Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0818 17

Санітарно-захисні розриви для підприємств малої потужності

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Планировка и застройка территорий | Просмотров: 87 Санітарно-захисні розриви для підприємств малої потужності, харчової галузі промисловості, що не впливають на навколишнє природне середовище, слід визначати не менше 50 м.
14.11.3У межах населених пунктів не слід розміщувати сільськогосподарські об'єкти I-III класу шкідливості. Існуючі об'єкти підлягають трансформації з пониженням їх класу шкідливості.
14.11.4Санітарні розриви від об'єктів ветеринарного обслуговування без стаціонарних відділень (ветлікарні, ветеринарні амбулаторії) не нормуються. Ветеринарні лікарні з обслуговування великих тваринницьких ферм із стаціонарними відділеннями слід розміщувати за межами населених пунктів не ближче 200 м від їх межі.
Об'єкти захоронення трупів тварин (діючі худобомогильники) повинні мати облаштовану СЗЗ. Після закінчення кладовищного періоду обмеження поширюються виключно на територію інфекційного захоронення чи біотермічну яму. Створення нових худобомогильників, не допускається.
Розміщення інших сільськогосподарських об'єктів повинно відповідати вимогам [46].
Об'єкти комунального призначення життєдіяльності населених пунктів нормуються системою СЗЗ I-III класу шкідливості (полігони твердих побутових відходів, сміттєпереробні підприємства та сортувальні станції, очисні та водозабірні споруди). їх розміщення слід передбачати за межами населених пунктів або в їх периферійній зоні.
Місця поховання (кладовища традиційного захоронення) необхідно розміщувати за межами населених пунктів або в їх периферійній зоні. За рішенням органів санітарно-епідеміологічного контролю СЗЗ кладовищ може бути зменшена за умови централізованого водопостачання району прилеглої житлової забудови.
Ділянки комунальних водозабірних споруд та свердловин питного призначення повинні мати I зону санітарної охорони. Зони контролю та спостережень (відповідно II та III зони) визначаються тільки для групових питних водозаборів за наявності їх визначення у відповідних проектах.
Для курортів повинні враховуватись визначені зони санітарної охорони (відповідно I; II; III) та режими їх використання. За відсутності їх визначення враховується тільки зона суворого режиму (I зона).
14.11.5Стаціонарні асфальтобетонні заводи слід розташовувати за межами населених пунктів або в межах існуючих промислових територій, де розміщуються об'єкти відповідного класу шкід-ливості.
Лікарняні містечка спеціалізованого профілю (протитуберкульозні, психіатричні), будинки для людей з інвалідністю і людей похилого віку, призначені для перебування хворих і підопічних протягом тривалого часу, слід розташовувати відокремлено, за межами населеного пункту в зеленій зоні не ближче 1000 м від межі житлової забудови та оздоровчих та санаторно-курортних установ.
14.11.6Зовнішні транспортні мережі (автомобільні, залізничні, повітряні,) слід розміщувати із дотриманням нормативних СЗЗ. Автомобільні дороги I-III категорії слід передбачати в обхід населених пунктів.
У межах населених пунктів відстані від магістрально-вуличної мережі до житлової забудови регламентуються рівнями акустичного забруднення та планом червоних ліній.
При розробленні документації з просторового планування слід приймати нормативні СЗЗ та санітарні розриви до об'єктів транспортної інфраструктури (АЗС, СТО, гаражів, стоянок тощо).
Морські та річкові порти слід розміщувати за межами житлових територій вниз за течією 100,0 м.
Розташування аеродромів, аеропортів, в тому числі малої авіації, слід передбачати за межами населених пунктів з дотримання вимог [6]. Визначені планувальні обмеження по даних об'єктах враховуються відповідно до вимог [108].
Розміщення забудови навколо існуючих аеродромів в межах населених пунктів слід передбачати з урахуванням встановлених обмежень поверхонь перешкод.

 



Комментарии по данной теме: Санітарно-захисні розриви для підприємств малої потужності

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.