Грунтові репери
3.3.1. Грунтовий репер (тип 160) складається із
залізобетонного пілона у формі паралелепіпеда з поперечним
розрізом 16х16, довжиною 120 см з маркою у верхній площині і
бетонної плити (якоря) діаметром 48-50 см, висотою 40 см.
В середині бетонної плити роблять отвір 20х20х10 см, у який
встановлюють залізобетонний пілон (додаток 15).
3.3.2. Грунтовий репер закладають у свердловину глибиною 180
см і діаметром 50 см. Якір з пілоном повинен скріплюватись
цементним розчином.
На дно свердловини також укладають шар цементного розчину
товщиною не менше 3 см.
3.3.3. Марка грунтового репера повинна розташовуватися від
поверхні землі на глибині 50 см.
3.3.4. При виході скелі на глибину до 70 см в неї закладають
марку на цементному розчині.
Якщо скеля залягає на глибині від 70 до 150 см, тоді
закладають пілон з плитою (якорем), якорочують пілон так, щоб
марка розташовувалась на глибині 50 см від поверхні землі. Основу
плити і пілона бетонують.
3.3.5. Зовнішнє оформлення грунтового репера виконується
квадратною окопкою із сторонами 140х140 см між внутрішніми
сторонами канави. Канава має розміри 120 см зверху, 20 см знизу та
глибину 50 см. Частина землі (грунту) з канави насипається
майданчиком над грунтовим репером, інша – валиком за зовнішнім
краєм канави. У кутку майданчика установлюють пізнавальний стовп з
охоронною пластиною (додаток 27).
3.4. Стінні репери
3.4.1. Стінні репери закладають в лініях нівелювання всіх
класів у стіни споруд, будівель та у вертикальні поверхні скель
(тип 149, додаток 16).
3.4.2. Стінний репер являє собою чугунну відливку певної
форми та розмірів з номером репера і буквою \”Д\” – державна мережа.
Стінний репер тільки з номером відноситься до мереж місцевого
значення.
