На практиці границі між протидимними відсіками часто, але не завжди

На практиці границі між протидимними відсіками часто, але не завжди, збігаються з границями протипожежних відсіків і тоді обидві функції можуть виконуватись тими ж самими огороджувальними конструкціями.
Зазвичай приймається, що огороджувальні вогнестійкі конструкції без прорізів чи щілин є достатніми перешкодами поширенню диму і нема потреби висувати до них детальні вимоги. Це може не стосуватись інших огороджувальних конструкцій, наприклад, дверей, ущільнень у місцях проходження труб та електричних кабелів тощо, і якщо передбачається виконання ними функції димозатримування, необхідно детальне формулювання вимог щодо протидимних перешкод.
Особливу увагу слід звернути на ризик поширення диму, зумовлений наявністю вентиляційних каналів, каналів і шахт для інженерних комунікацій, у тому числі прорізів для їх технічного обслуговування.
6.2.3.4.2 Частини об\’єктів, яких стосуються ці вимоги:
а) поверхні, що зазнають впливу, і використовуються як фасади;
б) частини (з функцією протипожежних перешкод):
– стіни (внутрішні/зовнішні);
– перекриття, підлоги;
– покриття (дахи);
– перегородки і ненесучі зовнішні стіни.
Що стосується зовнішніх стін, поширення вогню з одного протипожежного відсіку в інший може відбуватись через:
– пошкодження протипожежних перешкод між протипожежними відсіками;
– пошкодження з\’єднань між стінами/перекриттями і фасадами (зовнішніми стінами);
– поширення вогню в порожнинах всередині фасадів (зовнішніх стін);
– поширення вогню по зовнішній поверхні фасаду (зовнішньої стіни).
Критерії експлуатаційних характеристик:
– характеристика \”реакція на вогонь\”;
– вогнестійкість, яку оцінюють під впливом вогню зсередини та під впливом вогню ззовні;
– стельові мембрани;
– кожухи для конвеєрів і стрічкових транспортних систем;
– фальшпідлоги;
– з\’єднання конструкцій;
– канали і шахти для інженерних комунікацій;
– (відповідні вироби: див. 6.3.1.3.5);
в) частини, що підвищують вогнестійкість
Підвісні стелі
Підвісною стелею вважається така стеля, яка тільки сприяє вогнестійкості елемента (наприклад, перекриття або покриття), що знаходиться вище, на відміну від стельової мембрани (6.3.1.3.5.3), яка сама по собі має вогнестійкість незалежно від вищерозташованого елемента.
Необхідно брати до уваги вплив на вогнестійкість прорізів для освітлення, вентиляції і технічного обслуговування, сервісного обладнання і горючих матеріалів у порожнинах перекриття або покриття, пристроїв для підвішування тощо (відповідні вироби: див. 6.3.1.3.4 а);
г) системи:
– вентиляції (повітропроводи і клапани) (див. 6.2.3.2.6);
– автоматичні пожежної сигналізації (див. 6.2.3.3.2 г), 9);
– димо- та тепловидалення (див. 6.2.3.3.2 г), 10);
– підпору повітря.
Обладнання системи підпору повітря для обмеження поширення диму призначено для захисту певних шляхів евакуації та інших зон від проникнення диму шляхом підтримування тиску повітря в їх межах на рівні, вищому ніж у прилеглих частинах об\’єкта. Ці вільні від диму зони дають можливість:
– людям, що перебувають на об\’єкті, евакуюватись у безпечне місце
та/або
– пожежно-рятувальним підрозділам діяти в будівлі з безпечного місця.
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища всередині приміщення та ззовні.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність встановлювати запроектований рівень надлишкового тиску у вказаному приміщенні або запроектовану швидкість потоку крізь прорізи в стінах приміщення. Система повинна виконувати свою функцію в разі виходу з ладу основного джерела живлення.
6.2.4 Обмеження поширення вогню на сусідні будівельні об\’єкти
6.2.4.1 Формулювання принципів
Обмеження поширення вогню на сусідні будівельні об\’єкти необхідне для:
– забезпечення безпеки людей на інших будівельних об\’єктах, що розташовані поруч і на деякій відстані від того об\’єкта, що горить;
– запобігання великій пожежі і її наслідкам, наприклад, втраті життєво важливих об\’єктів, таких як лікарні, обладнання систем зв\’язку (комунікацій), втраті ресурсів та широкомасштабному руйнуванню житла й обладнання житлового господарства;
– надання можливості пожежно-рятувальному підрозділу локалізувати пожежу (випромінювання від великих пожеж може перешкоджати доступу пожежно-рятувального підрозділу).
Наразі розглядаються такі дві ситуації:
– поширення вогню між повністю розділеними будівельними об\’єктами, як, наприклад, для будівель, розташованих одна навпроти одної через дорогу;
– поширення вогню між різними будівельними об\’єктами, об\’єднаними разом, але між якими є протипожежна стіна.
Обмеження поширення вогню на сусідні будівельні об\’єкти може досягатись шляхом:
– обмеження випромінювання, що досягається встановленням і виконанням вимог щодо:
 відстані між будівельними об\’єктами;
 розмірів незахищених поверхонь, таких як вікна;
 характеристик матеріалів для фасадів за показниками \”реакції на вогонь\”;
 вогнестійкості засклених та незасклених частин фасадів;
 засобів активного захисту, таких як застосування систем водяного пожежогасіння;
– обмеження загоряння і поширення вогню по зовнішній поверхні покрівлі, включаючи вікна верхнього світла;
– обмеження проникнення вогню всередину будівлі;
– обмеження загоряння поверхні покриття даху під дією вогню знизу;
– забезпечення функцій протипожежних перешкод покриття або його частини під впливом повністю розвиненої пожежі знизу;
– використання протипожежних стін, до яких, крім вогнестійкості, можуть висуватись вимоги до таких характеристик, як стійкість до удару.
6.2.4.2 Частини об\’єктів, яких стосуються ці вимоги:
а) протипожежні перешкоди:
– протипожежні стіни;
– зовнішні стіни і фасади (див. 6.2.3.4.2 б);
– дахові покриття, в тому числі вікна верхнього світла;
б) автоматичні системи водяного пожежогасіння (див. 6.2.2.6).
6.2.5 Евакуація людей
6.2.5.1 Формулювання принципу
Необхідно забезпечити засоби евакуації людей на будівельному об\’єкті та засоби доступу пожежно-рятувальних підрозділів для того, щоб:
– дати можливість людям із будь-якого місця в межах будівельного об\’єкта евакуюватись у безпечне місце;
– дати можливість доступу до будівельного об\’єкта пожежно-рятувальним підрозділам, проведення пошуку і виходу з об\’єкта.
У разі пожежі безпека людей під час евакуації може бути забезпечена:
– плануванням і прокладанням шляхів евакуації для безпечної евакуації людей у безпечне місце;
– відокремленням шляхів евакуації за допомогою протипожежних і протидимних перешкод;
– заходами щодо обмеження поширення диму;
– обмеженням утворення вогню і диму від оздоблення стін і стель та покриттів підлог на шляхах евакуації.
Додатково до заходів, наведених в 6.2.2 і 6.2.3, можуть вживатися такі заходи залежно від об\’єкта, його призначення і кількості людей, які в ньому перебувають:
a) встановлення систем пожежної сигналізації та систем оповіщення про пожежу;
б) проектування і прокладання шляхів евакуації та евакуаційних виходів у кількості відповідно до кількості людей та їх здатності пересуватись;
в) облаштування шляхів евакуації, яке може включати:
– аварійне освітлення;
– позначення евакуаційних виходів;
– установки аварійного енергозабезпечення для протипожежного обладнання;
– пристрої безпеки, що встановлюються на дверях (аварійні затвори тощо);
– системи керування в разі аварійної ситуації;
г) забезпечення системами підпору повітря та іншими засобами обмеження задимлення;
д) влаштування безпечних місць порятунку всередині та/або ззовні будівельного об\’єкта;
е) забезпечення доступу пожежно-рятувальних підрозділів:
– доступ до будівельного об\’єкта;
– доступ для аварійного транспорту та транспорту пожежно-рятувальних підрозділів;
– встановлення ліфтів для транспортування пожежних підрозділів;
ж) аварійні системи зв\’язку в межах будівельного об\’єкта:
– установки аварійної сигналізації/попередження про пожежу;
– установки аварійного зв\’язку (також для пожежно-рятувального підрозділу);
– засоби, що використовуються мешканцями або пожежно-рятувальними підрозділами (для гасіння пожежі на початковій стадії);
к) пожежні кран-комплекти.
6.2.5.2 Частини об\’єктів, яких стосуються ці вимоги:
а) поверхні, що зазнають впливу:
– стіни/стелі;
– перекриття, підлоги;
– системи протипожежного захисту для електричних кабелів (у тому числі кабелів з власною вогнестійкістю);
б) частини об\’єктів (з функцією протипожежних перешкод):
– стіни і перегородки;
– стелі (у тому числі підвісні стелі);
– перекриття;
в) системи:
1) системи ручної пожежної сигналізації (див. 6.2.3.3.2 г), 8);
2) автоматичні системи пожежної сигналізації (див. 6.2.3.3.2 г), 9);
3) системи димо– та тепловидалення (див. 6.2.3.3.2 г), 10);
4) системи підпору повітря (див. 6.2.3.4.2 г);
5) установки виявлення горючих газів (див. 6.2.3.2.4);
6) системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей.
Систему оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей встановлюють на об\’єкті для того, щоб зробити можливим включення звукового та/або візуального сигналу для попередження мешканців або персоналу про виникнення аварійної ситуації і про необхідність розпочати евакуацію.
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність включати вручну або автоматично візуальні чи звукові сигнали попередження людей, які перебувають на об\’єкті. Ці системи повинні виконувати свої функції протягом мінімального визначеного часу (в годинах) в разі виходу з ладу основного джерела живлення;
7) пульти централізованого пожежного спостереження
Пульт призначений для автоматичного передавання сигналу оповіщення про пожежу в межах об\’єкта та з об\’єкта до пожежно-рятувальних підрозділів або на контрольний пункт пожежного спостереження;
8) обладнання аварійного освітлення
Це обладнання призначене для швидкого автоматичного вмикання і забезпечення освітлення протягом необхідного проміжку часу в заданій зоні в разі виходу з ладу штатного джерела живлення для звичайного освітлення.
Обладнання призначене для забезпечення:
– можливості безпечного і ефективного використання засобів евакуації;
– можливості безпечного закінчення робіт на особливо небезпечних робочих місцях;
– можливості ефективного проведення аварійних робіт у відповідних місцях на об\’єкті.
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність забезпечити достатній рівень освітлення в разі виходу з ладу основного джерела живлення для безпечної евакуації людей або для інших цілей;
9) встановлення знаків евакуаційного виходу (знаки безпеки)
Знаки аварійного виходу встановлюються на об\’єкті для того, щоб показати людям місця розташування виходів, що мають використовуватись для евакуації в разі аварії (пожежі), та передбачених шляхів руху з кожної точки об\’єкта до виходів (наприклад, знаків, що вказують напрямок) (в тому числі, \”не використовувати в разі пожежі\”).
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища, стійкість до удару.
Критерії експлуатаційних характеристик: здатність надавати чіткі, легкі для сприйняття і добре видимі вказівки, що стосуються шляхів евакуації і евакуаційних виходів для людей;
10) пожежні кран-комплекти (див. 6.2.3.3.2 г), 1);
11) аварійне джерело живлення систем, яке обслуговує системи протипожежного захисту
Це обладнання призначене для швидкого автоматичного вмикання і забезпечення протягом необхідного проміжку часу електроживлення протипожежного обладнання в разі виходу з ладу штатного джерела живлення або ушкодження елементів системи, призначеної для подавання, розподілення чи контролю живлення для цього обладнання. Протипожежне обладнання інколи включає власні аварійні джерела живлення;
12) протипожежне водопостачання
Протипожежне водопостачання призначено для забезпечення прийнятного і надійного водопостачання (що інколи включає відповідне джерело води) для пожежно-рятувального підрозділу та для ефективної роботи стаціонарних систем пожежогасіння.
Експозиція/дія: кліматичні умови навколишнього середовища відповідно до призначення.
Критерії експлуатаційних характеристик:
– необхідна витрата води (м3/год);
– тиск (бар);
– тривалість безперервного подавання (год).

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code