Склад інженерно-геодезичних вишукувань
2.2.1 Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000;
1:1000; 1:500; 1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні
стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже-
нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-
сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення,
зберігання та використання.
2.2.2 Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціального
призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.
2.2.3 Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма-
теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро-
бочої документації та будівництва об\’єктів, для оцінювання техногенного навантаження,
розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.
2.2.4 Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан-
чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич-
них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.
2.2.5 Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-
конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обсте-
ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної
підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в про-
цесі будівництва.
2.2.6 Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле-
ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу
змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.
2.2.7 Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле-
ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.
2.3 Загальні технічні вимоги
2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних
інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному
об\’єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника)
визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних
інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.
С. 6 ДБН А.2.1-1:2008
2.3.2 Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну
зйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив-
но-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цен-
трального органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної та
кадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного
фонду.
2.3.3 Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об\’єкті виконують на базі
пунктів державної геодезичної мережі.
Допускається прокладання локальних мереж без прив\’язки до державної геодезичної ме-
режі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.
Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інстру-
ментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості ви-
користання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об\’єкта.
Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів
закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог
технічного завдання замовника.
Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.
2.3.4 Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди-
нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер-
жавного картографічно-геодезичного фонду.
2.3.5 Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге-
одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.
Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим при-
значенням.
З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях ко-
ординати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних ко-
мунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.
На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної ме-
режі повинна закріплюватись постійними знаками.
2.3.6 Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло-
ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у
програмі виконання робіт.
2.3.7 Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності
достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог-
рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.
Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою
приладів пошуку або шурфуванням за обов\’язкової присутності представника експлуа-
таційної організації.
Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів
більш дрібних масштабів.
2.3.8 Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складання
плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.
Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій не-
суть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.
2.3.9 Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно-
логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико-
нання робіт і обов\’язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.
ДБН А.2.1-1-2008 С. 7
Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та про-
цедури підтвердження відповідності.
2.3.10 Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять
автоматизованими методами.
Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, ре-
зультатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.
Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі
інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних по-
винні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.
Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного
завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.
2.3.11 Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольня-
ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управління
якістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації.
Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:
– відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої пов-
ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;
– обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;
– наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро-
лю й приймання робіт;
– оформлення і передавання на зберігання первинної документації;
– наявність підписів відповідальних виконавців;
– передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич-
ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.
2.3.12 Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас-
ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов\’язані
здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:
– до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000
площею більше 50 га);
– до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі
зйомки).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *