З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про стандарти, технічні регламенти
та процедури оцінки відповідності

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 12, ст.101 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1107-V ( 1107-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 35, ст.488
N 255-VI ( 255-17 ) від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 23, ст.218
N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.297
N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 21, ст.144
N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011 }

Цей Закон визначає правові та організаційні засади
розроблення і застосування національних стандартів, технічних
регламентів та процедур оцінки відповідності, а також
основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації,
технічного регулювання та оцінки відповідності.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

встановлені вимоги – вимоги, встановлені в технічних
регламентах, стандартах, кодексах усталеної практики та технічних
умовах;

еквівалентність – достатність різних результатів оцінки
відповідності для забезпечення одного і того ж рівня підтвердження
відповідності стосовно одних і тих же встановлених вимог;

коментарі – зауваження і пропозиції до проектів стандартів,
технічних регламентів та процедур оцінки відповідності;

контроль – перевірка проектної документації на продукцію,
процесу її виготовлення і монтажу та визначення її відповідності
встановленим вимогам;

міжнародні договори України – будь-які міжнародні договори
України, у тому числі двосторонні та багатосторонні, про взаємне
визнання, розроблення і застосування стандартів, технічних
регламентів та процедур оцінки відповідності, стороною яких є
Україна;

орган з оцінки відповідності – підприємство, установа,
організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки
відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію
та інспектування; { Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону
N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011 }

орган, що призначає, – орган, визначений або уповноважений
Кабінетом Міністрів України призначати органи з оцінки
відповідності, тимчасово припиняти або відміняти їх призначення чи
відміняти тимчасове припинення дії їх призначення;

організації – підприємства, установи, організації, органи
влади чи інші установи, їх підрозділи чи їх об\’єднання з правами
юридичної особи чи без них, громадські організації чи приватні або
засновані на іншій формі власності підприємства, установи,
організації, які виконують самостійні функції та мають установчий
документ (статут) і свою структуру управління;

оцінка відповідності – процес, який демонструє, що
встановлені вимоги щодо продукції, процесу, послуги, системи,
особи чи органу були виконані; { Абзац десятий статті 1 в редакції
Закону N 4224-VI ( 4224-17 ) від 22.12.2011 }

підтвердження відповідності – видача документа (декларація
про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення,
яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур
оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;

послуга – результат економічної діяльності, яка не створює
товар, але продається та купується під час торговельних операцій;

процедура оцінки відповідності – будь-яка процедура, яка
прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи
виконуються встановлені у відповідних технічних регламентах чи
стандартах вимоги. Процедури оцінки відповідності включають
процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю,
оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а
також їх поєднання;

призначення – надання органом, визначеним або уповноваженим
Кабінетом Міністрів України, органу з оцінки відповідності права
виконувати певну діяльність з оцінки відповідності вимогам
технічних регламентів;

ризик – можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків
негативного впливу протягом певного періоду часу;

державний ринковий нагляд – термін вживається у значенні,
визначеному Законом України \”Про державний ринковий нагляд і
контроль нехарчової продукції\” ( 2735-17 ); { Абзац шістнадцятий
статті 1 в редакції Закону N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010 }

технічне регулювання – правове регулювання відносин у сфері
встановлення, застосування та виконання обов\’язкових вимог до
продукції або пов\’язаних з нею процесів, систем і послуг,
персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом
оцінки відповідності та/або ринкового нагляду;

технічний регламент – закон України або нормативно-правовий
акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено
характеристики продукції або пов\’язані з нею процеси чи способи
виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні
положення, дотримання яких є обов\’язковим. Він може також містити
вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи
етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи
способу виробництва.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, пов\’язані з діяльністю у сфері
стандартизації, технічного регулювання, у тому числі оцінки
відповідності, з застосуванням її результатів, і поширюється на
суб\’єкти господарювання незалежно від їх форми власності та видів
діяльності, органи державної влади, а також на відповідні
громадські організації.

Вимоги цього Закону не поширюються на процедурні питання щодо
розроблення, прийняття, перегляду, внесення змін і скасування
технічних регламентів, які затверджуються законом.

Дія цього Закону не поширюється на санітарні заходи, які
розроблені та застосовуються для захисту людини від ризиків,
пов\’язаних із харчовими продуктами; заходи, що розробляються і
застосовуються на підставі медичних вимог безпеки для здоров\’я
людини; фітосанітарні заходи, які розроблені та застосовуються для
захисту рослин від шкідливих організмів; ветеринарно-санітарні
заходи, які розроблені та застосовуються для захисту життя і
здоров\’я людини та тварин від хвороб тварин, а також на поводження
з ядерними матеріалами, лікарськими засобами, на будівельні норми,
стандарти медичних послуг, бухгалтерської звітності, освіти та
інші соціальні стандарти, що регулюються законодавством України.
{ Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 255-VI ( 255-17 ) від 10.04.2008 }

Положення цього Закону не застосовуються до товарів, які
конфісковані за вчинення адміністративних правопорушень та
перебувають у розпорядженні митних органів; непрофесійної
продукції кустарного виробництва; вживаної та відремонтованої
продукції, що передається поза межами господарської діяльності;
товарів, змінених споживачами після їх придбання; виробів
мистецтва та унікальних виробів народного художнього промислу, які
ввозяться і використовуються для особистих потреб, якщо інше не
визначено законом.

Стаття 3. Законодавство України у сфері стандартизації,
технічного регулювання та оцінки відповідності

Законодавство України у сфері стандартизації, технічного
регулювання, у тому числі оцінки відповідності, складається з
цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють
відносини в цій сфері.

Стаття 4. Об\’єкти стандартизації та технічного регулювання

Об\’єктами стандартизації та/або технічного регулювання є
продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники,
обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції,
методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до
термінології, позначення, фасування, пакування, маркування,
етикетування, системи управління якістю і системи екологічного
управління.
{ Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI
( 882-17 ) від 15.01.2009 }

Стаття 5. Загальні принципи розроблення та
застосування стандартів, технічних регламентів
та процедур оцінки відповідності

Національні стандарти, технічні регламенти та процедури
оцінки відповідності розробляються у такий спосіб, щоб не
створювати або не призводити до створення зайвих перешкод у
торгівлі.

Національні стандарти, технічні регламенти та процедури
оцінки відповідності мають розроблятися на основі:

міжнародних стандартів, якщо вони вже прийняті або
перебувають на завершальній стадії розроблення, за винятком
випадків, якщо вони є неефективними або невідповідними з огляду на
недостатній рівень захисту або базові кліматичні, географічні
умови, особливості держави, умови та суттєві технологічні
проблеми;

регіональних стандартів – лише у тому разі, якщо міжнародні
стандарти не можуть бути використані з причин, зазначених у
попередньому абзаці;

стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки
відповідності або відповідних їх частин держав, що є членами
відповідних міжнародних чи регіональних організацій, або з якими
укладено відповідні міжнародні договори України (договори про
взаємне визнання, розроблення та застосування стандартів,
технічних регламентів та процедур оцінки відповідності);

наукових досягнень, знань і практики.
{ Частина друга статті 5 в редакції Закону N 1107-V ( 1107-16 )
від 31.05.2007 }

У разі якщо міжнародні стандарти, визначені в частині другій
цієї статті, не беруться за основу для стандарту, технічного
регламенту або процедури оцінки відповідності, дається письмове
пояснення на запит заінтересованої сторони.

Стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки
відповідності повинні, якщо можливо, враховувати особливі потреби
розвитку, фінансові та торговельні потреби держав – членів СОТ, що
розвиваються.

Стандарти та технічні регламенти мають бути точними, чіткими
та структурно уніфікованими, а вимоги, по можливості, мають
стосуватися характеристик продукції, а не вимог до її конструкції
чи опису.

Коментарі щодо проектів національних стандартів, технічних
регламентів та процедур оцінки відповідності всіх зацікавлених
національних або іноземних сторін розглядаються відповідним
технічним комітетом стандартизації, робочою групою або іншим
органом, який розробляє стандарт, технічний регламент або
процедуру оцінки відповідності.

Відповіді на коментарі щодо проектів національних стандартів,
стандартів органів виконавчої влади, технічних регламентів та
процедур оцінки відповідності, отримані від іноземних, міжнародних
або регіональних органів стандартизації, які дотримуються Кодексу
доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування
стандартів відповідно до Угоди СОТ про технічні бар\’єри в торгівлі
( 981_008 ), що є додатком до Маракеської угоди про заснування
Світової організації торгівлі 1994 року ( 995_342 ), надаються в
можливо стислі терміни, але не пізніше терміну прийняття. По
можливості, відповідь має містити пояснення стосовно необхідності
відхилення від міжнародного або регіонального стандарту.

Стаття 6. Мова документів

Національні стандарти, технічні регламенти та процедури
оцінки відповідності складаються українською мовою та у разі
потреби мовою відповідних міжнародних або регіональних
організацій. Форма сертифікатів відповідності та декларацій про
відповідність розробляється українською мовою і принаймні однією з
офіційних мов відповідних міжнародних або регіональних організацій
з оцінки відповідності, членом яких є Україна.

Стаття 7. Конфіденційність інформації

Уся інформація, яка є конфіденційною або надана відповідно до
положень цього Закону на конфіденційній основі, захищається в
режимі комерційної таємниці. Відповідні органи не розголошують цю
інформацію без дозволу осіб або органів, що її надали, якщо інше
не визначено законом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *