Розрахункові ситуації

Розрахункові ситуації
6.3.1 Вимоги норм проектування повинні враховувати умови, в яких реалізується граничний стан. Для цього встановлюються характерні ситуації, які називаються розрахунковими і визначаються:
– розрахунковою схемою конструкції;
– переліком граничних станів, які слід розглядати;
– видами впливів, які можуть реалізуватися в даній розрахунковій ситуації;
– значенням допустимої ймовірності відмови.
6.3.2 При встановленні допустимої ймовірності відмови слід враховувати, що в різних розрахункових ситуаціях ті ж самі граничні стани можуть мати різні наслідки, соціальні втрати та економічні збитки.
6.3.3 При розрахунках конструкцій слід розглядати такі типи розрахункових ситуацій:
– усталені, для яких характерна тривалість реалізації Tsit того ж порядку, що й встановлений термін експлуатації будівельного об\’єкта Tef (наприклад, період експлуатації між двома капітальними ремонтами або змінами технологічного процесу);
– перехідні, для яких характерна тривалість реалізації Tsit невелика порівняно із встановленим терміном експлуатації Теf, (наприклад, період зведення об\’єкта, капітального ремонту, реконструкції);
– аварійні, для яких характерна мала ймовірність появи Psit і, як правило, невелика тривалість реалізації Tsit<<Tef, але які є досить важливими з точки зору наслідків можливих відмов (наприклад, ситуації, які виникають під час вибухів, пожеж, аварій обладнання, зіткнень транспортних засобів, а також безпосередньо після відмови будь-якого елемента конструкції).
6.3.4 Якщо в нормах проектування не визначена розрахункова ситуація, то припускається, що відповідні вимоги норм належать до усталених та перехідних розрахункових ситуацій, які прогнозуються. Аварійні ситуації завжди повинні бути вказані явно.
6.4 Забезпечення живучості
6.4.1 Як правило, всі частини об\’єкта і об\’єкт в цілому мають розраховуватися з урахуванням граничних станів першої і другої груп. При розгляді аварійних розрахункових ситуацій допускається розраховувати лише головні несучі конструкції категорії А1 за граничними станами першої групи (див. 5.2.2).
6.4.2 Головні несучі конструкції об\’єктів класів наслідків (відповідальності) СС3 та СС2 повинні бути запроектовані так, щоб в аварійній ситуації ймовірність виникнення лавиноподібних (прогресуючих) руйнувань, незрівнянно більших ніж початкові пошкодження конструкції, була досить малою.
Цю вимогу слід реалізовувати за рахунок:
– виключення або попередження можливості появи початкових руйнувань (наприклад, за допомогою використання спеціальних заходів захисту);
– зменшення можливості руйнування відповідальних елементів об\’єкта (наприклад, шляхом їх підсилення, дублювання, проектування їх здатними до сприйняття аварійних впливів);
– резервування несучої здатності головних несучих конструкцій, створення суцільності та безперервності конструкцій, підвищення пластичних властивостей в\’язей між конструкціями, включення до роботи просторової системи не несучих конструкцій;
– проектування об\’єкта в цілому так, щоб у випадку руйнування будь-якого окремого елемента весь об\’єкт або його найвідповідальніша частина зберігала працездатність певний період часу, достатній для вжиття термінових заходів (наприклад, евакуації людей при пожежі).
6.4.3 Передбачені заходи забезпечення живучості в аварійних ситуаціях повинні бути зафіксовані в проектній документації і відомі персоналу, відповідальному за експлуатацію об\’єкта, а також представлені відповідними вказівками щодо нагляду і догляду за конструкціями.
6.5 Вихідні дані
6.5.1 Вихідними даними для розрахунку є параметри об\’єкта, які характеризують:
– впливи експлуатаційного середовища;
– властивості матеріалів і грунтів;
– розміри, положення у просторі, умови закріплення конструкцій та їх елементів.
Ці параметри розглядаються здебільшого як випадкові величини, випадкові послідовності або випадкові процеси, а їх значення, закони розподілу, частотно-часові характеристики і правила врахування мінливості встановлюються нормами проектування.
Норми проектування конструкцій різного призначення з різних матеріалів повинні також враховувати можливу залежність вихідних даних від умов довкілля.
6.5.2 Механічні впливи, що враховуються в розрахунку безпосередньо, розглядаються як сукупність сил, прикладених до конструкції (навантаження), або як вимушені переміщення і деформації елементів конструкції. Інші впливи немеханічної природи (наприклад, впливи агресивного середовища), як правило, враховуються в розрахунку опосередковано.
6.5.3 Залежно від причини виникнення впливи поділяються на:
– основні, які є неминучими наслідками природних явищ або людської діяльності;
– аварійні, які є небажаними результатами людської діяльності (наслідками грубих помилок), або результатами несприятливого збігу обставин (до аварійних можуть бути віднесені і дуже рідкісні впливи природного походження такі, як навантаження від смерчів, цунамі тощо).
Залежно від часової мінливості впливи поділяються на:
– постійні, які діють під час усього терміну експлуатації об\’єкта і значення яких неістотно змінюються у часі;
– змінні, для яких не можна нехтувати зміною значень у часі відносно середнього.
Залежно від характерної тривалості безперервної дії на конструкції Td змінні навантаження поділяються на:
– тривалі, тривалість дії яких Td може наближатися до встановленого терміну експлуатації Теf будівельного об\’єкта;
– короткочасні, для яких Td << Tef і які в свою чергу можуть поділятися на повторні та епізодичні.
6.5.4 Залежно від способу прикладення навантажень у просторі вони можуть бути:
– фіксованими, які можуть діяти тільки на цілком визначені місця конструкції;
– вільними, які можуть довільно розподілятися по конструкції у деяких заданих межах.
Урахування вільних навантажень може бути зведене до розгляду низки комплексів фіксованих навантажень, одержаних шляхом фіксації можливого розподілу вільних навантажень у просторі.
6.5.5. Навантаження залежно від реакції конструкції поділяються на:
– статичні, які не викликають значних прискорень конструкції, що дозволяє нехтувати інерційними силами;
– динамічні, які викликають такі прискорення, що інерційними силами нехтувати не можна.
Належність навантажень до класу статичних або динамічних залежить від співвідношення властивостей цих навантажень та властивостей конструкцій, які їх сприймають. Параметри конструкцій, за яких навантаження або впливи починають створювати динамічний ефект (наприклад, граничне значення періоду власних коливань), повинні встановлюватися у нормах проектування.
Навантаження може бути представлене сумою двох складових статичної і динамічної. Для спрощення розрахунку у деяких випадках, зазначених у нормах проектування, динамічний вплив можна розглядати як статичний, а динамічний ефект, залежний від реакції конструкції, враховувати шляхом відповідного збільшення навантаження або множенням результатів статичного розрахунку на коефіцієнт динамічності.
6.5.6 Характеристики міцності та деформативності матеріалів і грунтів встановлюються на підставі результатів спеціальних випробувань і накопиченого досвіду. Ці характеристики визначаються шляхом статистичної обробки даних, одержаних випробуваннями стандартних зразків, і приводяться до характеристик реальних матеріалів у реальних конструкціях з використанням перехідних коефіцієнтів або функцій, а також поправок на рівень виконання робіт і систему контролю, що передбачається.
Для визначення фізико-механічних характеристик грунтів використовуються результати випробувань у польових і лабораторних умовах з урахуванням можливої зміни вологості грунту в процесі будівництва та експлуатації об\’єкта.
Для нормування характеристик міцності та деформативності матеріалів і ґрунтів допускається використувати результати визначення інших фізичних характеристик (наприклад, міцності при інших видах деформування, твердості, пружності, магнітних властивостей тощо), якщо в результаті попередніх досліджень встановлено надійні залежності між параметрами, які вимірюються, і необхідними характеристиками міцності (деформативності).
6.5.7 Геометричні характеристики, що визначають розміри, форму і положення конструкцій та їх елементів, повинні розглядатися як випадкові, якщо їх відхилення від встановлених проектом значень суттєво впливають на надійність конструкцій. Характеристики їх мінливості повинні визначатися з урахуванням встановлених допусків на виготовлення та монтаж виробів і конструкцій.
У більшості випадків вплив мінливості геометричних характеристик на надійність конструкцій є набагато меншим у порівнянні з впливом мінливості навантажень та технічних характеристик (фізико-механічних властивостей) матеріалів. У таких випадках геометричні характеристики розглядаються як детерміновані величини з номінальними значеннями, вказаними у проекті або наведеними в інших документах (наприклад, в стандартах на прокат).

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code