Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0818 17

У межах регіонів та на транскордонних територіях слід формувати біосферні заповідники

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Планировка и застройка территорий | Просмотров: 74 У межах регіонів та на транскордонних територіях слід формувати біосферні заповідники та міждержавні природно-заповідні об'єкти, які доцільно використовувати у туристичних цілях.
На території об'єктів природно-заповідного фонду таких, як природні заповідники, заказники, пам'ятки природи та заповідні урочища, що особливо охороняються, забороняється здійснення рекреаційної діяльності.
Питома вага територій природно-заповідного фонду в межах регіонів, країни в цілому повинна становити від 5 % до 20 % площі території відповідної адміністративно-територіальної одиниці в залежності від природно-кліматичних та ландшафтних особливостей.
8.7.2Розміри і режим використання охоронних зон об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються за проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення відповідно до [12], [27].
8.7.3Національні природні парки створюються на територіях, що мають унікальні природні та історико-архітектурні комплекси та об'єкти. За значенням національні парки поділяються на загальнодержавні та міжнародні; за місцерозташуванням - на міські, приміські та міжселищні.
Регіональні ландшафтні парки створюються на територіях з типовими природними та істо- рико-культурними комплексами та об'єктами; вони можуть бути регіонального і місцевого значення, міськими та приміськими.
При створенні національних природних та регіональних ландшафтних парків слід враховувати географічні особливості приморських, гірських, степових територій. Залежно від розмірів природні та ландшафтні парки поділяються на малі - до 40 тис. га, середні - до 75 тис. га та великі - до 250 тис. га і більше.
8.7.4При проектуванні територій національних природних і регіональних ландшафтних слід виділяти такі функціональні зони:
-заповідну, яка формується на основі природних заповідників, заказників, заповідних урочищ та пам'яток природи і повинна займати площу, що становить 20 % і більше від території парку;
-регульованої рекреації, яку слід формувати для організації зон короткочасного відпочинку населення, обладнання туристичних велосипедних та пішохідних маршрутів і екологічних стежок; площа її повинна становити 35 % і більше від території парку;
-стаціонарної рекреації, на території якої слід створювати зони тривалого відпочинку (гірсько- спортивні, водноспортивні), розташовувати курортно-рекреаційні заклади, облаштовувати місця для ночівлі туристів (хижі, бівуачні зупинки), передбачати організацію рекреаційних комплексів з високим рівнем інженерного обладнання; площа цієї зони повинна становити 10 % і більше від площі парку;
-господарську, на території якої слід виділяти населенні пункти, виробничі, комунальні та інфраструктури об'єкти, земельні ділянки інших власників та адміністративну її частину для забез-печення потреб парку (5-10 % території парку); в залежності від природно-містобудівних умов вся зона може займати 15-35 % території парку.
Примітка. Зони короткочасного та тривалого відпочинку, курортні та туристичні території у межах національних і регіональних парків слід проектувати за нормами, встановленими у розділах 8.3 - 8.6 цих норм.
8.7.5При розрахунках рекреаційної ємності національних і регіональних парків слід викорис-товувати показники максимально допустимого навантаження, які становлять:
-на всій території парку - одна особа на 5 га;
-в зоні регульованої рекреації - одна особа на 1 га;
-в зоні стаціонарної рекреації - 50 осіб на 1 га.
Щільність дорожньої мережі для парку в цілому слід приймати 0,2 км/км2 - 0,25 км/км2, а для функціональних зон - відповідно до показників таблиці 8.10.

 



Комментарии по данной теме: У межах регіонів та на транскордонних територіях слід формувати біосферні заповідники

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.