Главная > Планировка и застройка территорий > Пішохідну доступність усіх станцій метрополітену в центральній частині міста слід передбачати не більше 500 м

Пішохідну доступність усіх станцій метрополітену в центральній частині міста слід передбачати не більше 500 м


17-08-2018, 16:36. Разместил: Oleg
Пішохідну доступність усіх станцій метрополітену в центральній частині міста слід передбачати не більше 500 м, в інших зонах - не більше 700 м.
Поблизу станцій метрополітену доцільно розміщувати перехоплюючі велостоянки. Кількість місць визначається розрахунком: 0,1 % від користувачів станції, але не менше ніж 10 паркомісць. Відстань від перехоплюючої велостоянки до входу на станцію не повинна перевищувати 30 м, в стиснених умовах дозволяється розташовувати велосипедну стоянку на відстані до 100 м від входу на станцію.
10.4.7Наземні лінії трамвая і швидкісного трамвая в межах міських територій слід розміщувати на магістральних вулицях і дорогах на суміщеному або відокремленому полотні, відділеному від проїзної частини чи тротуару розділювальною смугою або огородженням. Поза межами населених пунктів - переважно на відокремленому полотні. В центральних районах міст з історично сформованою забудовою та обмеженою пропускною здатністю вуличної мережі допускається передбачати позавуличні ділянки трамвайних ліній в тонелях мілкого закладення або на естакадах.
На перегонах швидкісних ліній трамвая, які прокладають на забудованих територіях, слід передбачати відповідні транспортні розв'язки, надземні або підземні пішохідні переходи.
10.4.8Міські автобусні та тролейбусні лінії слід передбачати на магістральних вулицях загаль-номіського та районного значення з організацією руху транспортних засобів у загальному потоці або по смузі, що спеціально виділена на проїзній частині.
Якщо кількість смуг руху в одному напрямку не менше трьох, слід передбачати спеціальні смуги для руху та зупинок маршрутних автобусів і тролейбусів, у тому числі конструктивно виділені.
Примітка. У найкрупніших, крупних та великих історичних містах дозволяється передбачати лінії руху громадського транспорту (автобуси, тролейбуси) на житлових вулицях за відповідного обґрунтування у складі комплексної схеми транспорту відповідного міста.
10.4.9Щільність ліній маршрутного пасажирського транспорту на забудованих територіях слід визначати з урахуванням їх функціонального використання та інтенсивності пасажиропотоків у межах 1,5-2,5 км/км2. У центральних районах найкрупніших і крупних міст щільність мережі допускається збільшувати до 3,5 км/км2.
У зонах житлової забудови до зупинок маршрутного пасажирського транспорту необхідно забезпечувати нормативні відстані підходу пасажирів: у багатоповерховій житловій забудові не більше 500 (350 - "на вимогу") м; у середньо-, малоповерховій та садибній забудові - 600 м; у промислових і комунально-складських зонах - 400 (300) м від прохідних підприємств; у зонах масового відпочинку і спорту - 800 м від головного входу; від громадських об'єктів масового відвідування загальноміського центру - 250 м. Відстань до зупинок швидкісного трамвая повинна прийматися у межах 800 м.
Примітка. В умовах складного рельєфу за відсутності спеціального підйомного громадського транспорту зазначені відстані треба зменшувати у відповідності з розділом 9.
10.4.10Відстань між зупинками на лініях маршрутного пасажирського транспорту у межах територій населених пунктів встановлюється з урахуванням забезпечення радіуса пішохідної досяжності, а також швидкості сполучення на маршрутах.
У межах забудови відстань між зупинками на маршрутах автобусів, тролейбусів і трамваїв, транспортні засоби яких працюють у звичайному режимі, слід приймати відповідно до таблиці 10.4.
Для експрес-автобусів, швидкісних трамваїв відстані між зупинками слід приймати у 1,5 - 2,0 рази більше ніж зазначені у таблиці 10.4.
Для ліній метрополітену та електрифікованих залізниць відстань між станціями залежить від величини пасажиропотоку, який вони обслуговують, розміщення в їх зоні пересадочних вузлів обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.
Під час проектування зупинок громадського транспорту слід передбачати заходи щодо забез-печення їх доступності та інформованої для маломобільних груп населення.

Вернуться назад