Главная > Планировка и застройка территорий > Розвиток природоохоронних територій та охорона ландшафту

Розвиток природоохоронних територій та охорона ландшафту


17-08-2018, 16:48. Разместил: Oleg
Розвиток природоохоронних територій та охорона ландшафту
14.10.1У складі документації з просторового планування на державному та регіональному рівнях слід відображати наявні та зарезервовані до заповідання об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та їх визначені охоронні зони; на місцевому рівні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення, для заповідників повинна враховуватись визначена охоронна зона, а за відсутності такої відображати на кресленні відстань не менше 100 м від межі заповідника.
14.10.2Озеленення населених пунктів та заміських територій слід проводити на підставі розроблення окремого проекту "Комплексної зеленої зони". Зовнішні межі КЗЗ треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях. У межах міст існуючі масиви лісів треба переводити у міські лісопарки (парки) і відносити додатково до озеленених територій загального користування із розрахунку не більше 5 м2/люд.
В озелененні населених пунктів необхідно дотримуватись вимог щодо асортименту насаджень та їх фітоекологічних властивостей; не рекомендується використовувати плодові та алергічні породи. Дерева біля будинків не повинні перешкоджати інсоляції, аерації та освітлюваності території.
Озеленені території загального користування повинні мати інженерне облаштування. Резер-вування територій для відпочинку здійснюється на підставі оцінки ресурсного потенціалу із орієн-товним визначення їх орієнтовної екологічної ємності, окремо для короткочасного та тривалого відпочинку.
14.11Планувальні обмеження
14.11.1До планувальних обмежень відноситься система визначених чи нормативних сані - тарно-захисних зон, санітарних розривів, охоронних зон, зон санітарної охорони від промислових, сільськогосподарських, комунальних, транспортних, курортних та інженерних об'єктів, що вста - новлені [46].
14.11.2Промислові підприємства I - III класу шкідливості, що є джерелами забруднення, відокремлюються від територій житлової забудови, ділянок громадських установ, закладів дошкільної освіти, закладів загальної середньої освіти, закладів охорони здоров'я та соціального захисту, оздоровчих, відпочинку та туризму, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд, закладів культури та мистецтва, а також озеленених територій загального користування, місць тимчасового відпочинку, дачної, садової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ).
СЗЗ слід встановлювати від джерела забруднення, а при розробленні документації з просто-рового планування, за відсутності їх визначення, допускається нормативну СЗЗ визначати від групового центру виробничих споруд .
Розміщення нових підприємств та виробництв I-II класу шкідливості в межах населених пунктів не допускається. Для існуючих підприємств в межах населених пунктів слід передбачати зниження їх шкідливого впливу шляхом застосування новітніх технологій екологізації виробництва.
Для підприємств та об'єктів IV-V класу шкідливості встановлюються СЗЗ від зовнішньої межі території об'єкта. їх слід розміщувати у периферійній частині населених пунктів, а ті, що розташовані в межах житлової забудови, підлягають перепрофілюванню під екологічно нешкідливі об'єкти.
Об'єкти спеціального призначення (військові частини особового складу та їх продовольчо- речові склади) повинні відокремлюватися від житлової забудови санітарними розривами не менше 50 м, матеріально-технічні склади для зберігання спецтехніки - не менше 100 м.
Об'єкти пенітенціарної системи слід розміщувати за межами населених пунктів з дотриманням розривів не менше 100 м до житлової забудови.
Склади вибухонебезпечних речовин та матеріалів слід розміщувати за межами населених пунктів на безпечній відстані, що визначається спеціальними розрахунками і встановлюється від межі населеного пункту. Такі об'єкти в межах населених пунктів слід передбачати до винесення.

Вернуться назад