Про відчуження земельних ділянок, інших об\’єктів нерухомого майна, що на них розміщені

 З А К О Н   У К Р А Ї Н И 
Про відчуження земельних ділянок, інших об\’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, 
які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності 
   ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 1, ст.2 ) 
 { Із змінами, внесеними згідно із Законом 
   N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 8, ст.61 
   N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
 
     Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади 
регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження 
земельних  ділянок,  інших  об\’єктів  нерухомого майна,  що на них 
розміщені,  які перебувають у  власності  фізичних  або  юридичних 
осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. 
                             Розділ I 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
     Стаття 1. Визначення термінів 
     1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються  в  такому 
значенні: 
     викуп земельних ділянок,  інших об\’єктів нерухомого майна для 
суспільних потреб – передача  земельних  ділянок,  інших  об\’єктів 
нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності 
фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну 
власність  для  задоволення  суспільних  потреб  шляхом  укладення 
договору  купівлі-продажу   чи   іншого   правочину   у   порядку, 
встановленому законом; 
     викупна ціна  –  вартість  земельної  ділянки  (її  частини), 
житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, 
що  на  ній  розміщені,  з урахуванням збитків,  завданих власнику 
внаслідок викупу земельної  ділянки,  у  тому  числі  збитків,  що 
будуть  завдані  власнику у зв\’язку з достроковим припиненням його 
зобов\’язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода; 
     відчуження земельних  ділянок,  інших   об\’єктів   нерухомого 
майна,  що  на них розміщені,  для суспільних потреб або з мотивів 
суспільної необхідності –  перехід  права  власності  на  земельні 
ділянки,  інші об\’єкти нерухомого майна,  що на них розміщені, які 
перебувають у власності фізичних або юридичних осіб,  за  плату  в 
державну  чи  комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового 
відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства 
в цілому; 
     примусове відчуження   земельних   ділянок,   інших  об\’єктів 
нерухомого майна,  що  на  них  розміщені,  з  мотивів  суспільної 
необхідності  – перехід права власності на земельні ділянки,  інші 
об\’єкти нерухомого майна,  що на них розміщені,  які перебувають у 
власності   фізичних   або   юридичних   осіб,   до   держави   чи 
територіальної  громади  з  мотивів  суспільної  необхідності   за 
рішенням суду; 
     суспільна необхідність    –   обумовлена   загальнодержавними 
інтересами  або   інтересами   територіальної   громади   виключна 
необхідність,   для   забезпечення   якої  допускається  примусове 
відчуження земельної ділянки,  інших об\’єктів нерухомого майна, що 
на ній розміщені, у встановленому законом порядку; 
     суспільна потреба  – обумовлена загальнодержавними інтересами 
або  інтересами  територіальної  громади   потреба   у   земельних 
ділянках,  у  тому числі тих, на яких розміщені об\’єкти нерухомого 
майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом. 
     Стаття 2. Сфера дії цього Закону 
     1. Дія  цього  Закону  поширюється  на  суспільні  відносини, 
пов\’язані  з викупом земельних ділянок,  інших об\’єктів нерухомого 
майна,  що на них розміщені,  які перебувають у власності фізичних 
або   юридичних   осіб,  для  забезпечення  суспільних  потреб  чи 
пов\’язані з примусовим відчуженням зазначених об\’єктів  нерухомого 
майна  з  мотивів  суспільної  необхідності,  якщо такі потреби не 
можуть бути забезпечені шляхом використання  земель  державної  чи 
комунальної власності. 
     2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, що 
виникають у разі: 
     звернення стягнення  на  земельну   ділянку,   інші   об\’єкти 
нерухомого майна, що на ній розміщені; 
     вилучення (викупу)    земельних   ділянок,   інших   об\’єктів 
нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у державній 
та/або комунальній власності; 
     відшкодування втрат         сільськогосподарського         та 
лісогосподарського виробництва у разі викупу земельних ділянок для 
суспільних потреб; 
     укладення інших  цивільно-правових угод з інших підстав,  ніж 
визначені статтею 7 цього Закону; 
     примусового відчуження земельних ділянок в умовах воєнного чи 
надзвичайного стану (реквізиції); 
     конфіскації земельних   ділянок,  інших  об\’єктів  нерухомого 
майна, що на них розміщені; 
     викупу пам\’яток   історії   та   культури,   яким    загрожує 
пошкодження  або  знищення,  внаслідок  дій  або  бездіяльності їх 
власника; 
     припинення права власності особи на майно,  яке  не  може  їй 
належати. 
     Стаття 3. Об\’єкт відчуження 
     1. Об\’єктом  відчуження  є  земельна  ділянка  (її  частина), 
житловий будинок,  інші будівлі,  споруди, багаторічні насадження, 
що  на  ній  розміщені,  які  перебувають у власності фізичних або 
юридичних осіб. 
     2. У разі якщо власник земельної  ділянки  (її  частини),  що 
відчужується, є також власником житлового будинку, інших будівель, 
споруд,  багаторічних насаджень,  що на ній розміщені,  вимога про 
відчуження  земельної  ділянки  розглядається  разом з вимогою про 
припинення права власності на зазначені об\’єкти. 
     3. У  разі  якщо  земельна  ділянка,  що  викуповується,   та 
розміщені  на  ній  житловий  будинок,  інші  будівлі,  споруди чи 
багаторічні  насадження  перебувають  у  власності  кількох  осіб, 
питання про викуп вирішується з кожним власником окремо. 
     4. У   разі   якщо   земельна   ділянка   (її   частина),  що 
відчужується, житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні 
насадження,  що на ній розміщені,  перебувають у власності кількох 
осіб, питання про відчуження розглядається з кожним із власників. 
     5. У разі якщо  відчужується  частина  земельної  ділянки,  а 
решта  її  площі не може раціонально використовуватися за цільовим 
призначенням,  за вимогою власника  земельної  ділянки  відчуженню 
підлягає вся земельна ділянка. 
     Стаття 4. Принципи відчуження об\’єктів права приватної 
               власності для суспільних потреб чи з мотивів 
               суспільної необхідності 
     1. Фізичні  або  юридичні  особи  не  можуть бути протиправно 
позбавлені права приватної власності  на  земельні  ділянки,  інші 
об\’єкти нерухомого майна, що на них розміщені. 
     2. Викуп  чи  примусове  відчуження земельних ділянок,  інших 
об\’єктів нерухомого майна,  що на них розміщені,  допускається  на 
підставі та в порядку, встановлених цим Законом. 
     3. Викуп  земельних  ділянок  для  суспільних  потреб,  інших 
об\’єктів нерухомого майна,  що на них розміщені, які перебувають у 
власності фізичних або юридичних осіб, може здійснюватися за умови 
відшкодування їх вартості відповідно до закону. 
     Примусове відчуження  земельних   ділянок,   інших   об\’єктів 
нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності 
фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток 
з  мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного 
відшкодування їх вартості на підставі та в  порядку,  встановлених 
законом. 
     4. Викуп  земельних ділянок для суспільних потреб,  примусове 
відчуження земельних ділянок  з  мотивів  суспільної  необхідності 
здійснюються  як  виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, 
із забезпеченням подальшого раціонального  використання  земельних 
ділянок,  у  разі  якщо  об\’єкти,  визначені у статтях 8 і 9 цього 
Закону,  можна  розмістити  виключно  на  земельних  ділянках,  що 
відчужуються,   або   якщо  розміщення  таких  об\’єктів  на  інших 
земельних ділянках  безпосередньо  завдасть  значних  матеріальних 
збитків  або  спричинить негативні екологічні наслідки відповідній 
територіальній громаді, суспільству або державі в цілому. 
     5. Викуплена або примусово відчужена земельна ділянка не може 
бути передана в користування або у власність фізичній чи юридичній 
особі для цілей,  не пов\’язаних із забезпеченням суспільних потреб 
або суспільної необхідності, визначених у рішенні органу державної 
влади чи органу місцевого самоврядування про відчуження зазначеної 
земельної ділянки. 
     6. Примусове   відчуження   земельної   ділянки   з   мотивів 
суспільної необхідності здійснюється за умови надання її  власнику 
відповідно  іншої  рівноцінної  земельної  ділянки,  якщо  інше не 
погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки. 
     7. Примусове відчуження житлового будинку  (частини  будинку, 
жилого  приміщення) у зв\’язку з викупом або примусовим відчуженням 
земельної ділянки здійснюється  за  умови  надання  його  власнику 
(власникам)  у  власність іншого благоустроєного житлового будинку 
(частини  будинку,  жилого  приміщення)   з   дотриманням   вимог, 
передбачених  житловим  законодавством,  якщо  інше не погоджено з 
власником (власниками) відчужуваного  житлового  будинку  (частини 
будинку, жилого приміщення). 
     Стаття 5. Порядок визначення викупної ціни 
     1. Викупна   ціна  включає  вартість  земельної  ділянки  (її 
частини),  житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних 
насаджень,  що на ній розміщені,  з урахуванням збитків,  завданих 
власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, 
що  будуть  завдані  власнику  у зв\’язку з достроковим припиненням 
його зобов\’язань перед третіми особами,  зокрема упущена вигода, у 
повному  обсязі.  Розмір  викупної  ціни  затверджується  рішенням 
органу  виконавчої  влади  чи  органу місцевого самоврядування, що 
здійснює  викуп  земельної ділянки, або встановлюється за рішенням 
суду.
{  Абзац  перший  частини  першої  статті  5 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
     У разі  надання  власнику  іншої  земельної  ділянки  замість 
відчуженої  у  викупну  ціну  включається  вартість   виготовлення 
документації   із  землеустрою,  розроблення  якої  необхідне  для 
отримання у власність такої земельної ділянки,  а  також  витрати, 
пов\’язані з державною реєстрацією прав на неї.
{  Частина  друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
     2. Вартість    земельної   ділянки,   що   відчужується   або 
передається   у  власність  замість  відчуженої,  визначається  на 
підставі  її  експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до 
закону. 
     3. Звіти з експертної грошової оцінки земельних  ділянок,  що 
відчужуються,   підлягають   рецензуванню,   державній  експертизі 
землевпорядної документації у випадках та  в  порядку,  визначених 
законом. 
     4.  Суб\’єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки 
визначаються   органом   виконавчої  влади  чи  органом  місцевого 
самоврядування  або  особою,  яка  ініціювала  відчуження об\’єктів 
нерухомого  майна  в  порядку,  визначеному  законом,  а  вартість 
надання  послуг з рецензування або проведення державної експертизи 
звітів  з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів 
відповідних бюджетів.
{  Частина  четверта  статті  5  із  змінами,  внесеними згідно із 
Законом N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
     5. У  разі  якщо  власник  виступає  проти  відчуження  свого 
нерухомого   майна  за  оцінкою,  проведеною  суб\’єктом  оціночної 
діяльності,  визначеним  органом  виконавчої  влади  або   органом 
місцевого   самоврядування,  він  може  залучити  іншого  суб\’єкта 
оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого  майна  чи 
проведення рецензування звіту з оцінки такого майна.  У цьому разі 
витрати на виконання таких послуг несе власник майна. 
     Стаття 6. Фінансування заходів щодо відчуження земельних 
               ділянок, інших об\’єктів нерухомого майна, що на 
               них розміщені, для суспільних потреб чи з мотивів 
               суспільної необхідності 
     1. Заходи  щодо відчуження земельних ділянок,  інших об\’єктів 
нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності 
фізичних  або  юридичних осіб,  для суспільних потреб чи з мотивів 
суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних 
бюджетів  та  коштів  юридичних  осіб,  що  ініціювали  відчуження 
земельної  ділянки, інших об\’єктів нерухомого майна для суспільних 
потреб.
{  Частина  перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
                            Розділ II 
                     ВИКУП ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК, 
      ІНШИХ ОБ\’ЄКТІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА, ЩО НА НИХ РОЗМІЩЕНІ, 
                      ДЛЯ СУСПІЛЬНИХ ПОТРЕБ 
     Стаття 7. Викуп земельних ділянок, інших об\’єктів нерухомого 
               майна, що на них розміщені, для суспільних потреб 
     1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування 
відповідно до своїх  повноважень  та  в  порядку,  визначених  цим 
Законом,  мають  право  викупу  земельних ділянок,  інших об\’єктів 
нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності 
фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб: 
     забезпечення національної безпеки і оборони; 
     будівництво, капітальний     ремонт,     реконструкція     та 
обслуговування  лінійних  об\’єктів  та  об\’єктів  транспортної   і 
енергетичної   інфраструктури  (доріг,  мостів,  естакад,  нафто-, 
газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв\’язку, аеропортів, 
нафтових   і  газових  терміналів,  електростанцій)  та  об\’єктів, 
необхідних для їх експлуатації; 
     розміщення іноземних    дипломатичних    представництв     та 
консульських  установ,  представництв  міжнародних  організацій  в 
Україні  згідно  з  міжнародними  договорами  України,  згода   на 
обов\’язковість яких надана Верховною Радою України; 
     розміщення та    обслуговування   об\’єктів,   пов\’язаних   із 
видобуванням корисних копалин; 
     будівництво захисних гідротехнічних споруд; 
     будівництво та обслуговування нафтових і  газових  свердловин 
та виробничих споруд,  необхідних для їх експлуатації,  споруд для 
підземного зберігання нафти,  газу та інших речовин і  матеріалів, 
захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; 
     створення міських  парків,  будівництво дошкільних навчальних 
закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ; 
     розташування об\’єктів природно-заповідного фонду. 
     2. Рішення  про  викуп  земельних  ділянок,  інших   об\’єктів 
нерухомого  майна,  що  на  них розміщені,  для суспільних потреб, 
визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи 
органи  місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних 
планів населених  пунктів  та  іншої  містобудівної  документації, 
матеріалів  погодження  місця розташування таких об\’єктів проектів 
землеустрою   щодо   відведення   земельної   ділянки   та   іншої 
документації   із   землеустрою,   затверджених   в  установленому 
законодавством порядку.
{  Абзац  перший  частини  другої  статті  7 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
     Місце розташування об\’єкта, під розміщення якого здійснюється 
викуп земельної ділянки,  інших об\’єктів нерухомого майна,  що  на 
ній розміщені,  погоджується в порядку,  встановленому статтею 151 
Земельного кодексу України ( 2768-14 ). 
     У  разі  прийняття  рішення про викуп чи примусове відчуження 
частини  земельної  ділянки  для суспільних потреб виділення такої 
частини  в  окрему  земельну  ділянку  здійснюється за відповідною 
технічною  документацією із землеустрою, підставою для розроблення 
якої  є нотаріально посвідчена згода власника земельної ділянки на 
поділ земельної ділянки чи рішення суду.
{  Частину  другу  статті  7  доповнено  абзацом  третім згідно із 
Законом N 5070-VI ( 5070-17 ) від 05.07.2012 } 
     Стаття 8. Повноваження органів виконавчої влади щодо викупу 
               земельних ділянок, інших об\’єктів нерухомого майна, 
               що на них розміщені, для суспільних потреб 
     1. Органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та 
в  порядку,  визначених  цим Законом,  приймають рішення про викуп 
земельних ділянок,  інших об\’єктів нерухомого  майна,  що  на  них 
розміщені  (крім  об\’єктів,  викуп  яких  віднесено до повноважень 
органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб: 
     забезпечення національної безпеки і оборони; 
     будівництво, капітальний     ремонт,     реконструкція     та 
обслуговування   лінійних  об\’єктів  та  об\’єктів  транспортної  і 
енергетичної  інфраструктури  (доріг,  мостів,  естакад,   нафто-, 
газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв\’язку, аеропортів, 
нафтових  і  газових  терміналів,  електростанцій)  та   об\’єктів, 
необхідних для їх експлуатації; 
     розміщення іноземних     дипломатичних    представництв    та 
консульських  установ,  представництв  міжнародних  організацій  в 
Україні   згідно  з  міжнародними  договорами  України,  згода  на 
обов\’язковість яких надана Верховною Радою України; 
     розміщення та   обслуговування   об\’єктів,   пов\’язаних    із 
видобуванням корисних копалин; 
     будівництво захисних гідротехнічних споруд; 
     будівництво та  обслуговування  нафтових і газових свердловин 
та виробничих споруд,  необхідних для їх експлуатації,  споруд для 
підземного  зберігання нафти,  газу та інших речовин і матеріалів, 
захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; 
     розташування об\’єктів       природно-заповідного        фонду 
загальнодержавного значення. 
     2. Кабінет   Міністрів  України  приймає  рішення  про  викуп 
земельних ділянок,  інших об\’єктів нерухомого  майна,  що  на  них 
розміщені,   для  забезпечення  національної  безпеки  і  оборони, 
розміщення іноземних дипломатичних представництв  та  консульських 
установ,  представництв міжнародних організацій в Україні згідно з 
міжнародними договорами  України,  згода  на  обов\’язковість  яких 
надана  Верховною  Радою  України,  а  також  для інших суспільних 
потреб,  визначених  цим  Законом,   якщо   передбачається   місце 
розташування  об\’єкта  на  території Автономної Республіки Крим та 
суміжної області або на території двох та більше областей. 
     Рада міністрів Автономної Республіки Крим,  обласні  державні 
адміністрації приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших 
об\’єктів нерухомого майна,  що на них  розміщені,  для  суспільних 
потреб,   якщо   передбачається   місце  розташування  об\’єкта  на 
території двох або більше районів. 
     Районна державна  адміністрація  приймає  рішення  про  викуп 
земельних  ділянок,  інших  об\’єктів  нерухомого майна,  що на них 
розміщені,  для  суспільних  потреб,  якщо  передбачається   місце 
розташування об\’єкта в межах території району. 
     Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо 
               викупу земельних ділянок та інших об\’єктів 
               нерухомого майна, що на них розміщені, для 
               суспільних потреб 
     1. Сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська 
міські  ради в межах території здійснення їх повноважень приймають 
рішення про викуп земельних  ділянок,  інших  об\’єктів  нерухомого 
майна,  що на них розміщені,  у порядку,  визначеному цим Законом, 
для таких суспільних потреб: 
     будівництво, капітальний     ремонт,     реконструкція     та 
обслуговування   лінійних  об\’єктів  та  об\’єктів  транспортної  і 
енергетичної   інфраструктури,   пов\’язаних   з    обслуговуванням 
відповідно  територіальної  громади  села,  селища,  міста (доріг, 
мостів,  естакад,  газо- та водопроводів,  ліній  електропередачі, 
зв\’язку,    аеропортів,    нафтових    та    газових   терміналів, 
електростанцій), та об\’єктів, необхідних для їх експлуатації; 
     розташування об\’єктів  природно-заповідного  фонду  місцевого 
значення; 
     створення міських  парків,  будівництво дошкільних навчальних 
закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ. 

admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code