ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 7 серпня 2013 р. № 646
ПОРЯДОК 
побудови Державної геодезичної мережі
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм побудови Державної геодезичної мережі із застосуванням сучасних глобальних навігаційних супутникових систем, строгих математичних методів оброблення даних та інформаційних технологій, а також традиційних геодезичних методів.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
аномалія висоти – різниця між значенням геодезичної та нормальної висоти у певній точці фізичної поверхні Землі;
банк геодезичних даних – система, що складається з баз геодезичних даних (супутникових, геодезичних, нівелірних, гравіметричних), системи керування базами даних і прикладного програмного забезпечення для оброблення, зберігання та захисту даних, організації доступу до геодезичної інформації;
відліковий еліпсоїд – математична модель референц-еліпсоїда, яка прийнята за поверхню відліку;
геодезична висота Н – висота точки фізичної поверхні Землі над поверхнею відлікового еліпсоїда, відрахована по нормалі до його поверхні;
геодезична мережа згущення – пункти геодезичних мереж 4 класу та 1, 2 розряду, що будуються для згущення Державної геодезичної мережі;
геодезична інформація – інформація про пункти Державної геодезичної мережі, яка включає опис їх центрів, місцезнаходження, значення координат, висот і вимірів, якими вони зв’язані із суміжними геодезичними пунктами;
геодезична основа – пункти Державної геодезичної мережі 1, 2 та 3 класу, геодезичних мереж згущення 4 класу, 1, 2 розряду та геодезичних мереж спеціального призначення;
геодинамічний полігон – стаціонарний науково-дослідний полігон, на якому систематично проводиться комплекс геодезичних, геофізичних, геологічних і геоморфологічних досліджень для отримання інформації про просторово-часові зміни фізичних полів та їх зв’язок з глибинною будовою та рухами земної кори;
геометричне нівелювання – нівелювання за допомогою геодезичного приладу з горизонтальною візирною віссю;
геопросторові дані – набір даних про геопросторовий об’єкт;
геофізична обсерваторія – установа, яка збирає, опрацьовує, зберігає та досліджує інформацію про стан навколишнього природного середовища;
гідрогеологічний режим – закономірні зміни стану водного об’єкта в часі і просторі, зумовлені переважно кліматичними особливостями відповідного басейну;
гравіметрична мережа – геодезична мережа, на пунктах якої визначено прискорення вільного падіння, а також висоти та координати;
гравіметричний пункт – точка на земній поверхні, у якій визначено прискорення сили тяжіння і геодезичні координати;
знімальна геодезична мережа – геодезична мережа згущення, що створюється для топографічної зйомки;
квазігеоїд – умовна поверхня, яку отримують відкладенням по нормалі аномалій висоти від поверхні відлікового еліпсоїда;
моніторинг геодезичних пунктів – система спостереження за станом схоронності геодезичних пунктів з метою аналізу стійкості їх просторового положення у часі для встановлення можливості використання таких пунктів як геодезичної основи;
нівелірна мережа – геодезична мережа, нормальні висоти пунктів якої над рівнем моря визначені за результатами геометричного нівелювання;
нівелірний репер – геодезичний знак, що закріплює пункт нівелірної мережі та є носієм нормальної системи висот;
нормальна висота – висота точки фізичної поверхні Землі над поверхнею квазігеоїда. На рівні океану нормальна висота дорівнює нулю;
нормальна система висот – система висот, яка визначає положення геодезичних пунктів по висоті відносно квазігеоїда;
полігон – система нівелірних ходів, які утворюють замкнену фігуру;
полігон I класу – система нівелірних ходів I класу, які утворюють замкнену фігуру;
полігон II класу – система нівелірних ходів I та II класу, які утворюють замкнену фігуру;
полігонометрія – метод побудови геодезичної мережі шляхом вимірювання віддалей і горизонтальних кутів між пунктами ходу;
просторова геодезична мережа – мережа, в якій взаємне положення геодезичних пунктів визначено у тривимірному просторі;
пункт-супутник – пункт, що закріплює на місцевості напрямок та віддаль з геодезичного пункту до такого пункту;
рекогносцирування пунктів – етап геодезичних робіт, спрямований на вибір місця розташування пунктів геодезичної мережі;
тригонометричне нівелювання – нівелювання за допомогою геодезичного приладу з похилою візирною віссю та визначенням віддалі;
трилатерація – метод побудови геодезичної мережі у формі трикутників, у яких виміряні всі сторони;
тріангуляція – метод побудови геодезичної мережі у формі трикутників, у яких виміряні кути і деякі із сторін;
GPS-нівелювання – нівелювання за допомогою геодезичного приладу спостережень супутників глобальної навігаційної супутникової системи.
3. Державна геодезична мережа складається з мережі геодезичних пунктів, рівномірно розміщених на території держави, що забезпечує поширення систем координат і висот та гравіметричної системи і є вихідною для створення інших мереж.
Державна геодезична мережа закріплюється на місцевості геодезичними, гравіметричними пунктами та нівелірними реперами, положення яких визначено в установлених системах координат і висот.
4. Проектування Державної геодезичної мережі здійснюється з урахуванням результатів попередніх робіт з її побудови.
Місця побудови геодезичних пунктів визначаються виходячи з необхідності забезпечення їх тривалого планово-висотного положення, збереження та зручного використання з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання ґрунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості.
5. Побудова Державної геодезичної мережі включає такі основні види робіт:
проектування;
рекогносцирування і побудова геодезичних пунктів;
вимірювання елементів мережі;
математичне оброблення результатів вимірювань;
складення каталогів геодезичних пунктів;
ведення банку геодезичних даних;
проведення моніторингу Державної геодезичної мережі.
6. Середня щільність геодезичних пунктів повинна становити не менше одного пункту на 30 кв. кілометрів. Подальше збільшення щільності геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі здійснюється за результатами обґрунтованих розрахунків виходячи з конкретних завдань топографо-геодезичної та картографічної діяльності на конкретній території.
Для геодезичного забезпечення топографічної зйомки встановлюються такі норми щільності геодезичних пунктів та реперів Державної геодезичної мережі:
у масштабі 1:25000 та 1:10000 – один пункт на 30 кв. кілометрів та один репер на трапецію масштабу 1:10000;
у масштабі 1:5000 – один пункт на 20-30 кв. кілометрів та один репер на 10-15 кв. кілометрів;
у масштабі 1:2000 і більше – один пункт на 5-15 кв. кілометрів та один репер на 5-7 кв. кілометрів.
Для топографічної та кадастрової зйомки в масштабі 1:2000 і більше на доповнення до геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі визначаються пункти геодезичних мереж згущення та знімальних геодезичних мереж.
У разі використання супутникових геодезичних методів для визначення геодезичних пунктів знімальних геодезичних мереж можливе обґрунтоване зменшення щільності геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі.
7. З метою приведення наявної мережі до однорідної за точністю і достатньої за щільністю геодезичних пунктів подальша побудова Державної геодезичної мережі здійснюється на ділянках, на території яких на основі обстеження геодезичних пунктів і результатів математичного оброблення геодезичних спостережень установлено, що:
точність проведених спостережень або вирівняних елементів Державної геодезичної мережі нижча, ніж передбачена цим Порядком;
центри геодезичних пунктів втрачені або щільність геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі недостатня для відповідної території;
величина деформації земної поверхні внаслідок дії сейсмічних і техногенних явищ та процесів перевищує точність визначення геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі.
8. Побудова геодезичних мереж у районах землетрусів з магнітудою п’ять балів і більше здійснюється в найкоротші строки. У вугільних басейнах і в районах інтенсивного добування руди, газу, нафти та проведення інших підземних робіт потреба в модернізації Державної геодезичної мережі обґрунтовується маркшейдерськими даними.
9. Подальша побудова Державної геодезичної мережі здійснюється на основі даних розвитку мережі постійно діючих станцій спостережень глобальних навігаційних супутникових систем з використанням результатів супутникових геодезичних спостережень.
Структура Державної геодезичної мережі
10. Складовими Державної геодезичної мережі є геодезична (планова), нівелірна (висотна) та гравіметрична мережі, пункти яких повинні бути суміщені або між якими встановлено надійний геодезичний зв’язок.
11. Геодезична (планова) мережа включає українську постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичні (планові) мережі 1, 2 і 3 класу.
12. Нівелірна (висотна) мережа включає нівелірні (висотні) мережі I, II, III і IV класу.
13. Гравіметрична мережа включає фундаментальну гравіметричну мережу та гравіметричну мережу 1 класу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *