Конт.:

Олег Прокопенко

Кандидат наук, архитектор в Киеве Tel, Viber +38 063 608 7812


 
Вперед
Назад
052009 02

БЛАГОУСТРОЙСТВО РАЙОНОВ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ЖИЛИЩНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Подготовка эскиза для получения стройпаспорта! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: --- | Просмотров: 6 665

БЛАГОУСТРОЙСТВО РАЙОНОВ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ЖИЛИЩНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА
6.1. Основным требованием рационального решения планировки районов индивидуального жилищного строительства является использование существующего рельефа местности с целью сохранения растительного слоя и выполнения наименьшего объема земляных работ.
6.2. Вертикальная планировка территории районов индивидуального жилищного строительства должна обеспечить: открытый отвод поверхностных вод со всей территории системой водостоков; допустимые для движения транспорта и пешеходов уклоны проездов, тротуаров и площадок; минимальный и, вместе с тем, равный объем выемки и подсыпки грунта.
6.3. Система водостоков должны быть увязана с общегородской (общепоселковой) системой водоотвода.
6.4. Ширина улиц в границах красных линий в районах индивидуального жилищного строительства принимается от 10 до 18 м, а ширина ее проезжей части, в зависимости от перспективной интенсивности движения и с учетом категории улицы, - не менее двух полос по 3-3,5 м. При малой интенсивности движения ширину проезжей части следует доводить до указанных размеров путем поэтапного строительства, а резервные полосы для ее расширения использовать под озеленение.
6.5. При трассировке улиц особое внимание необходимо обращать на рельеф местности, выбирая такие продольные уклоны, которые, с одной стороны, обеспечивали бы нормальное движение и естественный сток поверхностных вод, а с другой - снижали бы объем земляных работ. Не следует намечать улицы параллельно горизонталям, так как это затрудняет естественный сток вод, а также проводить их на крутом рельефе поперек горизонталей, так как это либо увеличивает объем земляных работ при их выравнивании, либо приводят к излишней крутизне на подъемах. С этих позиций диагональное расположение улиц по отношению к горизонталям следует признать оптимальным.
Наименьший продольный уклон улиц, способствующий естественному стоку поверхностных вод, принимается 0,5%, а продольные уклоны главных и второстепенных улиц, обеспечивающие удобное сообщение - соответственно 5 и 8%.
6.6. Ширина проезжей части внутренних проездов с одной полосой движения должна быть равна от 3 до 3,5 м, а подъездов к домам - от 2,6 до 3 м. На однополосных проездах шириной до 3,6 м через каждые 75-100 м предусматриваются разъезды шириной 6 м и длиной 15 м.
Ширина подъездов к усадьбам, размещаемым во втором ряду при двухрядной застройке, принимается 4 м между оградами, а тупиковых подъездов к группам жилых домов - 8-10 м между оградами. Протяженность тупиковых подъездов к приусадебным участкам не должна превышать 100 м. Они должны заканчиваться поворотными треугольникам со сторонами по 7 м, или кольцевыми объездами радиусом 10-12 м по внутренней стороне проезжей части.
6.7. Ширина тротуаров допускается 1 м. Вдоль внутренних и хозяйственных проездов устройство тротуаров не обязательно.
6.8. Для сокращения осваиваемых территорий, снижения стоимости строительства и эксплуатации сетей инженерного оборудования, а также благоустройства районов индивидуального жилого строительства следует планировочными средствами, двухрядным, групповым, тупиковым и другими приемами уплотнять застройку, уменьшать протяженность и площадь улиц и проездов, приходящихся на одну усадьбу.
6.9. Озеленение и благоустройство тротуаров в районах индивидуального жилищного строительства возлагается на застройщиков. В посадках вдоль улиц наряду с декоративными, целесообразно высаживать плодовые деревья и кустарники. Озеленение улиц шириной 12 м следует осуществлять за счет палисадников.
6.10. При группах домов необходимо предусматривать озелененные участки с площадками для игр детей.
6.11. В озеленении территорий общего пользования должны преобладать свободная, главным образом, групповая посадка деревьев и кустарников, травяные газоны, позволяющие снизить стоимость озеленения и придать зеленым насаждениям живописный характер.

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

052009 02

Порядок проведення обмірювальних робіт

Олег Прокопенко - кандидат наук, архитектор в Киеве, дизайн-проекты. Подготовка эскиза для получения стройпаспорта! Анализ земельных участков под застройку с разработкой архитектурной концепции. Опыт государственной службы в центральном органе гос. исп. власти.

Автор: Oleg | Раздел: --- | Просмотров: 7 160

Порядок проведення обмірювальних робіт
3.1 Загальні вимоги
3.1.1 Під час технічної інвентаризації виконується обмір будинків, господарських будівель та споруд, розташованих на земельних ділянках. Обміри здійснюються вимірювальними приладами, найбільш поширеним з яких є рулетка.
Рулеткою 20-метрової або більшої довжини рекомендується здійснювати зовнішній обмір великих будинків та земельних ділянок.
Кращим з вимірювальних приладів є електронна рулетка, застосування якої вдосконалює процес обміру та підвищує рівень точності при виконанні робіт.
Так при обмірі об'єкта довжиною від 1 до 10 метрів, десятиразовий контроль може встановити помилку, що не перевищує +-5 мм.
3.1.2 Ескіз плану будинку та абрис земельної ділянки виконуються на бланках встановленої форми (додатки 1.12 та 1.13 до Інструкції. Для будинків довжиною більше 15-20 м, а також земельних ділянок з великою кількістю будівель та споруд, коли ескіз (абрис) важко розмістити на бланку встановленої форми, він виконується на папері.
В залежності від величини будинку (забудови ділянки) формат ескізу (абрису) має бути 210 х 297 мм або більших розмірів.
З лівого боку ескізу (абрису) залишається поле 2-3 см для підшивки.
3.1.3 Усі цифри в ескізі (абрисі) проставляються в двох напрямах, щоб їх було можливо прочитати по горизонталі зліва направо, по вертикалі - знизу вверх.
Цифри мають бути написані розбірливо (без перекреслень та затемнення креслення) і щоб було зрозуміло, до якого проміру конкретно відноситься кожна цифра або надпис.
3.1.4 Заокруглення цифрових показників лінійних промірів не допускається (фіксується показник до сотих).
Перекреслення ескізу (абрису) в камеральних умовах не дозволяється.
Примітка. Недбало складені ескіз або абрис, незручні для читання, розглядаються як брак. Те ж відноситься і до ескізу, який має пропуски.
У випадку, коли на ескізі виконаний невірний надпис розміру, останній не повинен стиратися чи замальовуватися коректором, натомість його слід закреслити і зверху надписати вірний розмір.
3.2 Порядок складання ескізу
3.2.1 При обмірі багатоповерхових будинків ескіз (додаток 1.12 до Інструкції складається на кожний поверх будинку, починаючи з підвального і закінчуючи останнім (верхнім) поверхом.
Для полегшення робіт по складанню ескізів, при можливості, слід використовувати проекти об'єктів, що інвентаризуються. При візуальному обстеженні об'єкта рекомендується враховувати наступні характеристики:
- площа приміщень;
- висота (від підлоги до стелі);
- наявність природного освітлення (вікна);
- матеріали фундаментів, стін (перегородок), перекриття та покрівлі щодо їх капітальності і довговічності;
- наявність інженерного обладнання.
3.2.2 Ескіз будинку виконується безмасштабно.
3.2.3 У тих випадках, коли в ескізі неможливо здійснити всі записи і проставити всі проміри будинку, допускається збоку на чистому полі ескізу робити виноску і викреслювати у більших розмірах потрібний вузол плану і проставляти необхідні розміри.
3.2.4 Кожний будинок (будівля) чи прибудова повинні бути обміряні за своїм периметром по цоколю для підрахування забудованої площі і вище цоколя з точністю до +-1 см на кожні 10 м проміру по поверхні стін будинку (будівлі) з узяттям всіх необхідних розмірів для підрахунку площ будинків (будівель), їх прибудов.
Примітка. Виступаючі частини стін (пілястри, розкріповки) товщиною до 10,0 см та шириною до 1,0 м не заміряються і на ескіз не наносяться. Усі інші виступи в будинках заміряються, наносяться на ескіз і включаються до загальної кубатури будинку.
3.2.5 Послідовність обміру та складання ескізу будинку наступна:
- замальовка в ескізі контуру зовнішніх капітальних стін будинку, контуру стін прибудов, ґанків, сходів тощо, а також віконних та дверних прорізів по всьому зовнішньому периметру стін;
- початкова точка обміру будинку в ескізі позначається нулем. Цифри, що показують початок і кінець віконних і дверних прорізів, виступів, ґанків, сходів тощо записуються в ескізі перпендикулярно по відношенню до накресленої стіни.
У тих місцях, де обмір по всьому периметру стін недоступний, зовнішній промір може бути визначено шляхом підсумовування внутрішніх промірів приміщень і товщин стін.
3.2.6 При обмірі багатоповерхових будинків з вікнами однакової ширини, розміщених на всіх поверхах і по одних вертикальних осях, зняття розмірів щодо розміщення вікон здійснюється лише на першому поверсі. Вікна, розташовані не по одній осі, або вікна різних розмірів заміряються (прив'язуються) на кожному поверсі окремо всередині приміщень.
3.2.7 При обмірі дерев'яних будинків, кути яких зрубані "в чашечку" з випуском кінців брусів (пластин), довжина і ширина цих випусків не обміряються.
3.2.8 Висотою будинку садибного типу (будівлі) вважається відстань від рівня спланованої поверхні землі до верхньої лінії завершення карнизу. Це правило не поширюється на будинки, які мають мансарди, підвали.
3.2.9 При наявності в будинку підвалу висота будинку рахується від позначки +- 0,00 (рівень підлоги першого поверху) до відмітки верху перекриття останнього поверху.
Висота підвалу визначається від рівня підлоги підвалу до поверхні підлоги 1-го поверху.
3.2.10 Для визначення висоти мансардного поверху (з нахиленою стелею) береться середня відстань від підлоги мансарди до верхньої поверхні її перекриття.
3.2.11 У будинках, будівлях та прибудовах до них, які мають односкатний дах, висотою вважається середня відстань від землі до лінії перетину зовнішньої стіни із скатом даху.
3.2.12 Висота будинку (будівлі), зведеного на стовпах, без фундаменту (на палях) визначається від верху ростверка до верхньої лінії завершення карнизу (включаючи висоту всіх поверхів).
У разі розташування об'єкта на косогорі за висоту будинку (будівлі) приймається підсумована висота від урізу цоколя до верхньої лінії завершення карнизу плюс середня виважена висота цоколя, одержана за результатом виміру висот цоколя у всіх необхідних місцях.
3.2.13 Після закінчення робіт по зовнішньому обміру будинку продовжуються обміри внутрішніх приміщень.
Ескіз складається на всі приміщення відразу або поступово, одночасно з обміром окремих приміщень. У обох випадках складання ескізу повинно починатися з замальовки внутрішніх капітальних стін, перегородок і печей, а потім інших елементів: дверей, сходів, ніш, арок, люків, санітарно-технічного обладнання тощо.
3.2.14 Внутрішній обмір приміщень здійснюється (з точністю до 1 см) по всьому периметру за розмірами, виміряними між поверхнями стін і перегородок на висоті 1,10-1,30 м від підлоги, з одночасним обміром дверей, печей, виступів та інших елементів з дотриманням таких обов'язкових правил:
- двірні та віконні прорізи заміряють на світлі (за завісами);
- під час обміру сходових кліток заміряють весь простір сходової клітки, у т.ч. сходові марші, перехідні сходові площадки, а також вільний (не зайнятий) простір сходової клітки, вказують на ескізі кількість сходинок та напрям підйому маршів;
- санітарно-технічне обладнання - водопровідні крани, раковини, ванни, унітази, опалювальні колонки тощо не обміряють, а лише "прив'язують" - виконують проміри від сантехприладів до поверхонь стін (для подальшого нанесення умовними позначками на план);
- виступи печей, димарів, вентиляційних коробів, стін, перегородок, ніш тощо, розміром понад 10 см, підлягають обміру та нанесенню на ескіз;
- у приміщеннях будинків виробничого призначення обміряють фундаменти під обладнання або місця розташування обладнання зі схованими у підлогах фундаментами.

 

Градостроительный расчет для получения градостроительных условий и ограничений, архитектурное проектирование, разработка эскиза намерений застройки для получения строительного паспорта застройки в Киеве!

 

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Мінрегіону України від 05.07.2011 № 103 та діє в редакції наказу Мінрегіону України від 25.02.2013 № 66. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 кв.м., господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45. Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109. Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461. Прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадянських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж відбувається відповідно до наказу Мінрегіону України від 19.03.2013 № 95, зареєстрованого в Мін'юсті України 15 квітня 2013 року за № 612/23144.

Олег Викторович - кандидат наук, сертифицированный архитектор. Районы Киева: Голосеевский, Святошинский, Соломенский, Оболонский, Подольский, Печерский, Шевченковский, Дарницкий, Днепровский, Деснянский. Районы Киевской области: Барышевский, Белоцерковский, Богуславский, Бориспольский, Бородянский, Броварский, Васильковский, Володарский, Вышгородский, Згуровский, Иванковский, Кагарлыкский, Киево-Святошинский, Макаровский, Мироновский, Обуховский, Переяслав-Хмельницкий, Полесский, Ракитнянский, Сквирский, Ставищенский, Таращанский, Тетиевский, Фастовский, Яготинский.