Положення, що стосуються будівельних виробів

Положення, що стосуються будівельних виробів
6.3.1 Будівельні вироби і відповідні характеристики,
яких може стосуватись основна вимога
З метою підготовки технічних завдань на розроблення нормативних документів категорії В нижче наведено перелік характеристик окремих виробів або груп виробів, які сприяють здатності будівельного об\’єкта в цілому або його окремих частин задовольняти основну вимогу. Наведений перелік не є вичерпним.
Через взаємозалежність положень основної вимоги, визначених в 3.1, один і той же виріб може підпадати під дію більше як одного з цих положень. Це може вплинути на рівень вимог до експлуатаційних характеристик виробу на конкретному будівельному об\’єкті через різні сценарії пожежі, яких стосуються положення основної вимоги. Необхідно також враховувати взаємозв\’язок різних характеристик.
6.3.1.1 Вироби, на які поширюються вимоги щодо характеристик \”реакція на вогонь\”
Для оцінювання характеристик виробів \”реакція на вогонь\” необхідно розробити узгоджене рішення, згідно з яким можуть проводитись повномасштабні чи маломасштабні випробування, що мають корелювати з відповідними сценаріями реальних пожеж.
Вироби повинні розглядатись з урахуванням умов їх експлуатації.
Прийнято, що відповідними критеріями експлуатаційних характеристик є: горючість, займистість, швидкість тепловиділення, швидкість поширення полум\’я, швидкість димоутворення, токсичність газів, палаючі краплини/частки та/або їх комбінація.
Вироби можуть бути однорідними (гомогенними) матеріалами, композитами або збірними, наприклад:
– вироби для стін, стель і підлог, у тому числі покриття їх поверхні;
– будівельні конструкції;
– вироби, які входять до складу будівельних конструкцій;
– компоненти труб і повітропроводів (у тому числі їх зовнішня ізоляція);
– вироби для фасадів/зовнішніх стін (у тому числі шари ізоляції тощо).
6.3.1.2 Вироби для покриттів (дахів), до яких висуваються вимоги пожежної безпеки
6.3.1.2.1 Покриття (дахи), що зазнають впливу вогню зсередини:
а) для покриттів (дахів), до яких висуваються вимоги з вогнестійкості в умовах повністю розвиненої пожежі знизу, див. 6.3.1.3.3;
б) для оцінювання поведінки експлуатаційних характеристик покриттів (дахів), які зазнають впливу поодинокого предмета, що горить під покриттям (див. 3.2), слід враховувати таке:
– руйнування покриття (даху);
– проникнення вогню крізь покриття (дах) і загоряння поверхні покриття (даху);
– поширення вогню знизу та всередині покриття (даху);
– палаючі краплини/частки в зонах, віддалених від джерела запалювання.
6.3.1.2.2 Покриття (дахи), що зазнають впливу вогню ззовні
Для оцінювання поведінки покриттів (дахів) (у тому числі шарів теплоізоляції, пароізоляції, підкладок тощо) і вікон верхнього світла необхідно проводити випробування з метою:
– визначення впливу моделі падаючого предмета, що горить, на покриття (дах) без вітру;
– визначення впливу вітру на покриття (дах) і вікна верхнього світла, які загорілись від моделі падаючого предмета, що горить (з тепловим випромінюванням).
Критерії експлуатаційних характеристик повинні містити обмеження щодо:
– проникнення вогню всередину будівлі крізь покриття (дах) або вікно верхнього світла;
– поширення вогню по зовнішній поверхні або всередині композиції покрівлі;
– утворення палаючих краплин / часток.
6.3.1.3 Вироби, до яких застосовуються вимоги до вогнестійкості
6.3.1.3.1 Загальні положення
На теперішній час в Європі та інших країнах для оцінки вогнестійкості широко використовується стандартний температурний режим, що прийнятий у ДСТУ Б В.1.1-4 і яким моделюється пожежа. Вважається, що він відповідає стадії після повного охоплення пожежею всієї поверхні горючих матеріалів в замкненому об\’ємі, тобто повністю розвиненої пожежі в будівлі. Проте випробування на вогнестійкість у стандартному температурному режимі не має на меті відображення температур і навантажень, які могли б спостерігатись під час реальних пожеж. Під час такого випробування визначається характеристика відносної поведінки конструкцій і матеріалів у межах потужностей і розмірів стандартних печей. Загалом невизначеності відносно поведінки конструкцій під час реальних пожеж враховуються шляхом встановлення підвищених вимог до вогнестійкості.
Сценарій реальної пожежі може використовуватись як альтернатива стандартному температурному режиму. Це особливо доцільно в разі, якщо не досягається повного охоплення пожежею всієї поверхні горючих матеріалів у замкненому об\’ємі або якщо можна припустити суттєві відмінності між інтенсивностями теплообміну або коли елементи піддаються нерівномірному нагрiванню.
Характеристикою вогнестійкості конструкції є межа вогнестійкості, яка визначається часом від початку вогневого випробування за стандартним та/або додатковими, альтернативними температурними режимами до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів із вогнестійкості.
Розрізняють такі основні види граничних станів будівельних конструкцій з вогнестійкості:
– граничний стан за ознакою втрати несучої здатності (умовне літерне позначення R) (далі – несуча здатність);
– граничний стан за ознакою втрати цілісності (умовне літерне позначення Е) (далі – цілісність);
– граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності (умовне літерне позначення I) (далі – теплоізолювальна здатність).
Будівельні конструкції залежно від нормованих граничних станів із вогнестійкості і межі вогнестійкості поділяються на класи вогнестійкості.
Позначення класу вогнестійкості будівельних конструкцій складається з умовних літерних позначень граничних станів і числа, що відповідає нормованій межі вогнестійкості у хвилинах, з ряду: 15; 30; 45; 60; 90; 120; 150; 180; 240; 360.
Приклади.
Клас вогнестійкості R 120 означає, що за ознакою втрати несучої здатності значення межі вогнестійкості конструкції має бути не менше 120 хв і менше ніж 150 хв.
Клас вогнестійкості RE 60 означає, що за ознаками втрати несучої здатності і втрати цілісності значення межі вогнестійкості має бути не менше 60 хв і менше 90 хв незалежно від того, який із цих двох граничних станів настане раніше.
Клас вогнестійкості REI 30 означає, що за ознаками втрати несучої здатності, втрати цілісності і втрати теплоізолювальної здатності значення межі вогнестійкості має бути не менше 30 хв і менше 45 хв незалежно від того, який з цих трьох граничних станів настане раніше.
Якщо для конструкції нормуються різні значення межі вогнестійкості за різними граничними станами, то позначення класу вогнестійкості складається з двох або трьох частин, що розподілені між собою похилою рисою. При цьому різні значення межі вогнестійкості за різними граничними станами позначають за їх зменшенням.
Приклад
Клас вогнестійкості R 120/EI 60 означає, що за ознакою втрати несучої здатності значення межі вогнестійкості має бути не менше 120 хв і менше 150 хв, за ознакою втрати цілісності або теплоізолювальної здатності значення межі вогнестійкості має бути не менше 60 хв і менше 90 хв незалежно від того, який з двох граничних станів настане раніше.
Будівельна конструкція, яка має межу вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності 155 хв, за ознакою втрати цілісності 80 хв та за ознакою втрати теплоізолювальної здатності 42 хв класифікується як R 120/ RE 60/ REI 30; будівельна конструкція, яка має межу вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності 70 хв і за ознакою втрати цілісності 35 хв, класифікується як R 60/ RE 30.
Коли застосовується підсумкова класифікація, то для визначення відповідної класифікації можуть поєднуватись виміряні значення для кожного виробу, округлені в бік зменшення до 1 хв.
Класифікація може бути розширена так:
– W (коли теплоізолювальна здатність контролюється за величиною потоку випромінюваного тепла);
– М (коли враховуються особливі механічні дії);
– С (для дверей, оснащених пристроєм самозачинення);
– S (для конструкцій з особливими обмеженнями щодо димопроникності).
Для несиметричних протипожежних перешкод класифікація з вогнестійкості визначається в умовах впливу вогню зі сторони, що оцінюється як така, яка має найменшу вогнестійкість, окрім випадків, коли напрямок дії вогню відомий.
6.3.1.3.2 Несучі конструкції без огороджувальних функцій (наприклад, балки, колони)
Оцінювання вогнестійкості несучих конструкцій без огороджувальних функцій (колон, балок) за розгляду сценарію умовної пожежі проводять за таких умов:
експозиція/дія: стандартний температурний режим;
критерії експлуатаційних характеристик: несуча здатність R;
класифікація: R15, R30, R45, R60, R90, R120, R150, R180, R240.
У разі оцінювання цих конструкцій за умов реальної пожежі:
Експозиція/дія: режим реальної пожежі.
Критерії експлуатаційних характеристик: стійкість конструкції відносно заданого часу або заданого пожежного навантаження.
Класифікація: відповідає/не відповідає.
6.3.1.3.3 Несучі конструкції з функцією протипожежних перешкод (наприклад, стіни, перекриття, покриття (дахи), зокрема ті, що мають засклення)
Ці конструкції оцінюють за таких умов:
Експозиція/дія:
а) стандартний температурний режим;
б) удар, що імітує руйнування інших частин конструкцій у разі пожежі (тільки для певних видів стін; встановлюється випробуванням або розрахунком).
Критерії експлуатаційних характеристик (комбінації прийнятих класифікацій):
– несуча здатність, цілісність і теплоізолювальна здатність REI;
– несуча здатність і цілісність RE;
– несуча здатність R;
– несуча здатність, цілісність і теплоізолювальна здатність за наявності удару REI – M;
– для засклених частин можна також використовувати критерій випромінювання W.
Класифікація:
– RE 30; RE 60; RE 90; RE 120; RE 150; RE 180; RE 240;
– REI 15; REI 30; REI 45; REI 60; REI 90; REI 120; REI 150; REI 180; REI 240;
– REІ-M 30; REІ-M 60; REІ-M 90; REІ-M 120; REІ-M 150; REІ-M 180; REІ-M 240.
6.3.1.3.4 Вироби і системи для захисту конструкцій або частин об\’єкта
У цьому розділі встановлені особливі вимоги для оцінювання внеску вогнезахисних покриттів та облицювань до вогнестійкості частин об\’єкта, наприклад, стін, перекриттів, покриттів, балок, колон.
а) підвісні стелі
Експозиція/дія:
– стандартний температурний режим (знизу підвісної стелі);
– вплив поодинокого предмета, що горить (цей вплив знизу використовується тільки за особливих обставин і не є обов\’язковим для всіх підвісних стель).
Критерії експлуатаційних характеристик:
– у стандартному режимі для всієї конструкції:
 несуча здатність;
 цілісність;
 теплоізолювальна здатність;
– під впливом поодинокого предмета, що горить, стійкість компонентів підвісної стелі.
Класифікація: чинна тільки для комбінації елемента конструкції з підвісною стелею;
б) вогнезахисні покриття, облицювання та екрани
Ці вироби і системи використовуються для протипожежного захисту несучих елементів і конструкцій з метою збільшення тривалості збереження їх несучої здатності в разі пожежі. Вогнезахисні покриття можна характеризувати з точки зору властивостей матеріалів (теплопровідності, температуропровідності, цілісності, здатності до зчеплення тощо) в діапазоні високих температур для визначення несучої здатності захищених елементів (розрахунковим методом та/або екстраполяцією або інтерполяцією результатів випробування).
Експозиція/дія: стандартний температурний режим (див. також 5.2.2 для виробів, які починають виконувати свою функцію тільки під впливом теплового потоку від вогню).
Критерії експлуатаційних характеристик: такі самі, як і для незахищених несучих конструкцій, наведених в 6.3.1.3.2 і 6.3.1.3.3.
Класифікація: така ж сама, як і для незахищених несучих конструкцій, наведених в 6.3.1.3.2 і 6.3.1.3.3.
6.3.1.3.5 Вироби для ненесучих конструкцій або частин об\’єкта
6.3.1.3.5.1 Перегородки (в тому числі такі, що включають засклення)
Застосовуються положення лише а) або а) і б) разом.
Експозиція/дія:
а) стандартний температурний режим;
б) удар, що імітує руйнування інших частин конструкцій у разі пожежі (тільки для певних видів стін; встановлюється випробуванням або розрахунком).
Критерії експлуатаційних характеристик (комбінації класифікацій):
– цілісність Е;
– цілісність і теплоізолювальна здатність ЕІ;
– цілісність і теплоізолювальна здатність за наявності удару ЕІ-М;
– для засклених частин додатково може використовуватись критерій випропромінювання W.
Класифікація:
– E 30; E 60; E 90; E 120;
– EI 15; EI 30; EI 45; EI 60; EI 90; EI 120; EI 180; EI 240;
– EI-M 30 EI-M 60 EI-M 90 EI-M 120.
6.3.1.3.5.2 Фасади, зовнішні стіни (в тому числі засклені елементи)
Необхідно розглядати два підходи:
а ) підхід щодо визначення вогнестійкості:
– пожежа зсередини приміщення (див.6.3.1.3.5.1);
– пожежа ззовні.
Експозиція/дія: заданий температурний режим, що відповідає стандартному температурному режиму щонайменше до 600 оС, після чого температура повинна підтримуватись на досягнутому рівні протягом часу, що залишився до кінця випробування.
Критерії експлуатаційних характеристик:
– цілісність (Е);
– цілісність, теплоізолювальна здатність ЕІ.
Класифікація:
– Е 15; Е 30; Е 60; Е 90;
– ЕІ 15; ЕІ 30; ЕІ 60; ЕІ 90.
б) підхід щодо поширення вогню вгору всередині стін або вздовж зовнішніх частин фасадів (див. 6.2.3.4.2 б).
6.3.1.3.5.3 Стельові мембрани
Стельова мембрана – це стеля, якій притаманна власна вогнестійкість, що не залежить від будь-яких елементів, які розташовані зверху (на відміну від підвісної стелі).
Експозиція/дія:
а) стандартний температурний режим (вплив знизу стелі);
б) вплив вогню з порожнини, розташованої над стельовою мембраною.
Критерії експлуатаційних характеристик: цілісність та теплоізолювальна здатність ЕІ.
Класифікація: ЕІ 15; ЕІ 30; ЕІ 45; ЕІ 60; ЕІ 90; ЕІ 120; ЕІ 180; ЕІ 240.
6.3.1.3.5.4 Фальш-підлоги
У цьому розділі розглядається фальш-підлога, що використовується у конструктивному з\’єднанні з перекриттям, яке розташоване під нею.
Експозиція/дія: вогневий вплив (визначається в дорученні на розроблення нормативного документа) знизу фальш-підлоги (тобто всередині порожнини).
Критерії експлуатаційних характеристик: несуча здатність, цілісність та теплоізолювальна здатність.
Класифікація: визначається в дорученні на розроблення нормативного документа.
6.3.1.3.5.5 Протипожежні двері та ворота (жалюзі) і пристрої для їх зачинення (включаючи такі, що містять засклення та металеві вироби кріплення)
У цьому розділі викладено конкретні вимоги до вогнестійкості дверей, у тому числі таких, що містять засклення.
Експозиція/дія: стандартний температурний режим.
Критерії експлуатаційних характеристик:
– цілісність Е;
– цілісність та теплоізолювальна здатність (вимоги до теплоізолювальної здатності біля крайових зазорів можуть бути знижені до рівня, за якого виключене загоряння горючих поверхневих покриттів з боку, що не зазнає вогневого впливу) ЕІ;
– самозачинення С;
– цілісність і випромінювання (тільки для елементів, до яких не висуваються вимоги до теплоізолювальної здатності І) EW.
Класифікація:
– EI 15; EI 30; EI 45; EI 60; EI 90; EI 120; EI 180; EI 240;
– EW 30; EW 60;
– E 15; E 30; E 45; E 60; E 90; E 120; E 180; E 240.
Пристрої для зачинення
У цьому розділі також розглядаються вимоги щодо забезпечення самозачинення дверей та воріт, які є частиною протипожежної перешкоди в разі виникнення вогню та/або диму.
Двері та ворота зачиняються пристроями для зачинення або після кожного відчинення чи лише в разі виникнення пожежі. Механізмами зачинення, які призначені для роботи лише в разі виникнення пожежі, є системи постійного утримання дверей у відчиненому стані або пристрої для зачинення дверей, які вільно рухаються. Вони повинні забезпечувати надійність замикання навіть у разі відмови енергопостачання. Це обладнання може додатково оснащуватись пристроєм для відчинення.
До складу системи постійного утримання дверей у відчиненому стані може входити пожежний сповіщувач (наприклад, тепловий та/або димовий), пристрій розблокування, механізм фіксації відкритого положення та джерело живлення. Спрацювання пристрою розблокування в разі пожежі або з будь-яких інших причин розблокування (наприклад, ручна дія) повинне забезпечувати замикання стулок дверей за допомогою їх механізму зачинення. Функціонування системи постійного утримання дверей у відчиненому стані залежить від надійності її систем виявлення і розблокування та сумісності елементів.
Пристрій зачинення дверей не заважає вільному руху дверей у звичайному режимі, але в разі пожежі він спрацьовує для зачинення дверей.
Необхідно враховувати термін експлуатації пристрою для зачинення (див. розділ 7).
Експозиція/дія: умови навколишнього середовища.
Критерії експлуатаційних характеристик:
– здатність розблоковувати системи утримання у відкритому положенні дверей і воріт і забезпечувати надійне їх зачинення в разі пожежі або виходу з ладу джерела живлення;
– здатність зачиняти двері з будь-якого кута та долати опір, наприклад, клямки.
Необхідно враховувати термін експлуатації.
6.3.1.3.5.6. Двері шахт ліфтів (в тому числі, з заскленням)
Експозиція/дія: стандартний температурний режим.
Критерії експлуатаційних характеристик:
– цілісність Е;
– цілісність та теплоізолювальна здатність (вимоги до теплоізолювальної здатності біля крайових зазорів можуть бути знижені до рівня, за якого виключене загоряння горючих поверхневих покриттів з боку, що не зазнає вогневого впливу) ЕІ;
– цілісність і випромінювання (тільки для елементів, до яких не висуваються вимоги до теплоізолювальної здатності І) EW.
Класифікація:
– EI 15; EI 30; EI 45; EI 60; EI 90;
– EW 30, EW 60;
– E 15; E 30; E 45; E 60; E 90.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code