За відсутності їх визначення орієнтовні параметри обмежень по зонах акустичного впливу можуть прийматись за об\’єктами-аналогами, що такі мають: для великих аеропортів (орієнтовно бокові віддалення від злітно-посадової смуги 1000,0 м, торцеві – 4500 м), середніх (500,0 м/2500 м), малих аеропортах, в тому числі сільськогосподарської та спортивної авіації (300,0 м/1000 м), відповідно класу аеропорту [46].
Існуючі та проектні магістральні трубопроводи (газо-, нафто-, аміако-, етиленопроводи) повинні проходити за межами населених пунктів з дотримання вимог щодо їх охоронних зон.
З метою захисту населення від електричних полів ПЛ електропередач встановлюються СЗЗ вздовж трас ліній по обидва їх боки.
Теплові електростанції (ТЕС) повинні мати визначені СЗЗ. Для малопотужних типів котелень, СЗЗ повинна визначатись розрахунковим методом із урахуванням висоти прилеглої забудови, але не менше – 50 м.
Магістральні водоводи господарського призначення відкритого та закритого типів повинні мати зону санітарної охорони, що визначається проектом, а за його відсутності орієнтовні розміри можуть складати: від відкритих – 100 м; закритих – 50 м.
Для технологічних пульпопроводів гірничо-видобувної промисловості встановлюється охоронна зона на підставі розроблення відповідного проекту. За відсутності такого проекту орієнтовні розміри слід визначати не менше 20 м в обидві сторони від зовнішньої стінки пульпопроводу.
14.11.7Розміри СЗЗ для шламонакопичувачів металургійних підприємств і об\’єктів енергетики (золовідвалів) визначаються розрахунком, але не менше 300 м. Для шламонакопичувачів хімічних та урановидобувних підприємств СЗЗ слід визначати відповідно до вимог [46].
Розміри СЗЗ від кар\’єрів з видобутку залізних руд та гірських порід вибуховим способом, шламосховищ та шламовідстійників металургійного виробництва визначаються згідно з вимогами [46].
СЗЗ від кар\’єрів видобутку гірських порід без застосування вибухових способів визначаються відповідно до класу шкідливості базового підприємства.
14.11.8Головні планувальні обмеження відображаються в масштабі основного креслення документації з просторового планування.
Примітка. Планувальні обмеження стосовно наявних об\’єктів історико-культурної спадщини відображаються у складі історико-культурного опорного плану для населених пунктів, віднесених до історичних місць. Для інших населених пунктів відповідні обмеження відображаються на кресленнях опорного плану.
15ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
15.1Розміщення пожежно-рятувальних підрозділів (частин)
15.1.1Пожежно-рятувальні підрозділи розміщуються в будинку пожежного депо, яке в залежності від кількості пожежної та аварійно-рятувальної техніки поділяється на такі типи:
I- 7 і більше одиниць;
II- 2-6 одиниць;
III- 1 одиниця.
15.1.2Розміщення пожежно-рятувальних підрозділів (частин) та їх комплектація пожежною та аварійно-рятувальною технікою на забудованих територіях або таких, що плануються під забудову, визначається відповідно до вимог [37], [104] з урахуванням таких критеріїв:
-кількість людей – мешканців;
-району виїзду пожежно-рятувального підрозділу, який визначається довжиною шляху сліду-вання.
Примітка. Кількість основних пожежних автомобілів приймається відповідно до вимог [104], але не менше визначених у таблиці 15.1.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *