ЗАТВЕРДЖЕНЕ 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 20 серпня 1993 р. № 661
ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг земель
1. Моніторинг земель – це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
Об\’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.
Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінагрополітики відповідно до затвердженого ним положення.
{Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1048 від 12.10.2011, № 334 від 25.04.2012}
{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}
2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:
національний – на всіх землях у межах території України;
регіональний – на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;
локальний – на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.
{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}
3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:
{Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}
стану використання земельних ділянок;
{Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003}
процесів, пов\’язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами,важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;
стану берегових ліній річок, морів, озер, заток,водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;
процесів, пов\’язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;
стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об\’єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об\’єктами.
Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:
базові (вихідні, що фіксують стан об\’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);
періодичні (через рік і більше);
оперативні (фіксують поточні зміни).
3-1. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:
виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;
виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;
оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.
На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному – Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному – Держземагентство.
{Абзац п\’ятий пункту 3-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011}
{Положення доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ № 2041 від 26.12.2003}
4. Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.
5. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об\’єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.
6. Ведення моніторингу земель здійснює Держземагентство за участю Мінприроди, Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук та ДКА.
{Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011}
7. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.
8. Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Рескомзему Автономної Республіки Крим.
Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінагрополітики.
{Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011}
За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держземагентства для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *