Туристичні зони
8.6.1У межах населених пунктів, а також на позаміських територіях за наявності визначних історико-архітектурних об\’єктів культурної спадщини, природних ландшафтів і пам\’яток природи слід створювати туристичні зони, які можуть включати підзони: екскурсійних природно-культурних об\’єктів, закладів для розміщення туристів, центрів обслуговування, майданчиків для огляду об\’єктів чи відпочинку, ділянок для аматорських занять, а також ландшафтно-маршрутних коридорів, що об\’єднують складові туристичної території.
Туристичні зони рекомендується створювати на землях рекреаційного, історико -культурного, природно-заповідного та оздоровчого призначення.
8.6.2До туристичних природно-культурних ресурсів належать об\’єкти:
-археологічні нерухомі об\’єкти культурної спадщини;
-історичні будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі);
-об\’єкти монументального мистецтва;
-об\’єкти архітектури – окремі будівлі, архітектурні споруди;
-об\’єкти містобудування – історично сформовані центри населених місць, площі, комплекси (ансамблі);
-об\’єкти садово-паркового мистецтва та ландшафтні природні території;
-об\’єкти науки і техніки;
-історико-культурні заповідники та музеї;
-об\’єкти природно-заповідного фонду;
-інші визначні місця.
8.6.3У залежності від особливостей природно-культурних ресурсів слід виділяти туристичні зони, що створюються на базі природно-заповідного фонду, об\’єктів культурної спадщини та змішані.
За функціональними ознаками туристичні зони поділяються на:
-культурного туризму, що формується на базі архітектурно-містобудівних об\’єктів культурної спадщини в історичних ареалах населених місць;
-пізнавального – на базі історико-архітектурних і ландшафтних об\’єктів культурної спадщини, переважно на позаміських територіях;
-оздоровчого – на територіях курортів у приморських, гірських районах, лікувальних місце-востях;
-рекреаційного – на територіях зон тривалого та короткочасного відпочинку, позаміських ландшафтних та рекреаційних територіях;
-зеленого – на озеленених територіях населених пунктів та приміських зон;
-екологічного – на територіях об\’єктів природно-заповідного фонду;
-сільського – на територіях сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь, фермер-ських господарств.
8.6.4Основою створення зон культурного та пізнавального туризму є ареали концентрації об\’єктів культурної спадщини. Площу цих територій доцільно встановлювати не менше ніж 1 тис. га.
Межі територій культурного та пізнавального туризму слід встановлювати згідно з максимальними радіусами переміщення екскурсантів протягом дня: пішохідні – 12 км, велосипедні – 60 км, водні – 30 км, автомобільні – 100 км.
8.6.5У межах туристичних зон слід виділяти екскурсійні зони, якщо середня щільність об\’єктів огляду на 1 тис. га становить не менше: природних – 10 одиниць, об\’єктів культурного туризму – 20, пізнавальних закладів – 5; а загальна площа ареалу об\’єктів огляду становить не менше 100 га.
8.6.6При формуванні екскурсійних зон слід враховувати, що об\’єкт туризму включає саму територію та зону його комфортного зорового сприйняття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *