Національна академія наук України
Національна академія медичних наук України
Міністерство охорони здоров’я України
ЧЕТВЕРТИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС З БІОЕТИКИ
з міжнародною участю
20-23 вересня 2010
Київ, Україна
ЕКОЛОГІЯ І БІОЕТИКА с.103,104

ПИТАННЯ БІОЕТИКИ ПРИ ПЛАНУВАННІ ТЕРИТОРІЙ, ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ, ЗАБУДОВІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

О.В.Прокопенко (1), Н.О.Прокопенко (2)
1 Міністерство регіонального розвитку та будівництва України;
2 ДУ «Інститут геронтології НАМН України», Київ, Україна
Згідно з Конституцією України, основним законом, який виходить із гуманістичних та правових засад, людина, її життя і здоров\’я, честь, гідність, недоторканість і безпека визнаються у державі найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 49 та 50 у Конституції «держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя», «кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди». Саме на забезпечення конституційних гарантій спрямована концепція екологічної політики. Забезпечення здорового середовища – основний і, вочевидь, єдино можливий шлях підтримки балансу між інтересами господарської діяльності і забезпеченням екологічної безпеки населення. 
Забруднення середовища обумовлює як збільшення безпосередніх витрат на обладнання житлових квартир, так і шкоду здоров’ю населення. Існує достовірний зв\’язок між ступенем забруднення території населених місць і рівнем захворюваності. Тому з позицій біоетики людина при виборі місця свого проживання повинна мати доступ до інформації щодо стану довкілля, ступеню реального забруднення та ризики його для здоров’я. Оцінка екологічної обстановки дозволяє скорегувати місце свого проживання. Це можливо тільки при наявності містобудівного кадастру населених пунктів і єдиної цілісної системи законодавства у сфері 104
містобудування. Містобудівна документація повинна включати дані про належність території до певних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики будинків і споруд. Загрозливе забруднення території населених місць призводить до необхідності все більш детального врахування екологічних факторів у сфері містобудування. 
Актуальним залишається питання створення промислових зон та міських територій з врахуванням дотримання екологічних та санітарних норм при проектуванні поселень, промислових територій та транспортної мережі, а також питання щодо співвідношення між процесами урбанізації та природою, впровадження систем керування процесами урбанізації архітектурно-планувальними методами та правилами розподілу територій в межах областей за відповідними нормами проектування територій. Реалізація екологічних вимог до містобудівного розвитку передбачає наступні напрямки: ліквідацію зон екологічного ризику; санацію і реабілітацію територій, які піддаються сильному техногенному навантаженню; ліквідацію зон шумового дискомфорту на території житлової і громадської забудови, зон загазованості примагістральних територій; створення сприятливих мікрокліматичних умов на територіях житлової і громадської забудови. Такі заході щодо містобудування з визначеною морально-етичною позицією дозволяє забезпечити належні умови життєдіяльності населення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *