Доцільно передбачати поступове формування багатофункціональних архітектурно-плану-вальних структур, в основному збалансованих за кількістю жителів та місць прикладання праці, переважно на основі пішохідних зв\’язків.
4.17Планування і забудова територій населених пунктів, інших територій на регіональному та місцевому рівнях повинна здійснюватися за вимогами інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до [68].
5ПРОСТОРОВО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ
5.1У процесі просторового планування території на місцевому рівні визначаються сельбищна, виробнича, рекреаційна та ландшафтна зони, у межах яких окремі земельні ділянки мають бути планувально об\’єднані у такі функціональні зони:
-житлової та громадської забудови, яка складається з прибудинкових територій багато-квартирних будинків, земельних ділянок садибних будинків, гуртожитків, а також земельних ділянок, на яких розташовуються заклади дошкільної освіти, загальної середньої освіти, громадські центри мікрорайонів, заклади охорони здоров\’я, соціального захисту, культури та мистецтва, фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди, підприємства торгівлі і харчування, побутового обслуговування, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських та релігійних організацій, фінансово-кредитних установ, науково-дослідних та проектних організацій;
-виробничої забудови, на якій розташовані підприємства промисловості, енергетики, сільського, лісового, водного господарства та інших виробничих об\’єктів;
-рекреаційного та оздоровчого використання;
-озеленених територій, що складаються із зелених насаджень загального користування, зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення;
-транспортних комунікацій(транспортної інфраструктури), що складаються з вулиць, доріг, об\’єктів підприємств та мереж міського і зовнішнього транспорту;
-інженерних комунікацій (інженерної інфраструктури), яка включає території інженерних споруд і мереж.
5.2У процесі просторового планування територій на регіональному рівні визначаються зони:
-містобудівного освоєння, яка включає території житлової, громадської та виробничої забудови, а також об\’єктів інженерної і транспортної інфраструктури;
-переважно сільськогосподарського та лісогосподарського використання, яка включає сіль-ськогосподарські угіддя, землі лісогосподарського призначення, сільськогосподарські та лісогос-подарські підприємства та мисливські угіддя;
-природоохоронного призначення, яка включає території та об\’єкти природно-заповідного фонду (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки та інші природоохоронні території);
-оздоровчого та рекреаційного призначення;
-історико-культурного призначення, яка включає території, на яких розташовані пам\’ятки культурної спадщини, пам\’ятки, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зони охорони (буферні зони) пам\’яток культурної спадщини, історико-культурні заповідники, історико-культурні
14

заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї- садиби, історичні ареали населених місць.
5.3Зонування території населених пунктів здійснюється за ознаками:
-функціонального використання – функціональне зонування;
-граничних значень показників щільності проживаючих осіб на 1 га, а також поверховості забудови – будівельне зонування:
-за показниками співвідношення площ забудованих та відкритих просторів, у тому числі озеленених територій – ландшафтне зонування;
-за розташуванням об\’єктів містобудування відносно центру населеного пункту: центральна (з визначенням меж ядра центру для найкрупніших, крупних та великих міст), серединна та периферійна частини.
Примітка 1. Зонування території населених пунктів виконується з урахуванням природоохоронних, екологічних, історико-культурних та інших планувальних обмежень.
Примітка 2. Межі зон визначаються з урахуванням особливостей природних чинників, історичної еволюції міського планування, особливостей трасування мереж транспортної та інженерної інфраструктури.
5.4Під час планування території враховуються: цільове призначення існуючих земельних ділянок, їх правовий режим, юридично установлені межі, визначені види містобудівної діяльності, кількісні параметри, їх взаємне розташування у просторі, а також просторове розміщення елементів соціальної, транспортної та інженерної інфраструктури.
5.5Містобудівна організація території населеного пункту має формуватися в напрямках:
-функціональному (функціонально-планувальна структура);
-морфологічному (архітектурно-планувальна структура);
-соціальному (соціально-планувальна структура).
5.6Функціонально-планувальна структура формується шляхом відповідного розміщення ділянок, призначених для різних видів соціальної, виробничої, рекреаційної, комунікаційної діяльності.
Примітка. Окремі ділянки території природно-ландшафтного комплексу слід розглядати в якості елементів цілісної (неперервної) системи озеленених територій міста і його приміської зони.
5.7Архітектурно-планувальна структура передбачає формування інфраструктури транс- портного-пішохідного (велосипедного) руху (найбільш поширені схеми магістралей – радіальна, радіально-кільцева, прямокутна, діагональна, гексагональна тощо).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *