Будівлі та споруди сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств відповідно до їх розмірів та потужності, розміщуються:
-у виробничих зонах в межах населеного пункту та за його межами;
-на землях сільськогосподарського призначення (в тому числі земельних ділянках сільсько-господарських підприємств, особистих селянських господарств та фермерських господарств) при дотриманні санітарно-гігієнічних, зооветеринарних та протипожежних вимог з урахуванням функ-ціонального зонування території (хуторська система).
Генеральні плани виробничих об\’єктів, а також фермерських господарств, що розміщені поза межами населеного пункту, слід розробляти окремо.
Між підприємствами, установами, складами та відкритими майданчиками, що не є вибухо- та пожежонебезпечними, які не виділяють шкідливих речовин в обсягах, що не перевищують допустимі концентрації, не створюють акустичного забруднення та інших негативних впливів на навколишнє природне середовище та територію житлової забудови населеного пункту, має встановлюватися санітарно-захисна зона розміром не менше ніж 50 м.
Розміщення і визначення допустимих потужностей тваринницьких ферм в малих сільського-сподарських підприємствах, особистих селянських та фермерських господарствах здійснюються відповідно до техніко-економічних обґрунтувань.
7.6.5Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинно забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруд-нення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.
Розміщення будинків, споруд і комунікацій сільськогосподарських підприємств не допускається:
-в зонах сельових потоків, снігових лавин та зсувів;
-в першій та другій зонах санітарної охорони курортів;
-на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів;
-на земельних ділянках, забруднених органічними та радіоактивними речовинами;
-у межах прибережно-захисних смуг річок та інших водойм, на землях об\’єктів природно- заповідного фонду та їх охоронних зон, зонах охоронюваного ландшафту, окрім сінокосіння;
-на землях історико-культурного призначення;
-в зонах охорони пам\’яток культурної спадщини.
На територіях, де залягають корисні копалини, як виняток допускаються тимчасові споруди сільськогосподарських підприємств, які можуть функціонувати включно до початку видобування корисних копалин.
В першому, другому поясах зон санітарної охорони джерел водопостачання не допускається розміщення:
-тваринницьких ферм, птахофабрик, тепличних підприємств;
-відкритих майданчиків для зберігання автомашин та розміщення сільськогосподарських ремонтних майстерень, складів мінеральних добрив та отрутохімікатів, а також складів паливно- мастильних матеріалів, місць поховань, скотомогильників, полів зрошення та фільтрації гноєсховищ, силосних траншей та інших сільськогосподарських об\’єктів, які мають вплив на мікробне зараження підземних вод.
В третьому поясі зон санітарної охорони джерел водопостачання не допускається розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, отрутохімікатів та інших об\’єктів, що можуть спричинити хімічне забруднення підземних вод.
7.6.6При взаєморозміщенні виробничої і сельбищної територій слід передбачати між ними відповідні санітарно-захисні зони і забезпечувати зооветеринарні розриви.
Будівлі та споруди з технічними процесами, які є джерелом викидів в навколишнє природне середовище шкідливих речовин, повинні відокремлюватись санітарно-захисними зонами від житлових і громадських будинків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *