Про Державний земельний кадастр

  З А К О Н   У К Р А Ї Н И 
                 Про Державний земельний кадастр 
   ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 8, ст.61 ) 
 { Із змінами, внесеними згідно із Законами 
   N 4152-VI ( 4152-17 ) від 09.12.2011, ВВР, 2012, N 29, ст.331 
   N 4444-VI ( 4444-17 ) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 49, ст.555 
   N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 
   N 5245-VI ( 5245-17 ) від 06.09.2012 
   N 5394-VI ( 5394-17 ) від 02.10.2012 
   N 5395-VI ( 5395-17 ) від 02.10.2012 
   N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } 
 
 { У тексті Закону слова  \”центральний орган виконавчої влади з 
   питань земельних ресурсів\” в усіх відмінках замінено словами 
   \”центральний орган  виконавчої влади,  що реалізує  державну 
   політику у сфері земельних відносин\” у відповідному відмінку 
   згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } 
 
     Цей Закон  установлює  правові,  економічні  та організаційні 
основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру. 
                             Розділ I 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     Стаття 1. Визначення термінів 
     1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в  такому 
значенні: 
     Державний земельний  кадастр – єдина державна геоінформаційна 
система відомостей  про  землі,  розташовані  в  межах  державного 
кордону   України,   їх   цільове   призначення,  обмеження  у  їх 
використанні,  а також дані про кількісну і якісну  характеристику 
земель,   їх   оцінку,   про  розподіл  земель  між  власниками  і 
користувачами; 
     державна реєстрація   земельної   ділянки   –   внесення   до 
Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей 
про  формування  земельної  ділянки  та присвоєння їй кадастрового 
номера; 
     геоінформаційна система   –   інформаційна   (автоматизована) 
система,  що забезпечує збирання,  оброблення, аналіз, моделювання 
та постачання геопросторових даних; 
     геопросторовий об\’єкт    –   об\’єкт   реального   світу,   що 
характеризується певним місцеположенням на Землі  і  визначений  у 
встановленій системі просторово-часових координат; 
     геопросторові дані – набір даних про геопросторовий об\’єкт; 
     індексна кадастрова  карта  (план) – картографічний документ, 
що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і 
кварталів  та  використовується для присвоєння кадастрових номерів 
земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану); 
     кадастрова зона   –   сукупність   (об\’єднання)   кадастрових 
кварталів; 
     кадастрова карта  (план)  –  графічне зображення,  що містить 
відомості про об\’єкти Державного земельного кадастру; 
     кадастровий квартал – компактна територія,  що визначається з 
метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, 
як правило,  збігаються з природними або штучними межами (річками, 
струмками,  каналами,  лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними 
спорудами,  огорожами,  фасадами  будівель,  лінійними   спорудами 
тощо); 
     кадастровий номер  земельної  ділянки – індивідуальна,  що не 
повторюється на всій  території  України,  послідовність  цифр  та 
знаків,  яка  присвоюється  земельній ділянці під час її державної 
реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування; 
     режимоутворюючий об\’єкт  –  об\’єкт  природного  або  штучного 
походження  (водний  об\’єкт,  об\’єкт  магістральних трубопроводів, 
енергетичний  об\’єкт,  об\’єкт  культурної   спадщини,   військовий 
об\’єкт, інший визначений законом об\’єкт), під яким та /або навколо 
якого у зв\’язку  з  його  природними  або  набутими  властивостями 
згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель. 
     Стаття 2. Мета ведення Державного земельного кадастру 
     Державний земельний  кадастр  ведеться з метою інформаційного 
забезпечення  органів  державної  влади   та   органів   місцевого 
самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: 
     регулюванні земельних відносин; 
     управлінні земельними ресурсами; 
     організації раціонального використання та охорони земель; 
     здійсненні землеустрою; 
     проведенні оцінки землі; 
     формуванні та   веденні  містобудівного  кадастру,  кадастрів 
інших природних ресурсів; 
     справлянні плати за землю. 
     Стаття 3. Принципи Державного земельного кадастру 
     Державний земельний  кадастр  базується  на  таких   основних 
принципах: 
     обов\’язковості внесення  до  Державного  земельного  кадастру 
відомостей про всі його об\’єкти; 
     єдності методології ведення Державного земельного кадастру; 
     об\’єктивності, достовірності   та   повноти   відомостей    у 
Державному земельному кадастрі; 
     внесення відомостей   до   Державного   земельного   кадастру 
виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 
     відкритості та доступності відомостей  Державного  земельного 
кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; 
     безперервності внесення  до  Державного  земельного  кадастру 
відомостей  про  об\’єкти  Державного   земельного   кадастру,   що 
змінюються; 
     документування всіх    відомостей    Державного    земельного 
кадастру. 
     Стаття 4. Регулювання відносин, що виникають при веденні 
               Державного земельного кадастру 
     Регулювання відносин,  що  виникають  при  веденні Державного 
земельного  кадастру,  здійснюється  відповідно   до   Конституції 
України  (  254к/96-ВР ),  Земельного кодексу України ( 2768-14 ), 
цього Закону,  законів України \”Про землеустрій\” ( 858-15 ),  \”Про 
оцінку   земель\”   (   1378-15   ),  \”Про  топографо-геодезичну  і 
картографічну діяльність\” ( 353-14  ),  \”Про  захист  персональних 
даних\” ( 2297-17 ),  інших законів України та прийнятих відповідно 
до них нормативно-правових актів. 
     Стаття 5. Загальні засади ведення Державного 
               земельного кадастру 
     1. Ведення   Державного   земельного   кадастру  здійснюється 
шляхом: 
     створення відповідної державної геодезичної та картографічної 
основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; 
     внесення відомостей   про   об\’єкти   Державного   земельного 
кадастру; 
     внесення змін до відомостей про об\’єкти Державного земельного 
кадастру; 
     оброблення та    систематизації    відомостей   про   об\’єкти 
Державного земельного кадастру. 
     2. Державний земельний кадастр  ведеться  на  електронних  та 
паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на 
електронних та  паперових  носіях  пріоритет  мають  відомості  на 
паперових носіях. 
     3. Порядок    ведення    Державного    земельного    кадастру 
(   1051-2012-п   )   визначається   Кабінетом  Міністрів  України 
відповідно до вимог цього Закону. 
     4. Державний земельний кадастр є державною власністю. 
     5. Внесення  відомостей  до Державного земельного кадастру та 
користування такими відомостями здійснюється виключно на  підставі 
та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення 
відомостей  до  Державного  земельного  кадастру  та  користування 
такими відомостями надання документів та здійснення дій,  прямо не 
передбачених цим Законом. 
                            Розділ II 
          ОРГАНИ ВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ 
     Стаття 6. Система органів Державного земельного кадастру 
     1.  Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру 
забезпечуються  центральним  органом виконавчої влади, що реалізує 
державну політику у сфері земельних відносин.
{  Частина  перша статті 6 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) 
від 16.10.2012 } 
     2. Держателем  Державного  земельного  кадастру є центральний 
орган  виконавчої  влади,  що  реалізує  державну політику у сфері 
земельних відносин. 
     3. Адміністратором Державного земельного кадастру є  державне 
підприємство,  що належить до сфери управління центрального органу 
виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері земельних 
відносин,   і   здійснює  заходи  із  створення  та  супроводження 
програмного    забезпечення    Державного   земельного   кадастру, 
відповідає  за технічне і технологічне забезпечення, збереження та 
захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі. 
     Стаття 7. Повноваження органів, що здійснюють ведення 
               Державного земельного кадастру 
     1.  До  повноважень  центрального органу виконавчої влади, що 
забезпечує   формування   державної  політики  у  сфері  земельних 
відносин, належать: 
     нормативно-правове забезпечення у сфері Державного земельного 
кадастру; 
     здійснення інших повноважень згідно з цим Законом. 
     2.  До  повноважень  центрального органу виконавчої влади, що 
реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: 
     ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; 
     погодження   надання  висновків  за  результатами  проведення 
державної  експертизи  програм  і  проектів  з  питань  ведення та 
адміністрування   Державного  земельного  кадастру,  матеріалів  і 
документації Державного земельного кадастру; 
     здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; 
     внесення   до   Державного  земельного  кадастру  та  надання 
відомостей  про  землі,  розташовані  у  межах  державного кордону 
України,  територій  Автономної  Республіки  Крим,  областей, міст 
Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; 
     здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у 
їх використанні; 
     ведення  поземельних  книг  та  надання витягів із Державного 
земельного кадастру про земельні ділянки; 
     організація  здійснення  на  відповідній  території  робіт із 
землеустрою  та  оцінки  земель,  що  проводяться з метою внесення 
відомостей до Державного земельного кадастру; 
     розроблення   стандартів  і  технічних  регламентів  у  сфері 
Державного  земельного  кадастру  відповідно  до  закону,  а також 
порядків  створення  та  актуалізації  картографічних  матеріалів, 
кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; 
     розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного 
земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, 
порядку   обліку  заяв  і  запитів  про  отримання  відомостей  із 
Державного земельного кадастру; 
     створення   інформаційної   бази   даних   з  питань  ведення 
Державного земельного кадастру; 
     участь  у  погодженні  матеріалів  і  документації Державного 
земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних 
висновків; 
     затвердження  статуту  Адміністратора  Державного  земельного 
кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його 
керівника; 
     організація  взаємодії  з органами виконавчої влади, органами 
місцевого  самоврядування,  міжнародними  організаціями  з  питань 
ведення Державного земельного кадастру; 
     організація  робіт  з  підготовки  та підвищення кваліфікації 
державних кадастрових реєстраторів; 
     здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.
{  Текст  статті  7  в  редакції  Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) від 
16.10.2012 } 
                            Розділ III 
         СКЛАД ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ 
     Стаття 8. Геодезична та картографічна основа Державного 
               земельного кадастру 
     1. Геодезичною основою для Державного земельного  кадастру  є 
державна геодезична мережа. 
     2. Картографічною  основою  Державного  земельного кадастру є 
карти (плани),  що складаються у формі і  масштабі  відповідно  до 
державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. 
     3. Для формування картографічної основи Державного земельного 
кадастру використовується єдина державна система координат. 
     4. До Державного земельного  кадастру  включаються  відомості 
про координати пунктів державної геодезичної мережі. 
     5. До   Державного   земельного   кадастру  включаються  такі 
відомості про картографічну основу: 
     склад відомостей, що відображаються на картографічній основі; 
     дата створення картографічної основи; 
     відомості про особу, яка створила картографічну основу; 
     масштаб (точність) картографічної основи; 
     система координат картографічної основи. 
     6. Картографічна  основа  Державного  земельного  кадастру  є 
єдиною  для  формування  та  ведення  містобудівного  кадастру  та 
кадастрів інших природних ресурсів. 
     Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор 
     1.  Внесення  відомостей  до Державного земельного кадастру і 
надання  таких  відомостей  здійснюються  державними  кадастровими 
реєстраторами  центрального  органу  виконавчої влади, що реалізує 
державну політику у сфері земельних відносин.
{  Частина  перша статті 9 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) 
від 16.10.2012 } 
     2. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем. 
     3. Державним  кадастровим  реєстратором  може бути громадянин 
України,  який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та  стаж 
землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки. 
     4. Державний кадастровий реєстратор: 
     здійснює реєстрацію   заяв   про   внесення   відомостей   до 
Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; 
     перевіряє відповідність    поданих     документів     вимогам 
законодавства; 
     формує поземельні  книги на земельні ділянки,  вносить записи 
до них, забезпечує зберігання таких книг; 
     здійснює внесення   відомостей   до   Державного   земельного 
кадастру або надає відмову у їх внесенні; 
     присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; 
     надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у 
їх наданні; 
     здійснює виправлення   помилок   у   Державному    земельному 
кадастрі; 
     передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме 
майно відомості про земельні ділянки. 
     5. Державний   кадастровий   реєстратор    має    посвідчення 
Державного    кадастрового    реєстратора    та   власну   печатку 
( z0125-13 ). 
     6. Державний   кадастровий  реєстратор  має  доступ  до  всіх 
відомостей  Державного  земельного  кадастру,  самостійно  приймає 
рішення   про   внесення   відомостей   до  нього,  надання  таких 
відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. 
     7. Втручання будь-яких органів,  посадових і службових  осіб, 
громадян  чи  їх  об\’єднань  у  діяльність Державного кадастрового 
реєстратора,  пов\’язану  із   здійсненням   державної   реєстрації 
земельних ділянок, забороняється. 
     Стаття 10. Об\’єкти Державного земельного кадастру 
     1. Об\’єктами Державного земельного кадастру є: 
     землі в межах державного кордону України; 
     землі в    межах   території   адміністративно-територіальних 
одиниць; 
     обмеження у використанні земель; 
     земельна ділянка. 
     Стаття 11. Вимоги до відомостей про об\’єкти Державного 
                земельного кадастру 
     1. Відомості  про  об\’єкти Державного земельного кадастру під 
час  внесення  їх  до   Державного   земельного   кадастру   мають 
відповідати   існуючим   характеристикам  об\’єктів  у  натурі  (на 
місцевості),  визначеним  з  точністю  відповідно   до   державних 
стандартів, норм та правил, технічних регламентів. 
     2. Зміна   вимог   державних   стандартів,  норм  та  правил, 
технічних регламентів щодо показників  точності  або  способів  її 
визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного 
земельного  кадастру  (у  тому   числі   систем   координат),   що 
використовувалися  для  його ведення,  не є підставою для визнання 
відомостей Державного земельного кадастру  такими,  що  підлягають 
уточненню,  якщо  на момент їх внесення вони відповідали державним 
стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам. 

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code