість та типорозмір модулів у складі
модульної системи порошкового пожежогасіння);

– вибір конструкції
розподільного трубопроводу й типу використовуваних розпилювачів, що
забезпечують найбільш ефективний розподіл вогнегасного порошку, що
подається у захищувану зону (в об‘єм або на площу).

Е.3.2Визначення характеристик
пожежної небезпеки об\’єкта, що захищається

На даному етапі повинні бути виявлені всі
потенційні джерела загорянь, наявність і розміщення горючих рідин. З
урахуванням особливостей технологічного процесу та об‘ємно-планувальних
характеристик об\’єкта, що захищається, повинні бути визначені можливий характер
розвитку й клас можливої пожежі (відповідно до ГОСТ 27331), розміри й місце
розташування пожежонебезпечних зон, а також прорізів в огородженнях, що не
закриваються.

Е.3.3Вибір способу гасіння

Залежно від характеристик об\’єкта, що
захищається, особливостей технологічного процесу вибирається один з наступних
способів:

-об\’ємний;

-поверхневий;

-локальний об\’ємний;

-локальний поверхневий.

Е.3.4Вибір способу подачі ВП

Подача ВП у захищувану зону, може
здійснюватися зверху або збоку.

Подача ВП зверху здійснюється, як правило,
з розпилювачів, установлених стаціонарно в розподільному трубопроводі або
безпосередньо на резервуарах з ВП модулів порошкового пожежогасіння під стелею
приміщення, що захищається (гасіння об‘ємним або поверхневим способом), або над
захищуваним устаткуванням, поверхнею можливого розливу горючих рідин і т.п.
(локальне гасіння).

Подача ВП збоку застосовується, як
правило, для гасіння пожеж у відкритих резервуарах з горючими рідинами за
рахунок використання розпилювачів, які формують плоский широкий струмінь,
установлених по периметру стінок цих резервуарів, а також для захисту панелей
керування або площі підлоги під технологічним устаткуванням і т.п.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code