При проектуванні парків, садів, скверів і бульварів слід передбачати максимальне збере-ження ділянок існуючих зелених насаджень та водойм та враховувати вимоги [62]. При цьому мінімальну площу озеленених територій слід приймати: парків – 2 га, скверів – 0,05 га, садів – 1,5 га.
Мінімальну ширину бульварів з однією пішохідною алеєю слід передбачати при розміщенні: між проїзними частинами – 18 м, між проїзною частиною та забудовою – 10 м.
Ширину пішохідних доріжок слід приймати кратною 0,75 м (ширина смуги руху однієї людини).
8.2.6На територіях житлової, громадської, курортної та рекреаційної забудови слід передбачати засоби:
-загального озеленення ділянок (дерева, чагарники, газони, квітники),
-площинного озеленення (дахів, міжрейкових трамвайних полотен, гольф-полів);
-вертикального озеленення будинків і споруд (фасадів, балконів, шумозахисних стінок);
-відновлюваного озеленення (порушених ділянок, ярів, схилів).
До інноваційних засобів збільшення площі озеленення територій забудови населених пунктів належать: вертикальні сади і парки (килимові та модульні), мобільні системи озеленення (пересувні форми), зелені екрани та стіни, сади безперервного цвітіння.
8.2.7Відстань від будинків, споруд, а також елементів благоустрою та інженерних мереж до дерев і чагарників слід визначати згідно з [77].
8.2.8Для озеленення міських населених пунктів слід передбачати розсадники деревних і чагарникових рослин та квітково-оранжерейні господарства. Нормативний показник площі розсадників треба приймати з розрахунку забезпеченості рівня озеленення мереж озеленених територій. Площу розсадників слід передбачати не менше 80 га; загальну площу квітково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 м2 на одного мешканця міста.
8.3Позаміські ландшафтні території
8.3.1Позаміські ландшафтні території являють собою сукупність природних та природно- антропогенних ландшафтних комплексів, які знаходяться за межами населених пунктів (ліси, лісопарки, луки, прибережні та водні угіддя, рекреаційні, оздоровчі, природно-заповідні території тощо), і виконують екологічні, санітарно-гігієнічні та рекреаційно-оздоровчі функції; вони можуть бути багатофункціональними та спеціалізованими.
Примітка. Основою формування позаміських ландшафтних територій є землі лісогосподарського, рекреаційного, оздоровчого, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
8.3.2Багатофункціональні позаміські ландшафтні території можуть складатися з:
а)курортно-оздоровчих та рекреаційних територій (зони короткочасного, тривалого та змішаного відпочинку);
б)територій лісового фонду;
в)територій дачної та садової забудови;
г)територій унікальних природно-заповідних об\’єктів (біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки);
д)територій зеленого, екологічного, сільського та етнографічного туризму (села-центри народних ремесел, етнічні осередки тощо).
8.3.3Спеціалізовані позаміські ландшафтні території формуються на базі:
а)територій природних парків (лісопарки, лукопарки, гідропарки, дендропарки, пейзажні парки);
44

б)територій тематичних парків і заповідників (етнографічні парки, парки-пам\’ятки садово-паркового мистецтва, історико-культурні заповідники);
в)територій спеціального призначення (санітарно-захисні і водоохоронні зони, захисне озеле-нення, оранжерейні господарства та розсадники).
8.3.4При розрахунках місткості позаміських ландшафтних та рекреаційних територій слід використовувати показники максимально допустимих рекреаційних навантажень згідно з табли – цею 8.3.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *