Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


Архитектурное проектирование зданий
0818 17

У найкрупніших та крупних містах зони громадської забудови слід формувати

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Веб, медиа, IT и программирование. Получение стройпаспорта, градусловий! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: Планировка и застройка территорий | Просмотров: 115 У найкрупніших та крупних містах зони громадської забудови слід формувати у вигляді системи загальноміського центру, яка, крім центрального ядра, складається також з громадських центрів планувальних зон та центрів житлових (виробничих, рекреаційних) районів і мікрорайонів.
Склад функціональних елементів, їх кількісні показники встановлюються у документації з просторового планування регіонального та місцевого рівнів.
Примітка. Міський центр в залежності від величини міста доцільно формувати або як площу, або як групу площ, поєднаних головною вулицею, серед яких визначається головна площа.
6.2.5Спеціалізовані громадські центри слід формувати переважно в найкрупніших, крупних та великих містах за рахунок групування об'єктів в єдиний комплекс.
Примітка. Спеціалізовані центри слід розміщувати відокремлено або у складі загальноміських гро-мадських центрів, центрів планувальних зон і планувальних районів, а також як окремі планувальні складові.
6.2.6До складу громадських центрів планувальних зон, крім установ і організацій обслуго-вування, слід включати адміністративні, бізнес-центри, об'єкти транспортної інфраструктури (транспортно-пересадочні вузли, пішохідні зони, території зберігання транспортних засобів тощо), а також земельні ділянки, призначені для розташування житлових будинків.
Питомий розмір територій, зайнятих власне під громадські функції, визначається залежно від значення громадського центру, класифікації населеного пункту. Ця величина відносно території центру може коливатися від 60 % до 70 % для ядра загальноміського центру або від 15 % до 20 % - для центрів повсякденного та періодичного обслуговування.
У міських та крупних сільських населених пунктах громадські центри виконують функції між- селенного обслуговування.
При розробленні документації з просторового планування площу багатофункціонального загальноміського центру слід визначати відповідно до укрупнених показників:
-для найкрупніших, крупних і великих міст - від 3,5 м2/особу до 5 м2/особу;
-для середніх міст - 5-10 м2/особу;
-для малих міських та сільських населених пунктів - 10-20 м2/особу.
6.2.7Розвиток загальноміських центрів може здійснюватися шляхом реконструкції і технічного переоснащення громадських будинків, перепрофілювання існуючих об'єктів, будівництва нових об'єктів; суміщення об'єктів різного типу, розміщення об'єктів повсякденного та періодичного обслуговування у вбудовано-прибудованих приміщеннях, в тому числі у перших поверхах житлових будинків.
6.2.8Загальну площу території громадських центрів у планувальних зонах найкрупніших, крупних міст слід приймати:
-за чисельності населення планувальної зони до 200 тис. осіб - від 15 га до 20 га;
-за чисельності населення від 200 тис. осіб до 500 тис. осіб - 20-30 га;
-за чисельності населення понад 500 тис. осіб - від 30 га до 60 га.
6.2.9При розміщенні громадських об'єктів (при формуванні громадських центрів) слід врахо-вувати показники граничної щільності громадської забудови відповідно за таблицею 6.9.
Таблиця 6.9 - Показники щільності забудови громадських центрів
Категорія населених пунктівЩільність сумарної загальної площі, тис. м2 роб. пл./га
Найкрупніші й крупні міста6,0 - 10,0
Великі міста4,0 - 6,0
Середні міста2,0 - 4,0
Малі міські і сільські населені пункти0,8 - 2,0
Примітка. Для найкрупніших та крупних міст щільність громадських функцій визначається для ядра центру, а в середніх і малих міських і сільських населених пунктах - для громадського центру в цілому.

 



Комментарии по данной теме: У найкрупніших та крупних містах зони громадської забудови слід формувати

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.