Повірка та дослідження світловіддалемірів 
     1. Перевірка зовнішнього стану та  взаємодії  рухомих  вузлів 
світловіддалеміра.
     2. Перевірка стійкості штатива і підставки.
     3. Перевірка та юстування наставних рівнів.
     4. Перевірка  правильності  установки  сітки  ниток   зорової 
труби.
     5. Перевірка суміщення візирної  вісі  оптичного  центриру  з 
віссю обертання світловіддалеміра.
     6. Перевірка  функціонування   світловіддалеміра   (перевірка 
напруги   акумулятора,   перевірка  індикаторів  табло,  перевірка 
мілівольтметра, перевірка контрольного відліку).
     7. Визначення  та  юстування  відхилення  дельта  f_  частоти 
кварцового генератора від номінального значення.  Значення  дельта 
f_  не  повинно  бути  вище  60 Гц (при найбільшому міжповірочному 
інтервалі 6 місяців).
     8. Визначення  величини  зміни контрольного відліку при зміні 
напруги  акумулятора.  Зміна  значення  контрольного  відліку   не 
повинна бути більше 3 мм.
     9. Визначення середньої квадратичної помилки mДк  вимірювання 
віддалі одним прийомом. Значення mДк у міліметрах для кожної лінії 
не повинно перевищувати точності приладу. 
       Загальний порядок роботи з електронними тахеометрами 
     1. Підготовка приладу до вимірювань.
     а) вибір  та фіксація в приладі одиниць вимірювань для кутів, 
відстаней, температури і тиску.
     Дані установки приладу зберігаються при виключеному живленні, 
так що ця процедура виконується один раз;
     б) перевірка   та  фіксація  в  приладі  MZ  –  місця  зеніту 
вертикального круга і С – колімаційної помилки.
     MZ і    С    –   визначаються   та   фіксуються   в   приладі 
заводом-виробником,  точність їх  визначення  забезпечує  точність 
вимірювань при використанні одного положення круга. Рекомендується 
час від часу перевіряти ці  зафіксовані  значення  і  при  потребі 
перевизначати їх.
     2. Робота  з  електронними   тахеометрами   з   використанням 
системного програмного забезпечення:
     а) формування записувальної  маски  тахеометра,  тобто  вибір 
структури запису даних (N станцій,  горизонтальних та вертикальних 
кутів,  горизонтальних чи  похилих  відстаней,  перевищень,  висот 
інструментів та візирних цілей),  які величини,  в якому порядку і 
під якими кодами будуть реєструватись приладом;
     Формування маски  залежить  від  виду  робіт,  які планується 
виконувати (мікротріангуляція,  полігонометрія,  тахеометричне  чи 
горизонтальне знімання  і  т.ін.),  та  від типу конвертора,  який 
трансформує  зареєстровані  величини  в   різноманітні   програмні 
комплекси для подальшої їх обробки;
     б) визначення  метеорологічних  даних  та  постійних  величин 
відбивачів  (здійснюється  за  допомогою  допоміжних  пристроїв  – 
барометрів, термометрів) та їх фіксація в приладі;
     У ході  високоточних робіт даний процес виконується на кожній 
станції спостережень,  а при різноманітних зніманнях – при значних 
змінах стану атмосфери;
     в) опис станції спостережень:
     – задавання  коду  процесу робіт,  який планується виконувати 
(побудова знімальної основи чи різноманітні знімання);
     – опис станції спостережень (її назва чи номер);
     – опис напрямків спостережень (їх назви чи номери).
     При виконанні різноманітних знімань описується тільки станція 
спостережень та напрямок на один  із  пунктів  геодезичної  основи 
(орієнтирний напрямок).
     г) вимірювання на станції спостережень:
     – встановлення початкового напрямку;
     – проведення вимірювань на станції;
     – реєстрація виміряних величин.
     Детальний опис підготовки приладів  до  роботи,  користування 
системним   та   прикладним  програмним  забезпеченням  дається  в 
комплекті документації на прилад,  яким і слід  користуватись  при 
розробці робочої методики відповідно до конкретних цілей. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *