При русі автомобілів та тракторів з напівпричепами, з одним або двома причепами радіус кривої допускається зменшувати до 30 м, при русі поодиноких транспортних засобів – до 15 м.
Розширення проїзної частини дороги на кривій у плані встановлюється:
-при радіусі по осі дороги 15 м – 3,5 м;
-при радіусі по осі дороги 30 м та з рухом тягачів з напівпричепами – 2,6 м.
Радіуси кривих по межі проїзної частини та їх розширення біля в\’їздів у виробничі будівлі встановлюється в залежності від розрахункового типу рухомого складу.
7.6.21На генеральному плані сільськогосподарських підприємств, площа яких перевищує 5 га, слід передбачати не менше двох в\’їздів, відстань між якими по периметру огорожі повинна бути не більше 1500 м.
7.6.22При використанні відходів виробництва при будівництві доріг слід враховувати їх можливу агресивність та токсичність по відношенню до навколишнього природного середовища.
7.6.23Траси доріг, за можливості, слід прокладати по межах полів сівозмін та межах угідь господарств.
8ЛАНДШАФТНІ ТА РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ
8.1Мережа ландшафтних та рекреаційних територій
8.1.1Ландшафтні та рекреаційні території являють собою мережу ділянок озеленених та інших відкритих просторів різного призначення, розташованих як на територіях населених пунктів та приміських зон, так і на міжселенних територіях, в тому числі ландшафтних комплексів, рекреа – ційних зон, курортів та лікувально-оздоровчих місцевостей, об\’єктів культурної спадщини та туристичних зон, територій природно-заповідного та водного фондів, водозахисних, полезахисних, транспортно-розподільних озеленених смуг та інших об\’єктів зеленого господарства.
Території та об\’єкти природно-заповідного фонду, а також ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водні і водозахисні території та об\’єкти інших типів, що встановлені законодавством України, є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі.
Номенклатуру елементів мережі ландшафтних та рекреаційних територій наведено у додатку Д.
8.1.2При формуванні мережі ландшафтних та рекреаційних територій населених пунктів слід виділяти:
-території загального користування (ділянки садово-паркового будівництва – парки, сади, сквери, бульвари; лісопарки; частково об\’єкти природно-заповідного фонду);
-території обмеженого користування (ділянки житлової забудови, об\’єктів громадського обслу-говування, культурної спадщини, виробництва);
-території спеціального призначення (охоронювані природні території, озеленення санітарно- захисних та охоронних зон вздовж пішохідно-транспортних мереж, коридорів, сільськогосподарських та інших територій) згідно з додатком Д.
8.1.3Потреби у ландшафтних та рекреаційних територіях слід визначати за показниками нормативного забезпечення цими територіями постійних мешканців населених пунктів відповідно до таблиці 8.1, з урахуванням фізико-географічного районування території України згідно з додатком А.
У містах з чисельністю населення 100 тис. осіб і більше існуючі масиви міських лісів (за виключенням лісів Лісового фонду України) слід перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 м2/люд.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *