Встановлена надійність має бути забезпечена на всіх етапах життєвого циклу об\’єкта, а саме:

Встановлена надійність має бути забезпечена на всіх етапах життєвого циклу об\’єкта, а саме:
– вишукування і проектування;
– виготовлення, транспортування та зберігання будівельних виробів;
– освоєння будівельного майданчика та зведення об\’єкта, приймання об\’єкта в експлуатацію;
– використання об\’єкта за призначенням протягом встановленого терміну експлуатації, оцінка технічного стану, ремонт;
– реконструкція й подальше використання у нових умовах;
– ліквідація об\’єкта.
4.1.2 У залежності від етапу життєвого циклу вказівки стосовно надійності об\’єкта використовуються для:
– визначення умов проектного вибору, тобто параметрів майбутнього об\’єкта з урахуванням встановлених чи прогнозованих умов його застосування;
– рішення щодо дозволу або заборони на застосування проекту, матеріалів, виробів, результатів робіт і самого об\’єкта;
– встановлення вимог до зміни окремих характеристик об\’єкта (його складових частин) або режиму його використання.
4.1.3 Основною вимогою, яка визначає надійність будівельного об\’єкта, є його відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом встановленого терміну експлуатації. До них належать:
– гарантія безпеки для здоров\’я і життя людей, майна та довкілля;
– збереження цілісності об\’єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об\’єкта за призначенням і нормального функціонування технологічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій і основ, тепло- і звукоізоляційних властивостей огороджень, їх герметичності, акустичних характеристик тощо;
– забезпечення можливості розвитку об\’єкта (наприклад, добудови без підсилення наявних конструкцій або збільшення обсягів виробництва для промислової будівлі) та його пристосування до технічних, економічних або соціальних умов, що змінюються;
– створення необхідного рівня зручностей і комфорту для користувачів та експлуатаційного персоналу, включаючи вимоги до кліматичного режиму в приміщеннях (повітрообмін, температура, вологість, рівень освітленості тощо), а також доступність для оглядів і ремонтів, можливість заміни і модернізації окремих елементів тощо;
– обмеження ступеня ризику шляхом виконання вимог до вогнестійкості, безвідмовності роботи захисних пристроїв, надійності систем і мереж життєзабезпечення, живучості будівельних конструкцій тощо.
У конкретних випадках цей перелік може бути уточненим і розширеним (наприклад, введенням додаткової умови до межі радіаційного фону від застосованих будівельних матеріалів і виробів).
4.1.4 Чисельно надійність характеризується показниками ймовірності безвідмовної роботи, наробітком до відмови, середнім терміном служби тощо.
Відмовою вважається реалізація такого стану споруди, її частини або елемента, який призводить до появи значних економічних збитків чи соціальних втрат. При цьому відрізняють відмови-зриви, поява яких одразу ж викликає виникнення збитків (втрат), і відмови-перешкоди, після появи яких починається поступове накопичення збитків (втрат).
4.1.5 Вимоги до функціональних характеристик, як правило, ставляться до всієї споруди в цілому; оскільки її складові частини відіграють різні ролі у забезпеченні надійності споруди, вони мають різну відповідальність.
Вимоги до окремих частин і підсистем будівельного об\’єкта, які забезпечують функціонування об\’єкта, повинні встановлюватися і реалізуватися сумісно (наприклад, вимога до температури повітря в приміщенні забезпечується шляхом узгодження параметрів систем опалення і вентиляції з теплоізоляційними властивостями огороджувальних конструкцій).
4.1.6 Будівельні конструкції й основи повинні відповідати наступним вимогам:
– сприймати без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх зведення і протягом встановленого терміну експлуатації;
– мати достатню роботоздатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього встановленого терміну експлуатації, а саме: їх експлуатаційні параметри (переміщення, вібрації тощо) із заданою імовірністю не повинні виходити за встановлені нормативною або проектною документацією межі, а їх довговічність повинна бути такою, щоб погіршення властивостей матеріалів і конструкцій внаслідок гниття, корозії, стирання та інших форм фізичного зношування не призводило до недопустимо високої ймовірності відмови;
– мати достатню живучість по відношенню до локальних руйнувань і передбачених нормами аварійних впливів (пожеж, вибухів, наїздів транспортних засобів тощо), виключаючи при цьому явища прогресуючого руйнування, коли загальні пошкодження виявляються значно більшими ніж первісне збурення, що їх викликало.
4.1.7 Надійність, у тому числі довговічність і живучість, забезпечуються одночасним виконанням вимог, які висуваються до вибору матеріалів, конструктивних і об\’ємно-планувальних рішень, до методів розрахунку, проектування та контролю якості робіт при виготовленні конструкцій та їх зведенні, а також дотриманням правил технічної експлуатації, нагляду і догляду за конструкціями.

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code